Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У серпні 2005 року ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Богунія -А", ТОВ "Ампас", ТОВ "Вечірній Житомир" в якому (з урахуванням заяв про зміну та уточнень позовних вимог –т. 1, а.с. 48, т. 2, а.с. 76-78, т.5, а.с.64-68, т.6, а.с. 10) просило визнати недійсними договір про спільну діяльність № 116 від 17.12.1999р., укладеного між ТОВ "Ампас" та ТОВ "Вечірній Житомир"; договір купівлі-продажу нерухомості №21/24 від 18.03.2003р. предметом якого є незавершений будівництвом магазин - двоповерхова цегляна будівля з підвальним приміщенням, яка прибудована житлового будинку №34 по пр. Миру м.Житомира, де загальна площа 1065,4 кв.м., корисна площа - 834,1 кв.м. (підвальне приміщення - 243,4 кв.м., адмінбудівля - 268,1 кв.м., магазин - 322,1 кв.м.), укладеного між ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ "Богунія-А"; визнати право власності ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" на об’єкт незавершеного будівництва по вул.Миру 34 (пр. Миру 34) у м.Житомир (шифр об'єкта 48/42-1), а саме:

- перший поверх корисною площею 287,6, яка складається з: приміщення № 3 площею 107,3 кв.м., № 4 - 45,6 кв.м., № 5 - 21,3 кв.м., № 6 - 65,8 кв.м., № 7 - 14,0 кв.м., № 8 - 5,3 кв. м., № 9 - 9,8 кв.м., № 10 - 2,8 кв.м., № 11 - 8,7 кв.м.;

- підвал корисною площею 144,6 кв.м., який складається з: підвал № 3 площею 15,1 кв.м., підвал № 6 площею 5,5 кв.м., підвал № 7 площею 80,0 кв.м., підвал № 9 площею 13,2 кв.м., підвал № 10 площею 30,8 кв.м.;

та витребувати з незаконного володіння у ТОВ "Богунія-А" зазначений об’єкт незавершеного будівництва, виселивши останнього із займаних приміщень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні угоди порушують його охоронювані законом права та майнові інтереси, зокрема право власності на об’єкт незавершеного будівництва набутого ним згідно договору від 26.05.1994 року про сумісну діяльність, укладеного з ТОВ "Фірма "Ампас", який є предметом спірних договорів, а тому просив суд постановити рішення про задоволення позову.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Житомирської області від 13.07.2009 року позов задоволено. Визнано недійсним договір про спільну діяльність №116 від 17.12.1999р., укладений між ТОВ "Ампас" і ТОВ "Вечірній Житомир". Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомості №21/24 від 18.03.2003р., укладений між ТОВ "Вечірній Житомир" і ТОВ "Богунія - А". Також постановлено визнати за ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Житомирського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" право власності на об’єкт будівництва по вул.Миру 34 (Проспект Миру 34) у м.Житомирі (шифр об'єкта 48/42-1), а саме: - перший поверх корисною площею 287,6 кв.м., яка складається з: приміщення № 3 площею 107,3 кв.м., № 4 - 45,6 кв.м., № 5 - 21,3 кв.м., № 6 - 65,8 кв.м., № 7 - 14,0 кв.м., № 8 - 5,3 кв. м., № 9 - 9,8 кв.м., № 10 - 2,8 кв.м., № 11 - 8,7 кв.м.;

- підвал корисною площею 144,6 кв.м., який складається з: підвал № 3 площею 15,1 кв.м., підвал № 6 площею 5,5 кв.м., підвал № 7 площею 80,0 кв.м., підвал № 9 площею 13,2 кв.м., підвал № 10 площею 30,8 кв.м. та постановлено про витребування цих приміщень від ТОВ "Богунія-А" з передачею їх позивачу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.12.2009 року зазначене рішення місцевого суду скасовано та постановлено нове рішення про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про спільну діяльність №116 від 17.12.1999 року та відмову в іншій частині позову.

Постанову апеляційного господарського суду оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2010 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо необхідності визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно позивач послався на договір про спільну діяльність від 26.05.1994 року, укладений між ним та ТОВ "Фірма "Ампас", згідно якого сторони домовились сумісно здійснювати будівництво вбудованого-прибудованого приміщення до будинку, який є предметом договору №5 від 02.08.1993р. про дольову участь в будівництві, укладеного між ТОВ "Фірма "Ампас" та в/ч 36827.

Проте, відповідно до приписів ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, квартири, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Тимчасовим положенням Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (z0157-02) передбачено, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею місцевими органами виконавчої влади свідоцтва про право власності на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна при наявності акта комісії про прийняття об’єкта і введення його в експлуатацію.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та при перегляді справи судом в апеляційному порядку, спірний об'єкт в експлуатацію не приймався, вимог Закону України "Про основи містобудування" (2780-12) зокрема щодо затвердження проектно-кошторисної документації дозволів на будівництво не було дотримано, а тому, з урахуванням п. п.2.5 договору про спільну діяльність від 26.05.1994 року, за яким передача позивачу його долі здійснюється після здачі об'єкта в експлуатацію, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність у позивача права власності на спірне майно, обґрунтовано постановив про відмову у позові у цій частині і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія Вищого господарського суду не вбачає.

Відповідно до п.2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що спір стосується договору про спільну діяльність №116 від 17.12.1999р., укладеного між ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ "Ампас", визнаного недійсним рішенням господарського суду Житомирської області від 14.06.2007 року у справі №4/31Д, а тому за таких обставин, апеляційний суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині.

Правильно відмовлено судом і у визнанні недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ТОВ "Вечірній Житомир" та ТОВ "Богунія -А" від 18.03.2003 року, оскільки позивач не є його учасником і його майнові права на час укладання цього договору порушено не було.

За таких обставин, коли висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи, а правові висновки є правильними і доводами касаційної скарги не спростовуються, Вищий господарський суд України, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) ,, -

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.12.2009 року –без змін.

Відповідно до ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010р № 8-рп/2010 повторному касаційному перегляду справа не підлягає.