Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача: Ситенок О.Д. дов. № 01-107 від 13.05.2010р.

- відповідача: Кравчук С.Л. дов. №12-27-6532 від 06.10.2009р.

- третьої особи: Кравчук С.Л. дов. №3/737 від 26.11.2009р.

У вересні 2009 р. Київська обласна спілка споживчих товариств звернулася з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання частково недійсним підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 п. 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 508 від 18.05.2004р. "Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товариству".

Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2009 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.-03.03.2010р. (у складі головуючого Мельника С.М., суддів Корсакової Г.В., Рудченка С.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 25.11.2009 р., постанову апеляційного суду від 24.02.-03.03.2010 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також при невірній юридичній оцінці обставин справи.

У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просять рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, згідно підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 пункту 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 "Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товариству", виконавчий комітет вирішив оформити за Бориспільським районним споживчим товариством право власності на:

- будівлі виробничого комплексу по вул. Привокзальній, 40: прохідна, ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, консервний цех, котельня, адмінбудівля-їдальня (2-х поверхова), центральний склад № 2, медпункт, швейний цех, склад рибокоптильний цех, склад, кормокухня, склад, щитовий будинок (склад), склад, кожтоварний цех, насосна, трансформаторна підстанція, склад-контора (РБД) 2-х поверхова, склад (РБД), майстерня-склад, художня майстерня, столярний цех (підпункт 1 пункту 1 рішення виконкому);

- будівлі по вул. Дімітрова, 2: склад (ангар), кролезабійний цех, кишкова майстерня, склад живсировини, прохідна, вагова (КНС), скотозабійний пункт, сарай (склад), склад, склад, вагова, склад, склад (сарай), склад (підпункт 3 пункту 1 рішення виконкому);

- будівлі по вул. Привокзальна, 42: овочесховище, контора, сарай цегляний (склад), склад для підсушки овочів, фруктосховище, господарчий сарай (посолочна) (підпункт 4 пункту 1 рішення виконкому);

- будівлю коопунівермагу по вул. Київський шлях, 76: будівля коопунівермагу (2-х поверхова), добудова до коопунівермагу (2-х поверхова), бар коопунівермагу (підпункт 5 пункту 1 рішення виконкому);

- будівля комбінату громадського харчування по вул. Київський шлях, 70: будівля комбінату громадського харчування, склад, склад (підпункт 6 пункту 1 рішення виконкому).

Вказане рішення було прийнято на підставі листа Бориспільського районного споживчого товариства від 15.01.2004 р. № 20, з яким останній звернувся до виконавчого комітету Бориспільської міської ради для оформлення права власності на означені будівлі.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2004 p. у справі № 160/4-04, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2005 р., було задоволено позов Київської обласної спілки споживчих товариств до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, третя особа на стороні відповідача –Бориспільське районне споживче товариство. Визнано за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на:

- будівлю складу живсировини і вторсировини, 1980 p., і дворові споруди, а саме: прохідну, господарчий сарай, сарай-ізолятор, водокачку, бетонний паркан, які розташовані за адресою: м. Бориспіль, вул. Димитрова, 2;

- будівлю насосної каналізаційної станції, 1982 p., яка розташована за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 44;

- двоповерхову будівлю майнового комплексу комбінату громадського харчування, до складу якого входять: ресторан "Альто", ресторан "Зустріч", кафе "Мальвіна", кафе "Ліра"(магазин кулінарія), адміністративне приміщення громадського харчування, складські приміщення, 1984 p., які розташовані за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 78;

- будівлю райунівермагу, 1956 p., із цегляним господарчим складом, 1985 p., які розташовані за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76;

- будівлю худозабійного пункту із кишмайстернею, 1990 p., яка розташована за адресою: м, Бориспіль, вул. Димитрова, 2;

- будівлю овочесховища на 690 т., 1990 p., яка розташована за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 42;

- будівлю їдальні промкомбінату із спорудою - насосною станцією, 1980 p., які розташовані за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 44/42.

В подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2007 p., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.07.2007 p., заяву третьої особи –Бориспільського районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 p. у справі № 160/4-04 скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2007 р. рішення господарського суду Київської області від 21.03.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.07.2007 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням господарського суду Київської області від 19.02.2008 р. заяву Бориспільського районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. задоволено, рішення скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008 р. № 160/4-04/10-08 (rs2790484) рішення господарського суду Київської області від 19.02.2008 р. скасовано, заяву Бориспільського районного споживчого товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. залишено в силі. Ухвалою Верховного Суду України від 29.01.2009 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2008 р.

25.05.2006 р. за Київською обласною спілкою споживчих товариств на підставі рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 p. у справі № 160/4-04 було зареєстровано право власності на вищевказані будівлі, згідно витягів Бориспільського міського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно №№ 10745449, 10745218, 10742413, 10743010, 10746062, 10744417, 10743581.

Як вбачається із матеріалів справи, спір виник з приводу того, що позивач вважає оскаржуване рішення таким, що порушує його право власності на спірне майно, оскільки право власності на це майно визнано за позивачем на підставі рішення господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. у справі № 160/4-04.

У відповідності до положень ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (z0157-02) , оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Відповідно до ч. 2 цієї статті власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Пунктом 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" визначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Відповідно до пункту 2 означених роз'яснень підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З установлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин даної справи не вбачається порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів Київської обласної спілки споживчих товариств в частині реалізації права власності щодо об'єктів нерухомого майна, право власності на які було визнано за нею рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2004 p. у справі № 160/4-04, у зв’язку з прийняттям виконавчим комітетом Бориспільської міської ради рішення від 18.05.2004 р. № 508 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товариству".

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що об’єкти нерухомості, вказані в підпунктах 1, 3, 4, 5, 6 пункту 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508, на які право власності зареєстровано за Бориспільським районним споживчим товариством, не співпадають з об’єктами нерухомості, що вказані в рішенні господарського суду Київської області від 21.05.2004 р., вбачається правомірним незастосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 393 ЦК України, оскільки Київська обласна спілка споживчих товариств не є власником майна, відносно якого прийнято оскаржуване рішення, і як наслідок таке рішення жодним чином не порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, місцевий господарський суд і суд апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюване рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради у наведеній частині відповідає чинному законодавству і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги відповідних висновків не спростовують, оскільки скаржник фактично вдається до заперечення обставин, установлених попередніми судовими інстанціями, та спростування здійсненої ними оцінки доказів у справі. Касаційна ж інстанція відповідно до припису частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення названими судовими інстанціями передбачених статтею 43 названого Кодексу правил оцінки доказів у справі.

При цьому, доводи касаційної скарги зводяться до намагань переоцінки доказів та обставин справи, що суперечить положенням ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому ці доводи не приймаються до уваги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 11/157-09 залишити без змін.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.