Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В засіданні взяли участь представники:

У квітні 2008 року Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" звернулось до господарського суду з позовом до TOB "Барс 2000" про визнання недійсними договорів №17/2 від 01.07.2002 року та № 21/03 від 02.01.2003 року з підстав невідповідності їх законодавству, а саме ст.ст. 203, 648 ЦК України, п.5 ст. 75 ГК України, постанові КМ АР Крим №68 від 11.03.1997 року (rb0068001-97) ; стягнення заборгованості у розмірі 137732,18 грн. та спонукання до укладення договору № 12/07 від 15.06.2007 року експлуатації берегозахисних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню та договорів № 12/07-Н від 15.06.2007 року по надводному та №12/07-В від 15.06.2007 року по підводному нагляду за берегозахисними спорудами.

У червні 2008 року TOB "Барс 2000" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" про спонукання укласти додаткову угоду до договору №17/2 від 01.07.2002 року в редакції позивача від 20.03.2008 року та додаткову угоду до договору №21/03 від 02.01.2003 року в редакції позивача від 20.03.2008 року.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.06.2008 року прийнято зустрічну позовну заяву до провадження разом із первісним позовом.

Доповідач: Черкащенко М.М.

У вересні 2008 року TOB "Барс 2000" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог та просило суд спонукати Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" укласти додаткову угоду до договору №17/2 від 01.07.2002 року про внесення змін в п.3.2.5 цього договору в редакції позивача від 20.03.2008 року та додаткову угоду до договору №21/03 від 02.01.2003 року про внесення змін до статті 2 цього договору в редакції позивача від 20.03.2008 року (а.с.52 т.2).

У жовтні 2008 року Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" подало до суду заяву про зміну позовних вимог та просило суд розірвати договір № 17/2 від 01.07.2002 року на підставі ст. 625 ЦК України у зв"язку з істотною зміною обставин - зміна розміру засобів на поточне утримання, оновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, які знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління"; визнати недійсним договір № 21/03 від 02.01.2003 року та стягнення 137732,18 грн. основного боргу (а.с.64-65 т.2).

Рішенням господарського суду АР Крим від 16.10.2008-09.12.2008 року первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір №17/2 від 01.07.2002 року на майбутнє. Стягнуто з TOB "Барс 2000" на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" 137732,18 грн. збитків та 1501,66 грн. судових витрат. У задоволенні позовних вимог про визнання договору №21/03 від 02.01.2003 року недійсним відмовлено. В частині позовних вимог про зобов"язання TOB "Барс 2000" укласти договори № 12/07 від 15.06.2007 року, №12/07- Н від 15.06.2007 року та 12/07-В від 15.06.2007 року провадження у справі припинено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року рішення господарського суду АР Крим від 09.12.2008 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" до TOB "Барс 2000" про визнання недійсними договорів №17/2 від 01.07.2002 року "Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами" та № 21/03 від 02.01.2003 року генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд; стягнення заборгованості у розмірі 137732,18 грн. та спонукання до укладення договору № 12/07 експлуатації берегозахисних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню від 15.06.2007 року та договорів № 12/07-Н від 15.06.2007 року по надводному та № 12/07-В від 15.06.2007 року по підводному нагляду за берегозахисними спорудами відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано додаткову угоду до договору № 17/2 "Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами" від 01.07.2002 року про внесення змін до пункту 3.2.5 цього договору укладеною на умовах TOB "Барс 2000" від 20.03.2008 року. Визнано додаткову угоду до договору №21/03 генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд від 02.01.2003 року про внесення змін в статтю 2 цього договору укладеною на умовах TOB "Барс 2000" від 20.03.2008 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року та рішення господарського суду АР Крим від 09.12.2008 року у справі № 2-2/4223-2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У жовтні 2009 року Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" подало до господарського суду заяву про зміну позовних вимог та просило суд визнати недійсним на майбутнє договір №17/2 від 01.07.2002 року "Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами"; визнання недійсним договору №21/03 генерального підряду та ремонту берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд від 02.01.2003 року; про стягнення 137732,18 грн. збитків; про зобов'язання TOB "Барс 2000" повернути майно, надане за договором №17/2 від 01.07.2002 року, а саме - майно берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд міста Ялти від Морпорту до санаторію "Россия"1-й комплекс довжиною 135 п.м.

Рішенням господарського суду АР Крим від 20.10.2009 року прийнято відмову Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" від частини позовних вимог щодо спонукання до укладення договору № 12/07 від 15.06.2007 року експлуатації берегозахисних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню та договорів № 12/07-Н від 15.06.2007 року по надводному та №12/07-В від 15.06.2007 року по підводному нагляду за берегозахисними спорудами та провадження у справі в цій частині позовних вимог припинено. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено у їх задоволенні. Зустрічний позов задоволено. Зобов"язано Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" укласти з TOB "Барс-2000"додаткову угоду до договору №17/2 від 01.07.2002 року "Про користування берегоукріплювальними, протизсувними і пляжними спорудами" про внесення змін до п.3.2.5 договору від 20.03.2008 року у редакції позивача. Зобов"язано Кримське республіканське

підприємство "Протизсувне управління" укласти з TOB "Барс-2000"додаткову угоду

до договору № 21/03 від 02.01.2003 року генерального підряду на ремонт

берегоукріплювальних, протизсувних споруд про внесення змін до ст.. 2 цього

договору у редакції "Барс-2000".

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року рішення місцевого господарського суду від 20.10.2009 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року та рішення господарського суду АР Крим від 20.10.2009 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищий господарський суд України в постанові від 02.07.2009 року зазначив, що суду місцевому господарському суду під час нового розгляду справи слід: встановити правову природу договорів № 17/2 від 01.07.2002 року та № 21/03 від 02.01.2003 року та дослідити зобов"язання кожної із сторін по цим договорам; дослідили питання чи мав позивач повноваження на укладення спірних договорів; чи знаходиться на балансі у позивача майно, що було передано за договором № 17/02 від 01.07.2002 року відповідачу; звернути увагу на приписи ст. 71 ЦК УРСР.

Проте, судова колегія зазначає, що суд, як першої інстанції, так і апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, не виконали зазначені вказівки Вищого господарського суду України, чим грубо порушили норми процесуального права, зокрема приписи ст. 11112 ГПК України (1798-12) .

Судова колегія також зазначає, що встановлення та дослідження зазначених вище обставини справи мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому, з огляду на приписи частини 2 статті 1117 ГПК України та грубе порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, виконати вказівки Вищого господарського суду України, зазначені в постанові від 02.07.2009 року, витребувати докази у відповідності з вимогами статті 36 та статті 38 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку і постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року та рішення господарського суду АР Крим від 20.10.2009 року у справі № 2-18/3894.1-2009 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010р № 8-рп/2010 (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.