Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2007 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Української аграрної біржі про стягнення 319 874 989 грн.

У процесі розгляду справи Заступник прокурора міста Києва подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 63 395 760,76 дол. США.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2008 р. у справі № 37/424 (суддя Кондратова І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 р. (колегія суддів у складі: Григоровича О.М. –головуючого, Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2008 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 р., Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2010 р. колегією суддів у складі: Шевчук С.Р. –головуючого, Демидової А.М., Кролевець О.А. прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 12.04.2010 р. о 12 год. 30 хв.

Також не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2008 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 р., Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить суд скасувати вказані рішення і постанову та припинити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог Заступник прокурора міста Києва посилається на те, що оскаржувані судові рішення винесені з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2010 р. колегією суддів у складі: Шевчук С.Р. –головуючого, Демидової А.М., Кролевець О.А. прийнято касаційне подання Заступника прокурора міста Києва до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 12.04.2010 р. о 12 год. 30 хв.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 09.04.2010 р. змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі Кота О.В. –головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.

12.04.2010 р. до Вищого господарського суду України надійшов відзив Української аграрної біржі на касаційне подання Заступника прокурора міста Києва та касаційну скаргу Української аграрної біржі, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити Заступнику прокурора міста Києва в задоволенні касаційного подання, а Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") –у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши представників Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Української аграрної біржі та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк"), розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги та касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга та касаційне подання не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.05.1996 р. між Українською аграрною біржею та Компанією "Кейс Корпорейшн" (США) було укладено зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу № 6/3076 UKR, відповідно до умов якого Українська аграрна біржа придбала зернозбиральні комбайни, запасні частини та іншу сільськогосподарську техніку.

19.09.1996 р. між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, з однієї сторони, та Державним експортно-імпортним банком України, як фінансовим агентом, з другої сторони, була укладена агентська угода, згідно з якою Кабінет Міністрів України доручає, а фінансовий агент приймає на себе обов’язки виконувати агентські (посередницькі) функції по залученню зовнішніх кредитів (іноземних кредитів, кредитних ліній), що залучаються та/або обслуговуються фінансовим агентом згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України та наданню позичальникам внутрішніх кредитів, повернення яких іноземним кредиторам гарантовано Кабінетом Міністрів України. Крім того, Кабінет Міністрів України доручає, а Міністерство фінансів України приймає на себе обов’язок по забезпеченню коштами гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України перед іноземними кредиторами щодо виконання фінансовим агентом зобов’язань, які випливають з угод про надання зовнішніх кредитів.

Кабінет Міністрів України, з метою підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення сільського господарства високопродуктивними комбайнами та тракторами, 15.07.1997 р. прийняв постанову № 753 (753-97-п) "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів та тракторів", якою постановив надати гарантії Кабінету Міністрів України на суму кредиту 66,3 млн. дол. США на користь Експортно-імпортного банку США в рамках Гарантійної структурної угоди від 10.05.1995 р., укладеної між Міністерством фінансів України, що діяло від імені Кабінету Міністрів України, та Експортно-імпортним банком США, що діяв від імені Уряду США за зобов’язаннями Державного експортно-імпортного банку України як агента Кабінету Міністрів України згідно з міжбанківською кредитною угодою з американським банком (з урахуванням відсотків та всіх витрат, пов’язаних з обслуговуванням кредиту), в рамках якої буде здійснюватись фінансування 85 відсотків зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 08.05.1996 р., укладеного між Українською аграрною біржею та компанією "Кейс Корпорейшн" на поставку сільськогосподарської техніки на суму 72,3 млн. доларів США, 85 відсотків комісії за надання кредиту та комісій за зобов’язання, 100 відсотків страхових платежів Експортно-імпортного банку США.

Пунктом 7 вказаної (753-97-п) постанови зобов’язано Українську аграрну біржу за погодженням з Міністерством фінансів України укласти з Державним експортно-імпортним банком внутрішню кредитну угоду про умови та порядок обслуговування кредитів, що залучаються для фінансування зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 08.05.1996 р. на суму 72,3 млн. дол. США, передбачивши забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту шляхом укладення угоди про заставу сільськогосподарської техніки, що повинна надійти згідно з контрактом, та сільськогосподарської продукції майбутніх врожаїв, зобов’язано Українську аграрну біржу у двотижневий термін після підписання внутрішньої угоди укласти відповідні договори з користувачами техніки.

Згідно з п. 8 зазначеної постанови на Українську аграрну біржу покладені функції державного агента із залучення кредитів для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн", поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб’єктам господарювання і укладення з ними договорів купівлі-продажу на умовах розстрочення платежу або договорів фінансового лізингу терміном на п’ять років.

Разом з тим, п. 9 вказаної постанови передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники та інші суб’єкти господарювання, які отримують сільськогосподарську техніку компанії "Кейс Корпорейшн", розраховуються з Українською аграрною біржею шляхом поставки до державних ресурсів продовольчого зерна за середньозваженими цінами, що фактично складаються на біржових торгах України за спотовими контрактами на момент поставки зерна, до повного погашення вартості техніки (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов’язаних з обслуговуванням кредитів). У разі відсутності продовольчого зерна дозволено сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання провадити розрахунки з Українською аграрною біржею за отриману техніку непродовольчим зерном, насінням соняшнику, цукром, іншою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки або грошима. Українській аграрній біржі кошти, отримані від реалізації зазначеної продукції, а також отримані для розрахунку кошти спрямовувати до державного бюджету для погашення кредитів, наданих для придбання сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн". При цьому погашення кредитів для фінансування 85 відсотків вартості зовнішньоторговельного контракту та для фінансування авансового платежу, сплата відсотків за них та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на закупівлю зерна до державних ресурсів. Постановлено Міністерству сільського господарства і продовольства, Державній акціонерній компанії "Хліб України" забезпечити протягом п'яти років закладення до державних ресурсів відповідної кількості продовольчого зерна згідно з укладеними угодами з товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.07.1997 р. між Українською аграрною біржею (позичальник) та "Сосьете Женераль", банківською корпорацією, діючою через відділення в Нью-Йорку, як організатором та як кредитором була укладена угода. Відповідно до вказаної угоди Державний експортно-імпортний банк України, Національне агентство України по реконструкції та розвитку, діюче від імені Кабінету Міністрів України довірених осіб України та "Сосьете Женераль", відділення в Нью-Йорку, уклали кредитну угоду від 26.06.1997 р. з Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів з посиланням на гарантію Ексімбанку № АРО72205ХХ-Україна, згідно з якою позичальнику буде наданий гарантований експортний фінансовий кредит в сумі 66 300 000 доларів США для закупівлі товарів позичальником в США для експорту в країну позичальника та виплати відповідної комісії за страхування.

24.07.1997 р. Українська аграрна біржа, як державний агент із залучення кредиту для закупівлі сільськогосподарської техніки Компанії "Кейс Корпорейшн", уклала кредитну угоду з Державним експортно-імпортним банком України № 18/03-149 для фінансування 85% контракту № 6/3076 UKR від 08.05.1996 р., 100% страхової премії, 85% вартості комісії за надання кредиту та 85% вартості юридичних послуг.

За умовами розділу 4 кредитної угоди кредитор (Укрексімбанк) надає позичальнику (Украгробіржа) кредит, позичальник повертає кредит, сплачує відсотки, комісії та відшкодовує витрати, пов’язані з обслуговуванням кредиту, на умовах, викладених у внутрішній кредитній угоді.

Використання Українською аграрною біржею іноземного кредиту здійснювалось шляхом оплати експортеру іноземним кредитором товаророзпоряжувальних документів за відвантажену експортером сільськогосподарську техніку за зовнішньоторговельним контрактом купівлі-продажу № 6/3076 UKR від 08.05.1996 р., укладеним між Українською аграрною біржею та компанією "Кейс Корпорейшн", згідно з умовами безвідзивного документарного акредитиву, що був відкритий банком за заявою Української аграрної біржі, який авізувався та виконувався в Нью-Йоркському відділенні Банку "Сосьете Женераль".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, підставою для звернення до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) стало те, що Українська аграрна біржа покладені зобов’язання за іноземним кредитом, одержаним згідно з внутрішньою кредитною угодою від 24.07.1997 р. № 18/03-149 виконала частково, сплативши лише 15 180 362,35 дол. США, у зв’язку з чим у позичальника виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 63 395 760,76 дол. США.

Колегія суддів Вищого господарського судуУкраїни вважає обґрунованими висновки господарських судів попередніх інстанцій, що укладена між Українською аграрною біржею та Державним експортно-імпортним банком України кредитна угода за своїм змістом та правовою природою є позиковою операцією банків, яка підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 374- 377 ЦК УРСР, ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.ст. 1046- 1056 ЦК України, застосування норм яких можливе на підставі п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , у зв’язку з тим, що взаємні права та обов’язки Укрексімбанку та Української аграрної біржі продовжують існувати після 01.01.2004 р.

Згідно з ч. 1 ст. 374 ЦК УРСР за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, п. 12.1.1 внутрішньої кредитної угоди передбачено, що Укрексімбанк зобов’язується надати позичальнику кредит відповідно до зовнішньої кредитної угоди та внутрішньої кредитної угоди, а Українська аграрна біржа зобов'язувалась здійснити погашення кредиту 10-ма рівними піврічними платежами, починаючи з 1998 року по 2002 рік, а також відшкодувати витрати, пов’язані з обслуговуванням кредиту, згідно з Порядком (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 753 (753-97-п) ) відповідно до п.п. 7-9, 11 внутрішньої кредитної угоди.

Відповідно до п. 12.1.2 кредитної угоди № 18/03-149 від 24.07.1997 р. облік заборгованості по кредиту, відсотках, комісії та інших платежах, які пов’язані з обслуговуванням кредиту, веде ВАТ "Державний експортно-імпортний банк".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, про те, що не надано належних доказів того, що Українська аграрна біржа має сплачувати будь-які грошові внески іншим суб’єктам, окрім самого кредитора (Укрексімбанку), у тому числі на користь державного бюджету. Гарантійною структурною угодою від 10.05.1995 р. Кабінет Міністрів України на суму кредиту 66,3 млн. доларів США виступив гарантом на користь Експортно-імпортного банку США, а отже надана державою гарантія є законною підставою для стягнення на користь кредитора (держави) простроченої заборгованості за залученими під державні гарантії кредитами в силу ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст. 17 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і має доказове значення виключно до грошових зобов’язань Укрексімбанку, а не до внутрішньої кредитної угоди та зобов’язань Української аграрної біржі.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Враховуючи викладене, правомірними є висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не є юридичною особою, зобов’язання якої гарантовані державою через надані гарантії, а тому Українська аграрна біржа не порушує права та інтереси держави, а належне чи неналежне виконання біржею зобов’язань за внутрішньою кредитною угодою не має відношення до предмету спору у справі № 37/424, оскільки за внутрішньою кредитною угодою відповідач може порушувати лише права та обов’язки Укрексімбанку, а не права інших осіб, у тому числі держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 р. у справі № 33/310 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Української аграрної біржі, треті особи на стороні позивача Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", за участю Прокурора Голосіївського району міста Києва про стягнення 371 668 258,95 грн. рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2008 р. змінено: позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задоволено частково, стягнуто з Української аграрної біржі на користь Державного бюджету України 182 946 850,53 грн. основного боргу, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 р. у справі № 33/310 (05-5-33/5060) постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 р. залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 24.09.2009 р. у справі № 33/310 (05-5-33/5060) відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2009 р.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції про правильність висновку суду першої інстанції, що за кредитною угодою № 18/03-149 від 24.07.1997 р. Українська аграрна біржа має зобов’язання лише перед Укрексімбанком, а тому вимоги Заступника прокурора міста Києва є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилань Заступника прокурора міста Києва, що на час розгляду справи № 37/424 в суді апеляційної інстанції існувало рішення господарського суду, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, у зв'язку з чим Київський апеляційний господарський суд мав припинити проваження у справі № 37/424 відповідно до п. 2 ст. 80 ГПК України, а не приймати рішення про відмову у задоволенні позову за наявності рішення у справі № 33/310, яким позов задоволено, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі посилання є безпідставними, оскільки склад сторін у вказаних справах різний, а отже спори виникли між різним суб'єктним складом сторін, що виключає можливість припинення провадження у справі № 37/424 на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно відмовлено у задоволенні позову.

У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") та Заступника прокурора міста Києва про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк") залишити без задоволення.

Касаційне подання Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2008 р. у справі № 37/424 залишити без змін.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.