Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 24.12.2010р. ВРЕ №276230

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 14.09.2010 року у справі №5020-4/134 (суддя Погребняк О.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі №5020-4/134 (судді Ткаченко М.І., Проценко О.І., Заплава Л.М.) позов задоволено, розірвано договір суборенди обладнання для приготування гарячих напоїв, укладений 01.03.2009 року між ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" та ФОП ОСОБА_1; зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" обладнання для приготування гарячих напоїв у кількості 7 одиниць за договором суборенди від 01.03.2009 року; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" 16087, 60 грн., з яких: сума основного боргу –13050, 00 грн., пеня –328, 93 грн., штраф –2610, 00 грн. та 3 % річних –98, 67 грн.; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" державне мито в сумі 331,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236, 00 грн.; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 в доход державного бюджету державне мито у сумі 2514, 00 грн.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 207 ЦК України, ст. ст. 4-4-7, 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р. №53/5 (z0705-98) , оскільки вважає, що: по-перше, скаржника не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим він був позбавлений передбаченого законом права на участь у судовому засіданні; по-друге, відповідач договір суборенди, акт приймання-передачі та специфікації від 01.03.2009 року не підписував, його підпис було підроблено, про що скаржник повідомляв в апеляційній скарзі і що стало підставою для призначення апеляційним судом почеркознавчої експертизи; по-третє, незважаючи на повернення експертом матеріалів справи для усунення перешкод, які виключають можливість проведення експертизи, апеляційним господарським судом розглянуто справу за відсутності висновку експерта і відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду, оскільки скаржник отримав вказані копії ухвал суду лише 20.05.2011 року (після розгляду справи в суді апеляційної інстанції), про що свідчить додана до матеріалів касаційної скарги довідка Севастопольського відділення Укрпошти від 23.05.2011 року.

Позивач не скористався наданим йому процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02. 2009 року між ТОВ "Прима Вендинг Сервіс Плюс" (орендодавець) та ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" (орендар) укладено договір оренди обладнання для приготування гарячих напоїв № 3/07-АО (т.1 а.с. 157-163).

01.03.2009 року між ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" (орендодавець) та ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди зазначеного вище майна (т.1 а.с. 190-196).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 договору суборенди від 01.03.2009 року орендодавець зобов'язується передати суборендарю в строкове платне користування обладнання, найменування, модель, серійний номер, рік випуску, ціна одиниці, кількість та загальна вартість якого вказані в Специфікації (додаток № 1 до договору). Загальна договірна вартість предмету оренди складає 276000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 46000,02 грн.

На виконання пункту 4.1 укладеного договору, майно було передано відповідачу за актом прийому-передачі від 1 березня 2009 року (т.1 а.с.20).

Пунктом 3.1 договору суборенди передбачено, що орендні платежі нараховуються до першого числа кожного місяця за користування Предметом оренди в попередньому місяці. За користування предметом оренди суборендар щомісячно до п'ятого числа включно місяця, наступного за місяцем експлуатації предмета оренди, повинен сплачувати орендодавцю орендні платежі в розмірі 4350,00 грн., в тому числі ПДВ - 870,00 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору за несвоєчасне внесення платежів суборендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період наявності заборгованості, за кожний день прострочення, починаючі від дня наступного за днем кінцевого строку оплати, а також штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Пунктом 7.4 договору зазначено, що період нарахування неустойки (пені, штрафу) за невиконання, неналежне виконання зобов'язань не повинен перевищувати 1 календарного року від дня коли зобов'язання повинно бути виконано.

Згідно з пунктом 7.5 договору суборенди за несвоєчасне внесення орендних платежів суборендатор повинен сплатити орендодавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем кінцевого строку оплати.

У зв'язку з тим, що з квітня 2009 року суборнедатор припинив сплачувати орендну плату, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дострокове припинення дії договору суборенди від 1 березня 2009 року (т.1 а.с. 21), однак відповіді на вказане звернення не отримав.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов'язання за договором суборенди обладнання для приготування гарячих напоїв від 01.03.2009 року, а саме з квітня 2009 року припинив сплату орендної плати за користування отриманим в суборенду обладнанням, ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди обладнання для приготування гарячих напоїв, укладеного 01.03.2009 року, зобов’язання повернути обладнання для приготування гарячих напоїв у кількості 7 одиниць за договором суборенди обладнання від 01.03.2009 року та стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бест Трейд Сервіс Плюс" суми боргу за оренду обладнання з урахуванням пені, штрафу 20% та 3% річних, що складає 16 087, 00 грн. ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підтверджено поданими позивачем доказами і відповідачем не спростовано.

Не погодившись з рішенням господарського суду м. Севастополя від 14.09.2011 року, ФОП ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій, зокрема, зазначив, що в підтвердження позовних вимог позивачем подано підроблений документ –договір суборенди від 01.03.2009 року, оскільки підпис у договорі суборенди від 01.03.2009 року та в акті приймання –передачі від 01.03.2009 року не належить відповідачу.

16.02.2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 року у справі №5020-4/134 клопотання ФОП ОСОБА_1 задоволено, призначено по справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено фахівцям Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса; провадження по справі № 5020-4/134 зупинено до отримання висновку експертів.

07.04. 2011 року Севастопольським відділенням Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса матеріали справи були повернуті до суду апеляційної інстанції без виконання для усунення перешкод, які виключають можливість організації проведення експертизи, у зв'язку з чим ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду на 10 травня 2011 року; ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано надати суду апеляційної інстанції оригінали вільних зразків підпису і почерку в різнохарактерних за змістом та цільовим призначенням документах: в паспорті, в формі Ф1, в документах, які аналогічні досліджуваним, посвідченнях, квитанціях, заявах, витратних ордерах, відомостях, листах, записах в блокноті та інші, а також надати експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного запису: "ОСОБА_1". Явку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було визнано обов'язковою.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року розгляд справи відкладено на 17.05.2011 року у зв'язку з неявкою відповідача.

Розглядаючи апеляційну скаргу за відсутності відповідача та залишаючи без змін рішення господарського суду м. Севастополя, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, відповідач був належно повідомлений про час і місце засідання суду (ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року та інші процесуальні документи апеляційною інстанцією надсилалися відповідачу рекомендованими листами за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, проте відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції; по-друге, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2009 року між позивачем і відповідачем було укладено договір суборенди спірного майна, умови якого щодо своєчасної сплати орендної плати з квітня 2009 року відповідач не виконував, у зв'язку з чим висновки господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є законними і обґрунтованими.

Однак, зазначені висновки господарського суду апеляційної інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Дійшовши правомірного висновку про наявність підстав для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, апеляційний господарський суд після повернення експертом матеріалів справи для усунення перешкод, які виключають можливість організації проведення експертизи, розглянув справу за відсутності висновку почеркознавчої експертизи і самого відповідача, який звертався до суду з клопотанням про призначення вказаної експертизи у зв'язку з поданням позивачем в підтвердження позовних вимог підробленого договору суборенди обладнання для приготування гарячих напоїв від 01.03.2009 року б/н (текст якого відповідач не підписував).

Висновки апеляційного господарського суду про належне повідомлення відповідача (в т. ч. за зазначеною їм самим адресою –м. Севастополь, вул. Косарєва, 3, кв. 11) про час і місце засідання суду не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу передбачено і ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз.4 п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. №75 (v0075600-02) , на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Матеріали справи свідчать, що на звороті ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 року про поновлення провадження у справі проставлено штамп про відправку сторонам копій процесуальних документів, в якому не зазначено загальну кількість відправлених примірників документа, а зазначено вихідні номери: 5038-21067 та 5038 –21069, що може свідчити про направлення двох примірників учасникам процесу, тоді як у верхньому лівому куті на звороті містяться адреси розсилки сторонам, при цьому на ім'я відповідача ФОП ОСОБА_1 зазначено дві адреси: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, що має свідчити про надіслання трьох примірників (рекомендованих листів). На звороті ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року про відкладення розгляду апеляційної скарги на 17.05.2011 року о 14 год. 45 хв. також проставлено штамп про відправку із зазначенням двох вихідних номерів –5038-23696, 5038-23698 та взагалі не вказано кількість відправлених примірників.

Крім того, матеріали справи свідчать, що як докази вручення, так і докази повернення ухвал Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 року про поновлення провадження у справі та призначення справи на 10.05.2011 року та від 10.05.2011 року про відкладення розгляду апеляційної скарги на 17.05.2011 року в матеріалах справи взагалі відсутні.

Натомість заявником в підтвердження своїх доводів подано довідку Севастопольського відділення Укрпошти від 23.05.2011 року, якою повідомлено про вручення ФОП ОСОБА_1 відразу двох рекомендованих листів: №9901114937908 від 26.04.11р. та №9901115147420 від 15.05.11р. лише 20.05.2011 року, тобто після винесення постанови господарським судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р. у справі №5020-4/134 задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р. у справі №5020-4/134 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.