Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі за текстом –ПАТ "АБ "Укргазбанк") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія" (далі за текстом –ТзОВ "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія") про зобов'язання здійснити дії по підписанню з ПАТ "АБ "Укргазбанк", як власником цільових облігацій емітента ТзОВ "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія" серій R (у кількості 2 471 шт.), S (у кількості 1 827 шт.), що відповідають приміщенням в будинках за умовними номерами 1, 2, 3 та 4, що розташовані на перетині просп. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва, а також цільових облігацій серій V (у кількості 2 595 шт.), W (у кількості 11 045 шт.), X (у кількості 2 942 шт.), Y (у кількості 297 шт.), Z (у кількості 123 шт.), що відповідають приміщенням у житловому будинку за адресою: вул. Ілліча, 17 в Дарницькому районі м. Києва, актів вибору (відведення) об'єктів, які передбачені умовами Інформацій про випуск облігацій ТзОВ "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія". В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на придбання ним на вторинному ринку цінних паперів облігацій серій R (у кількості 2 471 шт.), S (у кількості 1 854 шт.), Т (у кількості 1 827 шт.) та цільові облігації серій V (у кількості 2 595 шт.), W (у кількості 11 045 шт.), X (у кількості 2 942 шт.), Y (у кількості 297 шт.), Z (у кількості 123 шт.) Позивач вказує про свої неодноразові звернення до відповідача з вимогами про укладення Актів вибору (відведення) цільових об’єктів, які відповідають кількості належних банку облігацій та ухилення відповідача від підписання цих Актів, чим порушено права позивача, як власника таких облігацій щодо подальшої реалізації передбаченого Інформацією про випуск облігацій права, тощо. Заявляючи таку вимогу послався на ст. 16 ЦК України, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як виконання обов'язку в натурі.

Заявою від 09.06.2010 року ПАТ "АБ "Укргазбанк" уточнило вимоги позову, просило зобов'язати TзOB "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" здійснити дії по підписанню з ПАТ "АБ "Укргазбанк", як власником цільових облігацій емітента TзOB "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" серій R (у кількості 2 471 шт.), S (у кількості 1 854 шт.), Т (у кількості 1 827 шт.), що відповідають приміщенням в будинках за умовними номерами 1, 2, 3 та 4, що розташовані на перетині просп. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва, а також цільових облігацій серій V (у кількості 2 595 шт.), W (у кількості 11 045 шт.), X (у кількості 2 942 шт.), Y (у кількості 297 шт.), Z (у кількості 123 шт.), що відповідають приміщенням в житловому будинку за адресою: вул. Ілліча, 17 в Дарницькому районі м. Києва, актів вибору (відведення) об'єктів, які передбачено умовами Інформацій про випуск облігацій ТзОВ "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія", що мають містити точну і вичерпну інформацію про цільові об'єкти (номер будинку, поверх, номер приміщення, загальну площа приміщення, кількість кімнат (для квартир), кількість облігацій, серій облігацій).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року у справі № 45/102 (головуючий суддя –Блажівська О.Є., судді: Івченко А.М., Чебикіна С.О.) в позову відмовлено повністю. Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач придбав емітовані відповідачем цільові облігації на вторинному ринку, продавцем яких виступив ПЗНВІФ "Мегаполіс", і Інформацією про випуск облігацій не передбачено обов’язку відповідача здійснювати дії щодо вибору об’єктів, оформлюючи його актом з кожним наступним покупцем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року у справі № 45/102 (головуючий суддя –Дикунська С.Я., судді: Зеленін В.О., Алданова С.О.) апеляційну скаргу ПАТ "АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року –без змін. постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що висновки господарського суду першої інстанції є законними, обґрунтованими обставинами та матеріалами справи.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "АБ "Укргазбанк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що господарськими судами не були враховані доводи позивача про порушення відповідачем його прав власника облігацій, а також при прийняті оскаржуваних судових рішень порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, положення ст. ст. 526, 633 ЦК України, Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (3480-15) , Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.08.2011 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "АБ "Укргазбанк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2011 року, на задоволення клопотання відповідача, продовжено строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд касаційної скарги було відкладено.

Представник ПАТ "АБ "Укргазбанк" в суді касаційної інстанції вимоги касаційної скарги підтримала, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Під час касаційного провадження представник відповідача проти касаційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суд законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Третя особа уповноважених представників в судові засідання касаційної інстанції не направила. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги повідомлена належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників третьої особи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з Листа від 04.06.2010 року (вих. № 403) встановлено, що 09.01.2009 року, 24.06.2008 року ТзОВ "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія" продало ТзОВ "Компанія з управління активами "Менеджмент сервіс", яке діяло за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ "Мегаполіс" цільові облігації R (у кількості 2 471 шт.), S (у кількості 1 854 шт.), Т (у кількості 1 827 шт.), які відповідають приміщенням в будинках за умовними номерами 1, 2, 3 та 4 на перетині просп. П.Тичини та Дніпровської набережної в Дніпровському районі м. Києва, а також цільові облігації серій V (у кількості 2 595 шт.), W (у кількості 11 045 шт.), X (у кількості 2 942 шт.), Y (у кількості 297 шт.), Z (у кількості 123 шт.), що відповідають приміщенням в житловому будинку за адресою: вул. Ілліча, 17 в Дарницькому районі м. Києва, оформив акти вибору (відведення) об'єктів (в матеріалах справи), на підставі договорів № ЦПО-543/1,2,3д від 09.10.2009 року, № Б-02-524/2008 від 24.06.2008 року.

Позивач придбав емітовані відповідачем цільові облігації на вторинному ринку, продавцем яких виступив ПЗНВІФ "Мегаполіс". Проте, Інформацією про випуск облігацій не передбачено обов’язку відповідача здійснювати дії щодо вибору об’єктів, оформлюючи його актом з кожним наступним покупцем.

Матеріали справи свідчать, що, під час розгляду справи, місцевим господарським судом з власної ініціативи до участі у справі було залучено ТзОВ "Компанія з правління активами "Менеджмент сервіс", з підстав того, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки останнього щодо позивача.

Проте, залучаючи ТзОВ "Компанія з правління активами "Менеджмент сервіс", господарським судом першої інстанції не було враховано того, що останній діяв в інтересах та за рахунок ПЗНВІФ "Мегаполіс", тобто, фактично первісним покупцем облігацій було не ТзОВ "Компанія з правління активами "Менеджмент сервіс", а ПЗНВІФ "Мегаполіс", у якого, в подальшому позивач придбав емітовані відповідачем облігації.

Всупереч приписів ст. 43 ГПК України, господарськими судами попередніх інстанцій подані сторонами докази належним чином досліджено не було, наслідком чого стало прийняття судових рішень, що стосуються прав і обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі, що в свою чергу, є підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови господарських судів першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, господарськими судами не досліджувались вимоги позову в контексті ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а також питання належності відповідача за цими вимогами.

Згідно приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.

Відтак, не встановивши цих обставин, господарські суди припустились порушень норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Наведене, відповідно до вимог п. 3) ч. 1 ст. 1119 ГПК України, є підставою для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції врахувати наведене вище, застосувати до спірних правовідносин відповідні норми, які регулюють спірні правовідносини, та вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 4 березня 2011 року у справі № 45/102 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.