Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У березні 2009 року Банк звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Край" про звернення стягнення на майно –предмет іпотеки за іпотечним договором від 10.06.2008 р., укладеним для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Інтер-Авто" за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008 р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.11.2009 р. (суддя Осоченко І.К.) зупинено провадження у справі до розгляду господарським судом Харківської області по суті та набранням законної сили рішеннями у справах № 29/144-09 та № 60/52-09, зобов'язано учасників судового процесу повідомити суд про результати розгляд даних справ.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. (судді: Плут В.М., Гонтар В.І., Борисова Ю.В.) ухвалу господарського суду АР Крим від 17.11.2009 р. скасовано, справу передано до господарського суду АР Крим для розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Край" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Виносячи ухвалу про зупинення провадження у справі місцевий господарський суд посилався на розгляд господарським судом Харківської області справи № 29/144-09 за позовом ВАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Інтер-Авто", ПП "Авто-Альянс", Корпорації "АИС" про стягнення 314 943 033,19 грн. та справи № 60/52-09 за позовом ВАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Інтер-Авто", ПП "Авто-Альянс", Корпорації "АИС" про стягнення 306 328 988,56 грн. та вказував на те, що вони є пов'язані з даною справою і до їх вирішення її розгляд є неможливим.

Неможливість розгляду даної справи, на думку суду першої інстанції, полягає в тому, що на даний момент не має жодного судового рішення, яке набуло чинності та яким було б підтверджено факт наявності заявленої ВАТ "ВТБ Банк" заборгованості ТОВ "Інтер-Авто", а також яким було б задоволено вимоги ВАТ "ВТБ Банк" щодо стягнення відповідної заборгованості.

Місцевий господарський суд також зауважив, що розглянувши всі три справи по суті та у разі задоволення позовних вимог, позивачу (Банку) буде видано декілька наказів на примусове виконання судових рішень, у зв'язку з чим можливе подвійне стягнення однієї і тієї ж суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Виходячи із змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Ухвала господарського суду АР Крим від 17.11.2009 р. вказаним вимогам не відповідає.

В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані положення норм чинного законодавства вказують на те, що звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) є правом заставодержателя в разі, коли кредитор не виконав свої зобов'язання, забезпечені заставою.

Тобто, при розгляді позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має встановити, чи порушував кредитор свої зобов'язання, забезпечені заставою.

Обставини невиконання ТОВ "Інтер-Авто" зобов'язань за Договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008 р. можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді даної справи.

Відсутність судового рішення, яке набуло чинності та яким було б підтверджено факт наявності заявленої ВАТ "ВТБ Банк" заборгованості ТОВ "Інтер-Авто", а також яким було б задоволено вимоги ВАТ "ВТБ Банк" щодо стягнення відповідної заборгованості не перешкоджає розгляду даної справи.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що ухвала суду першої інстанції по суті спрямована на отримання додаткових доказів у справі.

Отже, зупинивши провадження у справі у відсутності правових підстав для цього, господарський суд АР Крим, всупереч ст. 19 Конституції України, обмежив сторони у реалізації прав і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

З урахуванням викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд підставно скасував ухвалу господарського суду АР Крим від 17.11.2009 р. та, з урахуванням положень ч. 4 ст. 106 ГПК України, правомірно передав справу на розгляд місцевого господарського суду.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. (v008p710-10) постанови (ухвали) Вищого господарського суду касаційному оскарженню не підлягають.

Враховуючи викладене. керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу ТОВ "Край" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. у справі № 2-18/1369-2009 залишити без змін.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.