38/343 Про визнання укладеною додаткову угоду до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання - 01.04.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.09р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.09р. у справі № 38/343, задоволено позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", визнано додаткову угоду від 30.01.09р. до договору № 06/08-1642БО-6 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання від 29.09.08р., укладеною з 19.02.09р. в редакції, запропонованій Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з урахуванням розбіжностей, викладених в протоколі розбіжностей Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго".

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Дочірня компанія "Газ України" Національної енергопостачальної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.09р. і постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.09р. у справі № 38/343 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Скарга мотивована тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права і неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. В касаційній скарзі відповідач вказує на те, що не існує прямої вказівки закону на обов'язковість укладення запропонованого позивачем договору та не існує письмової згоди між сторонами щодо передання будь-яких розбіжностей, що виникли у процесі укладення договору, на розгляд суду.

Договір № 06/08-1642БО-6 від 29.09.08р. укладений в частині поставки газу з 01.10.08р. до 31.12.08р., а в частині розрахунків за газ –до їх повного виконання. При цьому строк дії цього договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.

Додаткова угода з погодженими сторонами істотними умовами неукладена, про що зазначено позивачем у позові та підтверджується відповідачем.

Листом № 31/39-1925 від 03.03.09р. відповідач повідомив позивача, що додаткова угода від 30.01.09р. не може бути укладена в запропонованій позивачем редакції. Що, на думку відповідача, свідчить про повне відхилення оферти, шляхом відмови від укладення додаткової угоди на запропонованих умовах позивача.

Відповідно до пункту 8 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) із змінами і доповненнями в редакції від 28.01.09р., Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускаються на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки, роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України; тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи на розподіл природного газу та його постачання.

Відповідач посилається на постанову НКРЕ від 19.02.09р. № 195 (v0195227-09) , якою затверджено граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік за регульованим тарифом 2 020,25 грн. за 1000 м.куб.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору № 06/08-1642БО-6 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання від 29.09.08р., укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної енергопостачальної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) і Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (Покупець), Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору постачається імпортований природний газ, отриманий Постачальником за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та Постачальником.

Пункт 2.1 Договору передбачає, що Постачальник передає Покупцю в період з 01 жовтня 2008 року по 31.12.2008року газ в обсязі до 29680 тис.куб.м.

Статтею 5 даного Договору встановлена ціна за 1000 куб.м. газу, яка становить 934,70 грн. без врахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію газу НАК "Нафтогаз України", зборів у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної енергопостачальної компанії "Нафтогаз України" 10.02.09р. направлено Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" додаткову угоду до договору № 06/08-1642БО-6, в якій запропоновано внести зміни до пунктів 5.1, 5.2 укладеного договору, виклавши їх у наступній редакції: пункт 5.1 - ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; пункт 5.2 - сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м. газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затвердженим уповноваженим державним органом. З 01.02.2009 р. граничний рівень ціни на природний газ, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до США установленого Національним банком України станом на 01.01.2009 р. за формулою Цс=Цбх(Ксм/Коф.). Скоригована таким чином ціна є обов’язковою для сторін за цим договором і зазначається в акті приймання-передачі.

Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" підписано дану додаткову угоду з протоколом розбіжностей, відповідно до якого Донецьктеплокомуненерго пропонує ДК "Газ України" в пункті 3 додаткової угоди дату " 01.01.2009р." змінити на дату 30.01.2009р. та пропонує виключити пункт 4 додаткової угоди.

Дочірня компанія "Газ України" Національної енергопостачальної компанії "Нафтогаз України" листом від 03.03.09р. повідомила Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" про незгоду укласти додаткову угоду в редакції, запропонованій Донецьктеплокомуненерго.

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної енергопостачальної компанії "Нафтогаз України" про визнання додаткової угоди від 30.01.09р. до договору № 06/08-1642БО-6 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання від 29.09.08р., укладеною з 19.02.09р. в редакції позивача, викладеній в протоколі розбіжностей до додаткової угоди від 30.01.09р.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказує на те, що Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 57 від 29.01.09р. (v0057227-09) затверджений граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання на 2009 р. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м., дана постанова не була погоджена Міністерством економіки України. 19.02.09р. погоджена з даним міністерством постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України № 195 (v0195227-09) , згідно з якою затверджений граничний рівень цін на природний газ також на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пропозиція позивача з встановлення ціни на природний газ на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб.м. з 30.01.2009 р. є правомірною, оскільки станом на 01.01.09р. вищевказані постанови не діяли.

Суд першої інстанції посилається на статті 57, 58 Конституції України відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

У постанові від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) " зазначається, що рішення є законним тоді коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.09р. № 36 (36-2009-п) (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.09р. № 92 (92-2009-п) ), внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96р. № 1548 (1548-96-п) , згідно з якими НКРЕ надано повноваження з 1 січня 2009 року встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки. Дана постанова набирає чинності з 01.01.2009р., крім пункту 3, який набирає чинності з 01.02.09р.

Пункт 3 даної постанови передбачає, що граничні рівні цін на природний газ, що встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, підлягають коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 р. за формулою:

Цс = Цб х (Ксм / Коф), де Цс - скоригований Національною комісією регулювання електроенергетики граничний рівень ціни на природний газ у наступному місяці реалізації природного газу для відповідної категорії споживачів; Цб - базовий граничний рівень ціни на природний газ, установлений Національною комісією регулювання електроенергетики для відповідної категорії споживачів, з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 року; Ксм - середньомісячний курс гривні до долара США установлений Національним банком України у місяці реалізації природного газу; Коф - офіційний курс гривні до долара США установлений Національним банком України станом на 1 січня 2009 року.".

Пункт 4 Додаткової угоди до договору № 06/08-1642БО-6, в редакції Дочірньої компанії "Газ України" Національної енергопостачальної компанії "Нафтогаз України", яким внесено зміни до пункту 5.2 Договору відповідає приписам Постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.09р. № 36 (36-2009-п) .

Статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін та тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Згідно частини 5 статті 191 Господарського кодексу України державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних і комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов’язкового декларування зміни цін.

Згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України від 14.03.95р. № 213 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" (213/95) , постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96р. № 1548 (1548-96-п) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів), та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.08р. № 925 (925-2008-п) Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України Постановою від 19.02.09 № 195 (v0195227-09) , якою скасовано постанову НКРЕ від 29.01.09р. № 57 (v0057227-09) , затвердила граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік за регульованим тарифом 2 020,25 грн. за 1000 м.куб.

Рік слід розуміти календарним роком, який починається з 1 січня та закінчується 31 грудня.

Граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік розраховано з урахуванням вартості імпортованого природного газу, отриманого відповідно до контрактів (угод) між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України" купівлі-продажу природного газу в 2009 році, офіційного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009р.

Наказом від 29.01.09р. № 43 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" затвердила прейскурант на природний газ ресурсів НАК "Нафтогаз України" для застосування дочірніми компаніями (підприємствами) НАК "Нафтогаз України" та іншими підприємствами, у статутному фонді яких Компанії належать частки (акцій, паї), та їх дочірніми підприємствами (компаніями) і введено його в дію з 1 січня 2009року.

Пункт 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.98р. № 335/98 (335/98) передбачає, що рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Відповідно до пункту 5.3 Договору ціна на газ, тарифи на його транспортування, розподіл та постачання, витрати, пов'язані з реалізацією газу НАК "Нафтогаз України" визначені відповідно до пункту 5.1 цього договору можуть змінюватися у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифів на його транспортування, розподіл та постачання, та розміру витрат, пов'язаних з реалізацією газу НАК "Нафтогаз України", сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами, що оформляється додатковими угодами до цього Договору.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Що стосується положень статей 57, 58 Конституції України, на які посилається суд першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 (v001p710-99) , дія нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту вступу цього акта в силу і припиняється з втратою ним законної сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини даного Рішення (v001p710-99) , положення частини 1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

У пункті 3 мотивувальної частини рішення зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з доводами відповідача викладеними в касаційній скарзі, щодо застосування норм Господарського кодексу України (436-15) , зокрема статей 179, 181, 187 цього Кодексу, які передбачають принцип свободи договору, оскільки Дочірньою компанією "Газ України" своє волевиявлення по укладенню з позивачем договору на поставку газу закріплено в договорі № 06/08-1642БО-6 від 29.09.08р., додатковою угодою від 30.01.09р. відповідач запропонував продовжити договірні відносини з позивачем, матеріалами справи і сторонами в судовому засіданні підтверджується, що відповідач продовжує поставляти газ на умовах попередніх домовленостей, а тому відсутні правові підстави вважати неукладеним договір, який виконується (виконувався).

Питання порядку застосування тарифів на поставлений відповідачем газ встановлено уповноваженими на це органами виконавчої влади і в силу статті 191 Господарського кодексу України підлягають обов'язковому застосуванню у взаємовідносинах між позивачем і відповідачем.

Відповідно до пункту 2 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

за участю представників від:
позивача	Антофій М.О. (довір. від 24.03.10р.)