Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Садове товариство "Блакитна затока" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення голови правління Садового товариства "Блакитна затока", оформленого листом від 02.06.2004р. №58 з моменту його прийняття та про визнання недійсним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2005р. №756 (ra0756017-05) "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва об'єктів енергопостачання садових товариств" в частині безоплатного прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва з наступною передачею у володіння та користування ВАТ "Акціонерна енергетична компанія "Київенерго" об'єктів енергопостачання Садового товариства "Блакитна затока" Харківського району міста Києва: 1.1. КТП-1281 –обладнання, рік побудови 1960; 1.2. силовий трансформатор ТМ-320 кВА, рік побудови 1958; 1.3. ПЛ-10кВ ТП 1281-Р.24, рік побудови 1960; визнати право власності за позивачем на наступні об'єкти енергопостачання:

1.Трансформаторну станцію ТП-1281, потужністю трансформатора 315 кВт, заводський № 60585400А 10000/380 (КТП-1281 –обладнання, рік побудови –1960 та силовий трансформатор ТМ-320 кВА, рік побудови 1958), та на ній змонтовані електрощит ПЩО 3380 В двоблочна секція, лічильник активної енергії ТИП СА4У-ИС72М № 37840, лічильник реактивної електроенергії ТИП СР4У-И673М № 71623, амперметр (3 штуки), вольтметр (1 штука), роз'єднувач 10 кВ (1 штука);

2. Високовольтну електролінію (ПЛ-10 кВ ТП 1281-Р.24, рік побудови 1960, довжина 2500п/м) від роз'єднувача № 24 до ТП 1281 довжиною 2500п.м. у складі анкерні опори металеві через затоку (2 штуки), бетонні опори (2 штуки), дерев'яні опори з розрядниками та алюмінієвим проводом АС-120 2500п.м. (5 штук).

Позивач просив поновити строк позовної давності для захисту порушеного права, визнавши поважними причини його пропуску.

Позовні вимоги вмотивовано правовою природою спірних рішення голови правління та розпорядження виконавчого органу як правочину, спрямованого на відчуження майна, їх невідповідністю приписам чинного законодавства, оскільки рішення голови правління позивача про передачу у комунальну власність об'єктів енергопостачання прийнято з перевищенням повноважень, наданих йому статутними документами, а відповідні рішення виконавчого органу прийняті всупереч положенням Конституції України (254к/96-ВР) про непорушність права власності.

Третя особа на стороні позивача підтримала позовні вимоги повністю.

Відповідач та треті особи на стороні відповідача відхилили позов, вважаючи, що голова правління садового товариства діяв у межах наданих йому повноважень щодо списання застарілого майна, яким є спірне обладнання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009р. (суддя Ковтун С.А.) (з урахуванням ухвали від 18.01.2010р. про виправлення помилок в судовому рішенні) позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.05.2005р. №756 (ra0756017-05) "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва об'єктів енергопостачання садових товариств" в частині безоплатного прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва з наступною передачею у володіння та користування ВАТ "Акціонерна енергетична компанія "Київенерго" наступних об'єктів енергопостачання Садового товариства "Блакитна затока" Харківського району міста Києва: 1.1. КТП-1281 –обладнання, рік побудови 1960; 1.2. силовий трансформатор ТМ-320 кВА, рік побудови 1958, ПЛ-10 кВ ТП 1281-Р.24, рік побудови 1960; визнано право власності за садовим товариством "Блакитна затока Харківського району міста Києва на трансформаторну станцію ТП-1281, потужністю трансформатора 315 кВт, заводський № 60685400А 10000/380 (КТП-1281 –обладнання, рік побудови –1960 та силовий трансформатор ТМ-320 кВА, рік побудови 1958), та на ній змонтовані електрощит ПЩО 3380 В двоблочна секція, лічильник активної енергії ТИП СА4У-ИС72М № 37840, лічильник реактивної електроенергії ТИП СР4У-И673М № 71623, амперметр (3 штуки), вольтметр, роз'єднувач 10 кВ; високовольтну електролінію (ПЛ-10 кВ ТП 1281-Р.24, рік побудови 1960, довжина 2500п/м) від роз'єднувача № 24 до ТП 1281 довжиною 2500п.м. у складі двох анкерних опор металевих через затоку, двох бетонних опор, п'яти дерев'яних опор з розрядниками та алюмінієвим проводом АС-120 2500п.м.

В іншій частині позову відмовлено.

З Київської міської державної адміністрації стягнуто на користь позивача 488,00грн. судових витрат та до Державного бюджету України 1700,00грн. штрафу.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог вмотивовано відсутністю юридично значимих рішень органу управління позивача, що створили б правові наслідки у вигляді припинення права власності позивача на спірне майно, неправомірністю припинення права власності позивача на спірне майно в силу оскарженого рішення виконавчого органу місцевого самоврядування; на дані позовні вимоги в силу пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України не поширюється позовна давність.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2009р. (судді: Моторний О.А. –головуючий, Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення суду першої інстанції скасовано частково; в задоволенні позовних вимог Садового товариства "Блакитна затока" про визнання незаконним та скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 05.05.2005р. № 756 (ra0756017-05) "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єктів енергопостачання садових товариств" в частині безоплатного прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва з наступною передачею у володіння та користування ВАТ "Акціонерна енергетична компанія "Київенерго" наступних об'єктів садового товариства "Блакитна затока" Харківського району м. Києва: КТП-1281 –обладнання, рік побудови 1960; 1.2. силовий трансформатор ТМ-320 кВА, рік побудови 1958, ПЛ-10 кВ ТП 1281-Р.24, рік побудови 1960 та визнання права власності за садовим товариством "Блакитна затока" Харківського району м. Києва на трансформаторну станцію ТП-1281, потужністю трансформатора 315 кВт, заводський № 60685400А 10000/380 (КТП-1281 –обладнання, рік побудови –1960 та силовий трансформатор ТМ-320 кВА, рік побудови 1958), та на ній змонтовані електрощит ПЩО 3380 В двоблочна секція, лічильник активної енергії ТИП СА4У-ИС72М №37840, лічильник реактивної електроенергії ТИП СР4У-И673М №71623, амперметр (3 штуки), вольтметр, роз'єднувач 10 кВ; високовольтну електролінію (ПЛ-10 кВ ТП 1281-Р.24, рік побудови 1960, довжина 2500п/м) від роз'єднувача № 24 до ТП 1281 довжиною 2500п.м. у складі двох анкерних опор металевих через затоку, двох бетонних опор, п'яти дерев'яних опор з розрядниками та алюмінієвим проводом АС-120 2500п.м. відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін; з позивача стягнуто на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 185грн. у відшкодування судових витрат.

Суд апеляційної інстанції вказав на відсутність порушень чинного законодавства та прав власника майна розпорядженням виконавчого органу з огляду на доведеність належного волевиявлення товариства на припинення права власності на спірне майно; визнав витяг з протоколу №30 від 29.02.2004р. про підсумки голосування членів садового товариства з питання передачі електромережі садового товариства на баланс міста належним доказом такого волевиявлення.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права: всупереч частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України прийнято до уваги витяг з протоколу №30 від 29.02.2004р. засідання правління садового товариства, що не є належним та допустимим доказом проведення загальних зборів товариства та прийняття ними відповідного рішення; додаткові докази прийнято з порушенням частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач та треті особи на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" у відзиві на касаційну скаргу та усно в судовому засіданні відхилили доводи касаційної скарги, вказавши на законність та обґрунтованість постанови апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставою для скасування або зміни судових рішень судів попередніх інстанцій є порушення або неправильне застосування ними норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 30.11.2000р. № 106/1083 (ra_106023-00) "Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду та інженерних мереж" виконавчому органу Київської міської ради делеговано повноваження за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності вирішувати питання, пов'язані з прийняттям та передачею об'єктів відомчого житлового фонду разом з вбудованими та прибудованим нежитловим приміщеннями, службового житла, майна житлово-експлуатаційних та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд, інженерних мереж житлового та нежитлового фонду, споруд та обладнання на них, ремонтно-будівельних баз, майстерень, транспортних засобів, прибиральної та іншої техніки, об'єктів благоустрою, які розташовані на території міста Києва, а також об'єктів соціальної сфери незалежно від місця їх розташування, з укладанням відповідних угод про володіння і користування комунальним майном.

У ході приватизації майна підприємства Київського суднобудівного-судноремонтного заводу 14.04.1993р. ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" було придбано цілісний майновий комплекс підприємства, до складу якого входила, зокрема, трансформаторна підстанція ТП 1281, лінія електропередач 10 кВт від роз'єднувача 281 до трансформаторної підстанції ТП 1281 протяжністю 2,5км.

14.05.2004р. ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" уклав з Садовим товариством "Блакитна затока" договір купівлі-продажу №16, на виконання якого 26.05.2004р. передав садовому товариству трансформаторну станцію ТП-1281 потужністю трансформатора 315 кВт, заводський номер 60685400А 10000/380, та змонтовані на ній електрощит ПЩО 3 380 В двоблочна секція, лічильник активної енергії ТИП СА4У-ИС72М №37840, лічильник реактивної енергії ТИП СР4У-И673М №71623, амперметр 3 шт., вольтметр, роз'єднувач 10 кВ; високовольтну електролінію від роз'єднувача №24 до ТП 1281 довжиною 2500м.п. у складі двох анкерних опор металевих через затоку, двох бетонних опор, п'яти дерев'яних опор з розрядниками та алюмінієвим проводом АС-120 2500м; відтак Садове товариство набуло право власності на зазначене майно.

Місцевим господарським судом встановлено, що за пунктом 3.1 Статуту Садового товариства його власністю є належні йому системи електро-, водо- та газозабезпечення, переробні пункти, сховища, торгові кіоски, столярні та ремонтні майстерні, сільськогосподарські машини та транспортні засоби, робоча та продуктивна худоба та інші засоби виробництва, об'єкти культурно-побутового призначення, збудовані чи придбані за рахунок коштів товариства.

Передача майна Садового товариства державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям за пунктом 3.6 Статуту може мати місце виключно за згодою загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства.

Повноваження голови правління Садового товариства передбачені пунктом 4.9 Статуту товариства, за яким голова правління забезпечує виконання рішення загальних зборів (зборів уповноважених) члені товариства та правління товариства, представляє товариство в стосунках з державними органами та іншими установами та організаціями, має право складати від імені товариства без особливого на те доручення угоди в межах прибутково-видаткового кошторису, видавати доручення, відкривати поточний рахунок підприємства в установах банку.

02.06.2004р. головою правління та бухгалтером Садового товариства "Блакитна затока" на адресу Київської міської ради було направлено лист № 58 про прийняття рішення про безкоштовну передачу усієї належної Садовому товариству електромережі на території садового товариства в урочищі "Острів водників" у Голосіївському районі міста Києва на баланс територіальної громади міста Києва та передачу в управління компанії "Київенерго"; в додатку до цього листа значиться копія Статуту товариства та витяг з протоколу про підсумки голосування членів садового товариства з питання передачі електромережі на баланс міста.

05.05.2005р. Київська міська державна адміністрація, виходячи з делегованих їй повноважень, прийняла розпорядження № 756 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єктів енергопостачання садових товариств" (ra0756017-05) , яким вирішено прийняти безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва і передати у володіння та користування на умовах, визначених відповідною угодою, акціонерній компанії "Київенерго" об'єкти енергопостачання садових товариств згідно з додатком.

У пункті 5 додатку зазначено об'єкти садового товариства "Блакитна затока": КТП01281 –обладнання, 1960 року побудови, силовий трансформатор ТМ-320 кВА, 1958 року побудови, ПЛ-10 кВ ТП 1281-Р.24, довжиною 2500п/м, 1960 року побудови.

16.09.2005р. Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" видало наказ №287 про прийняття спірного майна в експлуатацію та відображення його у власному бухгалтерському обліку, а за розпорядженням №312 від 07.10.2006 року прийняло на баланс.

Задовольняючи позов у частині визнання недійсним рішення Київської міської державної адміністрації та визнання права власності позивача на вказане вище майно, місцевий господарський суд виходив з того, що дії голови правління садового товариства вчинені за відсутності відповідних повноважень, а відтак не породжують юридичні права і обов'язки для садового товариства за змістом статті 237 Цивільного кодексу України; право власності садового товариства на вказане вище майно не припинялося, а розпорядження відповідача спрямовано на припинення права власності позивача на належне позивачу майно поза волею самого позивача як власника майна.

Переглядаючи справу в повному обсязі за статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд визнав встановленим, що зборами товариства вирішувалося питання про передачу майна товариства на баланс та управління АТ "Київенерго", про що є відповідний запис у протоколі №30 від 29.02.2004 року засідання правління садового товариства, та відтак дійшов висновку про законність розпорядження відповідача про прийняття об'єктів енергопостачання до комунальної громади.

Однак апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що протокол №30 від 29.02.2004 року є протоколом засідання правління садового товариства, а не протоколом зборів садового товариства; при цьому повноваження правління садового товариства щодо вирішення питання про передачу майна товариства суд апеляційної інстанції не з'ясував.

Всупереч статтям 33, 34 та 43 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не перевірив, які саме докази є належними та допустимими для встановлення того, чи проводились збори учасників садового товариства та яке рішення на них приймалось, та чи є протокол засідання правління садового товариства № 30 від 29.02.2004 року належним та допустимим доказом, що підтверджує проведення зборів садового товариства з питання передачі майна товариства, результатів проведення таких зборів; не з'ясовано змісту викладеного у протоколі волевиявлення на передачу майна садового товариства на баланс та управління АТ "Київенерго" та його тотожності з волевиявленням на припинення права власності на майно садового товариства, виходячи з діючих правил користування електричною енергією та підстав приналежності електричних мереж та електроустановок суб'єктам правовідносин у сфері постачання електричної енергії.

Водночас судова колегія звертає увагу на те, що право власності господарюючого суб'єкта на належне йому майно може припинятися з визначених законодавством підстав; в силу частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають (за аналогією також змінюються та припиняються) з актів органів місцевого самоврядування, якщо це встановлено актами цивільного законодавства.

Прийняття рішення органом садового товариства та розпорядження виконавчого органу з наведених у даній справі питань є передбаченим законодавством способом оформлення наявності внутрішнього волевиявлення цих суб'єктів, їх намірів. Натомість поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося з'ясування обставин справи, пов'язаних з зовнішньою реалізацією цього волевиявлення щодо іншого учасника правовідносин відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про те, що право власності садового товариства на спірне майно не припинялося, не перевіривши наявність чи відсутність правочину, за яким передавалося це майно, його змісту, ознак його правомірності за статтею 204 Цивільного кодексу України та правових наслідків.

Визнаючи недійсним розпорядження виконавчого органу № 756 (ra0756017-05) , місцевий господарський суд не з'ясував, чи є такий акт обов'язковим для виконання позивачем та чи породжує він будь-які правові наслідки саме для позивача за відсутності відповідних дій позивача, спрямованих на припинення своїх цивільних прав, у встановлених формі та способі.

Також слід зазначити, що судами не надано оцінки заявленим позивачем у позовній заяві підставам недійсності рішення голови правління Садового товариства "Блакитна затока", оформленого листом від 02.06.2004р. №58, як правочину між позивачем та відповідачем, на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України; відтак мотиви відмови суду у задоволенні даних позовних вимог не ґрунтуються на аналізі наведених позивачем підстав поданого позову; доводи позивача про визначення даного рішення, як правочину, не досліджено та не спростовано.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний та місцевий господарські суди, розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об’єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; неналежним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, внаслідок чого їх висновки щодо розгляду позову та апеляційної скарги є передчасними.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржені судові рішення вимогам щодо їх законності та обґрунтованості не відповідають за вказаних вище підстав.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення у даній справі належить скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Садового товариства "Блакитна затока" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2009р. у справі № 48/4 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року (v008p710-10) у касаційному порядку оскарженню не підлягає.