Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача: не з'явились

- відповідача: не з'явились

- третя особа: не з'явились

В листопаді 2008 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся (далі –позивач) до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Алуштинської міської ради (далі –відповідач) (з урахуванням уточнень від 05.02.09р., 14.05.09р. 09.06.09р.), в якому просить: 1) визнати недійсним рішення № 28/202 28-й сесії 5-го скликання 06.08.08р. Алуштинської міської ради про відмову Приватному підприємцю ОСОБА_4 в затвердженні матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для будівництва готелю і дозволу на підготовку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки; 2) визнати недійним п.6 рішення № 21/32 від 19.12.07р. Алуштинської міської ради "Про затвердження результатів конкурсу по придбанню права оренди земельних ділянок, проведеного 11.12.07 та дозволу підготовки проекту землеустрою по відведенню земельних ділянок переможцям конкурсу"; 3) визнати недійним рішення № 30/12 30-й сесії 5-го скликання від 27.08.08р.Алуштиської міської ради "Про внесення змін до п.6 рішення № 21/32 від 19.12.07 Алуштиської міської ради"; 4) зобов'язати Алуштиську міську раду винести на розгляд найближчої сесії міської ради питання про дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 для будівництва готелю по вул. Глазкрицького в Професорському куточку навпроти аптеки у місті Алушті площею 0,04 га.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.08р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПП "Чистий потік".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09-06.10.09р. (суддя Соколова І.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2009р. (у складі головуючого Маслової З.Д., суддів Градової О.Г., Остапової К.А.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на їх незаконність, необґрунтованість та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони та третя особа не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на підставі рішення 19-ї сесії 4-го скликання № 19/54 від 27.10.04р. позивачу був наданий дозвіл на підготовку матеріалів попереднього узгодження місцерозташування земельної ділянки площею до 0,04 га під будівництво готелю напроти аптеки по вул. Глазкрицького у м. Алушта.

Відповідно до вказаного рішення №19/54 від 27.10.04р. на підставі вимог ст. 151 Земельного кодексу України позивачем був підготовлений та затверджений Висновок №291 про можливість закріплення земельної ділянки під будівництво готелю по вулиці Глазкрицького у місті Алушта.

Протягом 2006 –2008 рр. позивач неодноразово звертався до Алуштинської міської ради з письмовими заявами про затвердження матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки та отримання дозволу на складення проекту відведення даної земельної ділянки з подальшим укладенням договору її оренди.

Однак, листами від 20.04.06 за № 883/01-7, від 30.09.06р. за № 2242/01-07, від 28.03.08р. № 996 позивач повідомлявся про відмову в задоволенні його клопотання.

Водночас, 31.05.2006р. Алуштинскою міською радою було прийнято рішення "Про затвердження порядку проведення конкурсу на придбання права оренди земельних ділянок".

На підставі даного рішення був проведений конкурс на придбання права оренди земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки № 5, яка розташована у м. Алушта по вул. Глазкрицького, в результаті якого переможцем цього конкурсу по спірній земельній ділянці визнано приватне підприємство "Чистий потік" відповідно до протоколу засідання комісії по проведенню конкурсу від 11.12.2007р., та, як переможцю конкурсу, було дозволено скласти проект землеустрою з відводу вільної від забудови земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га за адресою: у м. Алушта по вул. Глазкрицького, навпроти адміністративного корпусу санаторію "Алушта" для будівництва і обслуговування об'єкта рекреаційного призначення, за рахунок міської ради, не наданих у власність і користування, тобто на спірну земельну ділянку. (Рішення Алуштинської міської ради від 19.12.2007р. №21/32).

При цьому, 06.08.2008р. розглянувши заяву ОСОБА_4, Алуштинська міська рада рішенням № 28/202 відмовила йому в затвердженні матеріалів попереднього узгодження земельної ділянки площею 0,04 га під будівництво готелю, з посиланням на те, що ОСОБА_4 не виконав вимоги викладені у Висновку управління архітектури та градобудівництва від 01.09.95р. № 291, а також те, що ОСОБА_4 участі у проведеному конкурсі на придбання права оренди земельної ділянки не брав та відповідно до результатів конкурсу вже визначений переможець, яким є ПП"Чистий потік". (Протокол засідання комісії по проведенню конкурсу від 11.12.07р.)

Не погодившись із рішенням про відмову приватному підприємцю ОСОБА_4 в затвердженні матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для будівництва готелю і дозволу на підготовку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та вважаючи, що його право порушене, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом. Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ч.2. ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЗУ "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону.

Отже, враховуючи наведені приписи і те, що в міську раду надійшло декілька заяв від зацікавлених осіб про можливість надання спірної земельної ділянки площею 0,04 га по вул. Глазкрицького в м. Алушта для розміщення і обслуговування об’єкту будівництва, міська рада, зобов'язана була провести конкурс на придбання права на оренду спірної земельної ділянки.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_4 не брав участі у проведеному конкурсі на придбання права оренди земельних ділянок від 11.12.2007р., та на день проведення такого конкурсу в нього були відсутні будь-які права на спірну земельну ділянку, та крім того, спірні рішення Алуштинської міської ради не визнані у встановленому законом порядку незаконними, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Між тим, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, оскільки в порушення вимог закону суди дійшли висновків, що ґрунтуються на неповно з’ясованих обставинах.

Так, суди попередніх судових інстанції встановивши, що позивач не брав участі у проведеному відповідачем конкурсі на придбання права оренди спірної земельної ділянки не з'ясували причини у зв'язку з чим позивач не брав в ньому участь і, як наслідок, не перевірили чи були таким чином порушені його права.

При цьому, поза увагою судів обох інстанцій залишився п.6. Порядку проведення конкурсу на придбання права оренди земельних ділянок, відповідно до якого, відділ земельних ресурсів управління економіки Алуштинської міської ради, всім особам, які подали заяви на оренду до проведення конкурсу, в письмовій формі інформує про оголошення конкурсу та необхідності подавати пропозиції у відповідності з умовами конкурсу.

Отже, враховуючи, що заяву на отримання спірної земельної ділянки позивач подав ще до оголошення конкурсу, господарським судам, слід було перевірити дотримання відповідачем, зокрема, п.6 зазначеного Порядку і в залежності від цього, визначити чи були порушені права позивача під час проведення конкурсу і відповідно наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32- 34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України.

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09-06.10.2009р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2009р. у справі № 2-3/10400-2008 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.