Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ "Південно - українська інноваційна компанія" звернулося до суду з позовною заявою до постійно діючого Кримського третейського суду при концерні "ДСН" про скасування рішення від 15.08.2005 р. у справі № 02-04/052-2005.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ЗАТ "Продмаш" також звернулося з позовом до відповідача про скасування вказаного рішення третейського суду.

Рішенням господарського суду АРК від 10.07.2009 р. позовну заяву ЗАТ "Продмаш" задоволено, рішення постійно діючого Кримського третейського суду при концерні "ДСН" від 15.08.2005 р. у справі № 02-04/052-2005 скасовано з підстав перевищенням третейським судом власних повноважень при винесенні спірного рішення. У задоволенні позовної заяви ТОВ "Південно - українська інноваційна компанія" відмовлено, оскільки заявником не доведено порушення спірним рішенням його прав та законних інтересів.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р. (судді: Прокопанич Г.К. – головуючий, Градова О.Г., Фенько Т.П.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних заяв ТОВ "Південно - українська інноваційна компанія" та ЗАТ "Продмаш" відмовлено у зв'язку з пропущенням ними встановленого строку для звернення з заявами про скасування рішення третейського суду та відсутністю матеріалів справи № 02-04/052-2005.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ЗАТ "Продмаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду АРК від 10.07.2009 р. залишити в силі.

Касаційна скарга та доповнення до неї мотивовані невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 51 Закону України "Про третейські суди" ( далі - Закон ).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням постійно діючого Кримського третейського суду при концерні "ДСН" від 15.08.2005 р. у справі № 02-04/052-2005 за результатом перегляду за нововиявленими обставинами за заявою арбітражного керуючого Метелевої С.Ф. скасовано рішення цього ж суду від 11.04.2005 р., відновлено та зареєстровано за ВАТ "Кримпродмаш" право власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8.

Задовольняючи вимоги ЗАТ "Продмаш", суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваного рішення третейський суд вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості перегляду третейським судом власного рішення за нововиявленими обставинами.

Підставою для відмови у задоволенні вимог ТОВ "Південно - українська інноваційна компанія" стало те, що першим не доведено порушення спірним рішенням його прав та законних інтересів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявниками пропущено встановлений ст. 51 Закону тримісячний строк для звернення з відповідними заявами про скасування рішення третейського суду. Крім того, неможливо надати оцінку матеріалам справи № 02-04/052-2005 у зв'язку з їх відсутністю та неможливістю їх витребування.

Однак такі висновки апеляційного господарського суду не можна визнати законними та обґрунтованими з наступних підстав.

Необхідно зазначити, що, виходячи з системного аналізу норм Закону (1701-15) , третейський суд за наслідками вирішення переданого на його розгляд спору приймає лише одне рішення, яке є остаточним та може бути оскаржено виключно у випадках, передбачених ст. 51 Закону. Закон (1701-15) не передбачає можливості прийняття третейським судом будь-яких повторних рішень у вже вирішеному ним спорі.

Навіть при оскарженні рішення третейського суду, прийнятого за наслідками розгляду спору, компетентний (у даному випадку –господарський) суд не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення третейського суду, а лише з'ясовує наявність або відсутність підстав для його скасування згідно ст. 51 Закону. Але при цьому необхідною умовою є дотримання третейським судом встановленого Законом порядку прийняття рішення.

Проте у даному випадку третейський суд переглянув власне рішення за нововиявленими обставинами, тобто прийняв друге рішення у вже вирішеному ним спорі. Існування такого рішення свідчить про те, що третейський суд діяв за межами встановленого правового поля, оскільки вийшов за межі наданих йому Законом (1701-15) повноважень.

Необхідно звернути увагу, що встановлений ст. 51 Закону трьохмісячний строк для оскарження рішення третейського суду підлягає застосуванню у тому випадку, коли третейський суд дотримався встановленої процедури прийняття рішення.

У даному випадку третейський суд прийняв рішення в порушення встановленого порядку. Тому оскаржуване рішення є нікчемним, оскільки протирічить нормам Закону (1701-15) . Відповідно, таке рішення не може спричиняти жодних правових наслідків. У зв'язку з чим на нього не розповсюджуються правила статті 51 Закону.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, заява про перегляд рішення від 11.04.2005 р. у справі № 02-04/052-20 за нововиявленими обставинами арбітражним керуючим Метелевою С.Ф. взагалі не подавалась, а як свідчить зміст оскаржуваного рішення воно винесено без участі сторін.

Виходячи з наведеного, неможливо зробити висновок, що сторони взагалі мали можливість дізнатись про існування оскаржуваного рішення.

Посилання суду апеляційної інстанції на відсутність матеріалів справи № 02-04/052-2005 може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду у випадку, коли воно не почало спричиняти правові наслідки (оформлення документів про право власності тощо). У даному випадку такі наслідки вже існують, тому необхідно виходити з фактів прийняття такого рішення та його подальшої реалізації.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції –залишенню в силі, як законне та обґрунтоване.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. (v008p710-10) постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. (v008p710-10) , ст. 51 Закону України "Про третейські суди", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу ЗАТ "Продмаш" задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р. у справі № 2-22/3366-2009 скасувати.

3. Рішення господарського суду АРК від 10.07.2009 р. у справі № 2-22/3366-2009 залишити в силі.

4. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.