Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

та за зустрічним позовом

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

за участю прокурора Генеральної прокуратури України: Івченко Є.О. та представників сторін:

від позивача: Кокаревої Є.О.,

від відповідача: Шакірової А.Ю.,

від третьої особи: не з'явилися,

від Державної податкової адміністрації України: Лифаря Д.В.,

від комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради: Сечіна С.М.,

Позивач –Національний університет державної податкової служби України у серпні 2009 року звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 15/07-08-2 від 15.07.2008 адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 м2 у м. Житомирі по вул. Мануїльського, 18.

Позов обґрунтовано тим, що відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна є підставою для визнання договору недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2009 залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товарну біржу "Центральна".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" звернулося до суду із зустрічним позовом до Національного університету державної податкової служби України за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товарної біржі "Центральна", з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008, визнання за товариством права власності на адміністративну будівлю загальною площею 1717,86 м2 за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18, та зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008 шляхом передачі нерухомого майна та підписання відповідного акту прийому-передачі.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що зобов'язання за договором купівлі-продажу товариством виконані повністю, кошти сплачені у повному обсязі, а умовами договору купівлі-продажу на товариство не покладено обов'язку щодо його нотаріального посвідчення, що є підставою для визнання договору дійсним, визнання права власності на придбане нерухоме майно за товариством та передачі майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2009 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та відкладено розгляд справи на 30.09.2009.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.09.2009 (суддя Привалов А.І.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю за відсутності правових підстав для його задоволення, зустрічний позов задоволено частково з підстав його правомірності та обґрунтованості, визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.07.2008 № 15/07-08-2, укладеного між Національним університетом державної податкової служби України та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", дійсним, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" право власності на нерухоме майно –адміністративну будівлю загальною площею 1717,86 м2 за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18; в іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.09.2009, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.

У поясненні на касаційне подання комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Заслухавши прокурора, представників сторін, третьої особи, Державної податкової адміністрації України, комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між Національним університетом державної податкової служби України та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" 15.07.2008, відповідно до результатів аукціону, проведеного 15.07.2008 на товарній біржі "Центральна" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 15/07-08-2 (адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 м2 за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18).

Згідно пунктів 2.3 та 5.1 договору товарна біржа "Центральна" зобов'язувалась організувати та забезпечити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу не пізніше 15.08.2008.

Відповідно до пункту 5.2 договору товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" та Національний університет державної податкової служби України зобов'язувались з'явитись до нотаріуса у м. Житомирі у термін повідомлений товарною біржею "Центральна" за фактом зібрання ним усіх необхідних документів, але не пізніше 15.08.2008 та здійснити нотаріальне посвідчення договору.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні первісного позову, оскільки відповідно до розділу 2 договору купівлі-продажу № 15/07-08-2 від 15.07.2008, організація та забезпечення процесу нотаріального посвідчення договору покладалась на товарну біржу "Центральна". У зв'язку з цим будь-яка вина або умисел як підстави для відповідальності, з боку відповідача за первісним позовом за порушення зобов'язань щодо нотаріального посвідчення договору відсутні. Отже, вимоги позивача за первісним позовом щодо визнання спірного договору недійсним є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Водночас задоволено зустрічний позов в частині визнання договору дійсним, оскільки докази ухилення відповідача за зустрічним позовом від виконання обов'язку передачі майна та підписання відповідного акту прийому-передачі суду не надані.

Проте висновок суду першої інстанції є передчасним, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції не досліджено та не надана оцінка діям всіх учасників договору щодо нотаріального посвідчення договору.

Також не досліджено чи повідомляла товарна біржа "Центральна" відповідно до пункту 5.2 договору сторони договору про зібрання біржею всіх необхідних документів та необхідність здійснення нотаріального посвідчення договору.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційне подання першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 30.09.2009 у справі № 10/246-09 скасувати.

Справу передати на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Київської області.