ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 р.
|
№ 17/513-07
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
|
Є.Борденюк,
Н.Капацин, С.Самусенко,
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
|
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Імпульс"
|
на постанову
|
від 17.02.2010
|
Харківського апеляційного господарського суду
до
|
Сумської міської ради, ТОВ "Керамейя"
|
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача
|
Сумське міське управління земельних ресурсів
|
про
|
визнання права на користування земельною ділянкою та визнання недійсним договору
|
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
|
Чуба В.Д. (дов. від 22.12.2009)
|
відповідача-1
|
Клименко Ю.М. (дов. від 15.01.2010)
|
відповідача-2
|
Зражевський Є.Ю. (дов. від 23.12.2009)
|
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.12.2009 (колегія суддів: Лиховид Б.І., Левченко П.І., Моїсеєнко В.М.), яка залишена без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 (колегія суддів: Бондаренко В.П., Камишева Л.М., Шепітько І.І.) провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням у справі № 2-а-7643/09/1870, яка розглядається у Сумському окружному адміністративному суді.
Ухвала та постанова попередніх інстанцій мотивовані таким.
ТОВ "Імпульс" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання за ним права на користування земельною ділянкою під нерухомістю та в частині, необхідній для обслуговування цієї нерухомості, яка розташована за адресою м. Суми, вул. Прикордонна, 47; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. та зареєстрованим за № 742, який укладено між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя" на оренду останнім земельної ділянки, що розташована за адресою м. Суми, вул. Прикордонна, 47.
У подальшому позивач уточнював позовні вимоги та з урахуванням уточнень просив суд визнати за ним право на користування та оформлення права користування земельною ділянкою під нерухомістю та в частині, необхідній для обслуговування цієї нерухомості, яка розташована за адресою м. Суми, вул. Прикордонна, 47, таким чином: площа земельної ділянки, на якій розташований гараж з урахуванням обслуговуванням будівель та споруд становить 0,146 га при цьому площа пожежних проїздів становить 0,11 га; площа земельної ділянки, на якій розташована виробнича база з урахуванням обслуговування будівель та споруд становить 0,951 га при цьому площа пожежних проїздів становить 0,19 га та вилучити вказану земельну ділянку у третьої особи –ТОВ "Керамейя"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. та зареєстрований за № 742, зі змінами від 13 серпня 2007 року, який укладено між Сумською міською радою та ТОВ "Керамейя" на оренду останнім земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Суми, вул. Прикордонна, 47.
23.12.2009 Сумська міська рада подала через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті адміністративної справи № 2-а-7643/09/1870 за адміністративним позовом Виконавчого комітету Сумської міської ради до ТОВ "Імпульс" та КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи - Сумська міська рада, ТОВ "Керамейя" про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленого клопотання Сумська міська рада посилалася на те, що основною підставою для звернення до господарського суду ТОВ "Імпульс" у справі №17/513-07 є зареєстроване право власності на аварійні об'єкти нерухомого майна (пожежне депо та складське приміщення) за адресою: м. Суми, вул. Прикордонна, 47.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Виконавчого комітету Сумської міської ради до ТОВ "Імпульс" та КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи - Сумська міська рада, ТОВ "Керамейя" про зобов'язання вчинити дії.
Зокрема, предметом адміністративного позову є: зобов'язання ТОВ "Імпульс" виконати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005 року № 589 "Про демонтаж нежитлових приміщень по вул. Прикордонній, 47" шляхом демонтажу нежитлових приміщень (пожежне депо та складське приміщення) по вул. Прикордонній, 47; зобов'язання Комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" виконати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005 року № 589 "Про демонтаж нежитлових приміщень по вул. Прикордонній, 47" шляхом погашення права власності на нежитлові приміщення (пожежне депо та складське приміщення) по вул. Прикордонній, 47.
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 01.09.2009 по даній справі, відповідно до приписів ст. 377 ЦК України правочини, що тягнуть перехід права власності на приміщення одночасно є підставою для переходу відповідного права на землю. Частина земельної ділянки на яких розташована нерухомість, слідує юридичній долі нерухомості.
Тобто Верховним Судом України встановлено об'єктивний зв'язок права власності на будівлі і споруди, які належать позивачу та право користування земельною ділянкою під цими будівлями, передбачене ст. 377 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
В розумінні вказаної норми суддя має право зупинити провадження у справі за наявності одночасно наступних обставин: розгляд іншої справи іншим судом, взаємозв'язок такої справи із справою, що розглядається та неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею справи іншим судом. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи і не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у зв'язку з обмеженістю предметом позову.
Оскільки підставою подання позову у даній справі є наявність зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Прикордонна, 47, тому адміністративне рішення про зобов'язання ТОВ "Імпульс" знести, а КП "Сумське міське БТІ" погасити право власності ТОВ "Імпульс" є пов'язаним з даною справою.
ТОВ "Імпульс" оскаржує у касаційному порядку судові рішення про зупинення провадження у справі, посилаючись при цьому на порушення судами попередніх інстанцій законодавчих положень ст. 79 ГПК України. Зокрема, позивач вважає, що набувши право власності на нежитлові споруди, у нього виникли законні підстави для оформлення в судовому порядку прав користування землею у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України. Предметом адміністративної справи є зобов’язання позивача виконати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005 № 589 "Про демонтаж нежитлових приміщень по вул.Прикордонній,47".
Результат розгляду адміністративної справи про зобов’язання позивача вчинити дії ніяким чином не впливають на розгляд даної господарської справи, предметом якої є визнання права користування земельною ділянкою, а у випадку зміни фактичного стану об’єктів нерухомості, що на ній знаходяться (демонтаж, знищення тощо) не передбачає автоматичного припинення прав на землю.
Крім того, частиною 2 ст. 79 ГПК України передбачений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити провадження у справі. Жодної із передбачених п.п. 1-3 ч.2 ст. 79 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі не було.
Скаржник просить скасувати ухвалу та постанову у справі, що оскаржуються, а справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Предметом договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ "Сумиінвестпром" 23.12.2004 значаться нежитлові приміщення, які розташовані у м.Суми по вул.Прикордонній,47 на земельній ділянці Сумської міської ради (п.1.2 договору).
Як на підставу набуття позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розміщені об’єкти нерухомого майна придбані ним, та частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, позивач посилається на положення ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України. Однак, необхідною умовою застосування зазначених положень є право продавця на земельну ділянку. Зазначена обставина спростовується п.1.2 договору купівлі-продажу.
Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про демонтаж об’єктів, придбаних позивачем, є наслідком звернення останнього до органу місцевого самоврядування про вчинення таких дій та пов’язаних з ними обставин щодо стану об’єктів, які підлягали демонтажу. Листи позивача від 15.07.2007 та від 23.05.2007 про частковий демонтаж об’єктів вказують на зміну стану придбаних позивачем об’єктів. Тобто позовна вимога про визнання права на земельну ділянку нерозривно пов’язана з характеристикою об’єкту у момент придбання, що за певних обставин, визначених законодавством, може бути підставою для виникнення у володільця цього об’єкта права на земельну ділянку, а також збереженням володільцем придбаного об’єкту права на земельну ділянку як на час звернення з позовом до суду, так і на час вирішення спору.
Отже, спір, який є предметом розгляду господарськими судами, є спором про право. Заявлений до адміністративного суду позов про демонтаж придбаних об’єктів володільцем, базується на запереченні права володіння ТОВ "Імпульс" об’єктами, що належать до об’єктів нерухомого майна, з якими може бути пов’язане виникнення та існування права на земельну ділянку. Тобто наявність у ТОВ "Імпульс" права або його відсутність є обставинами, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог або заперечень. Такі обставини повинні бути встановлені господарським судом при вирішенні спору, що є предметом розгляду. Зупинення провадження у спорі про право, який є первинним у порівнянні зі спором, заявленим до адміністративного суду як спір про реалізацію цього права, є неправильним застосуванням ч.1 ст. 79 ГПК України, а тому ухвалу та постанову слід скасувати.
Помилковим є посилання скаржника на те, що визначений ч.2 ст. 79 ГПК України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним, оскільки частиною 1 цієї статті визначені підстави, за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, а частина 2 цієї статті визначає підстави, за наявності яких господарський суд має право зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 23.12.2009, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 у справі №17/513-07 скасувати.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року №8-рп/2010 (v008p710-10)
рішення господарських судів не підлягають перегляду в порядку повторного касаційного провадження.
Головуючий, суддя Є. Борденюк
Судді : Н. Капацин
С.Самусенко