ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 р.
№ 2-2/1272.2-2007(2-8/1272.1-2007 (2-1/6625-2006)
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs11018538) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs5966055) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.
Демидової А.М.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС"
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2009 року у справі №2-2/1272.2-2007
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС"
до
Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
треті особи
1)Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
2)ОСОБА_4
3)ОСОБА_5
4)ОСОБА_6
про
стягнення 312524,65 грн. заборгованості та частки прибутку товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" від прибутку, отриманого одноособово Дочірнім підприємством "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
за зустрічним позовом
Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС"
про
визнання невиконаним та розірвання договору спільної діяльності
за зустрічним позовом
Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС"
про
стягнення 700 000 грн.
за участю представників:
позивача: Матківського С.М.
відповідача: Анастасова Г.В.
третьої особи-1: Анастасова Г.В.
третьої особи-2: не з'явилися
третьої особи-3: не з'явилися
третьої особи-4: не з'явилися
в с т а н о в и в :
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2009 року по справі № 2-2/1272.2-2007 (суддя Толпиго В.І.) прийнято заяву позивача за первісним позовом –TOB "Альянс КС", що надійшла до Гсподарського суду АРК 4 лютого 2008 року. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" про стягнення заборгованості та частини прибутку відмовлено повністю. Провадження за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання невиконаним та розірвання договору спільної діяльності, в частині вимог про розірвання договору про спільну діяльність № 0102011/2003-23, укладеного між Дочірнім підприємством "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" 29 липня 2003 року припинено. У задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 700 000 грн. –відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2009 року (Прокопанич Г.К., Остапова К.А., Фенько Т.П.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення місцевого та скасувати постанову апеляційного господарського суду, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
8 квітня 2010 року від представника Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надійшло клопотання про зняття копії із комп'ютерного диску, що є додатком до справи № 2-2/1272.2-2007 та містить звукозапис судового засідання по вказаній справі. У задоволенні клопотання судом відмовлено у зв'язку з безпідставністю.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі-2, 3 та відповідач-4 не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 29 липня 2003 року між дочірнім підприємством "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та державним підприємством "Державний департамент по забезпеченню та контролю за використанням матеріально-технічних ресурсів південно-західного регіону України" було укладено договір про спільну діяльність № 0102011/2003-29, згідно пункту 1.1 якого дочірнє підприємство "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та державне підприємство "Державний департамент по забезпеченню та контролю за використанням матеріально-технічних ресурсів південно-західного регіону України", зобов'язуються об'єднати власні вклади для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території санаторію "Ударник" та спільно діяти без створення юридичної особи з метою отримання прибутку шляхом експлуатації відремонтованих та споруджених об'єктів.
21 серпня 2003 року між дочірнім підприємством "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", державним підприємством "Державний департамент по забезпеченню та контролю за використанням матеріально-технічних ресурсів південно-західного регіону України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" було укладено трьохсторонню угоду про передачу прав та обов'язків за договором про спільну діяльність № 0102011/2003-29, затверджену головою правління закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" 27 серпня 2003 року, згідно пункту 1 якої сторона-2, тобто, державне підприємство "Державний департамент по забезпеченню та контролю за використанням матеріально-технічних ресурсів південно-західного регіону України" передає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс КС", приймає на себе усі права й обов'язки сторони-2, визначені договором про спільну діяльність № 0102011/2003-29, складеним стороною-2 зі стороною-1 на підставі договору комісії від 15 липня 2003 року.
Згідно пункту 1.2 вищезгаданого договору сторони визначились у строк до грудня 2004 року здійснити роботи за переліком відповідно до додатку № 2, що є невід'ємною частиною угоди, а надалі домовились про спільну експлуатацію об'єктів для отримання прибутку.
Пунктом 2.1.1 договору про спільну діяльність передбачено, що внеском підприємства, тобто, дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", є об'єкти, розташовані на його території та перелік яких наведено у додатку № 1 до договору. При цьому, вартість переданого підприємством майна була визначена у розмірі 2960000 грн.
Згідно пункту 2.2 договору в якості внеску інвестора, тобто, товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС", були визначені грошові кошти в розмірі 2 960 000 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження обґрунтованості заявлених вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу векселів від 10 лютого 2004 року, укладений позивачем із підприємством "Курортбуд", договір зберігання телевізорів № 05/04 від 5 травня 2004 року, за яким, на думку позивача заборгованість, складає 20 400 грн. Також, у якості підстави для визначення суми заборгованості позивач посилається на вартість автомобіля марки "Волга" в сумі 34 166,37 грн., передання якого, як і у випадку з договором купівлі-продажу векселю та договору зберігання телевізорами, посвідчується актом звірки взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" та дочірнім підприємством "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" станом на 27 лютого 2006 року.
Відповідно до частини 12 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В результаті проведеного дослідження товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут обліку і аудиту" було підготовлено експертний висновок № 39 від 5 травня 2009 року, яким встановлено, зокрема, наступне.
Згідно даним зведених бухгалтерських регістрів –головних книг дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та наданим первинним документам заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" за договором купівлі-продажу векселю № 613244859030 від 12 лютого 2004 року, на 31 травня 2008 року не підтверджується.
За договором зберігання № 05/04 від 5 травня 2004 року акт приймання-передачі телевізорів на відповідне зберігання не наданий, у звітних бухгалтерських регістрах дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" ця операція не відтворена.
Згідно бухгалтерським та іншим звітним документам дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" прибуток, отриманий від спільної діяльності з товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" за договором про спільну діяльність № 0102011/2003-29 з серпня 2003 року по березень 2008 року, не встановлено.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суди вірно зазначили, що акт звірки не є зведеним бухгалтерським регістром та первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , тому може вважатись належним доказом лише у разі підтвердження відтворених у ньому операцій первинними бухгалтерськими документами та зведеними бухгалтерськими регістрами.
Господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку щодо недоведеності позивачем заявлених вимог у зазначеній частині.
Також з підстав, наведених вище, правильними є висновок судів про відмову у позові про стягнення частини прибутку, одноособово отриманого дочірнім підприємством "Санаторій "Ударник" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", оскільки, згідно статей 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів, що прибуток взагалі отримувався відповідачем та не обґрунтував, яку саме частину прибутку у грошовому вираженні слід стягнути з відповідача.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2009 року у справі № 2-2/1272.2-2007 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс КС" –без задоволення.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
судді
О. Кот
А. Демидова
С. Шевчук