Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача: Аркатова В.В. (дов. від 22.03.10),

третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

Фонд майна Автономної Республіки Крим АР Крим звернувся з позовом до ТОВ "Шейлон Буд Груп" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва –пансіонату для батьків з дітьми Українського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії, що розташований у м. Євпаторії на пр. Леніна, 66 на земельній ділянці, площею 3,2 га і спонукати відповідача повернути спірний об'єкт за актом приймання-передачі Фонду майна АР Крим. Позов обґрунтований приписами статей 525, 526, 611 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що правовим наслідком порушення відповідачем договірних зобов'язань згідно договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, зокрема, невиконання відповідачем обов'язку щодо завершення будівництва спірного об'єкту та введення його в експлуатацію в термін до 17.02.09, має наслідком розірвання такого договору.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.09, ухваленим суддею Чумаченко С.А., в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що на момент звернення до суду з даним позовом Фонд майна АР Крим не був уповноваженим органом у сфері управління, приватизації та оренди майна, що знаходиться в Автономній Республіці Крим. При цьому, суд керувався указом Президента України від 30.01.07 № 56/2007 (56/2007) та наказом Фонду державного майна України від 28.02.07, згідно яких зазначені вище повноваження від Фонду державного майна України передано Регіональному відділенню Фонду державного майна в АР Крим та місті Севастополі.

Не погоджуючись з винесеним у справі рішенням, Фонд майна АР Крим звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судом першої інстанції положень статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", зазначаючи про те, що контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації, тобто Фонд майна Автономної Республіки Крим. Позивач також зазначив, що відповідно до Положення Фонду майна АР Крим, затвердженою Постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.95 № 325 (rb0325001-95) , Фонд у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України і делегованих Верховною Радою АР Крим, реалізує державну політику в сфері приватизації державного майна, майна, що належить АР Крим і комунальної власності, здійснює повноваження органу управління державним майном та майном, що належить АР Крим, що не ввійшло до статутних фондів створених в процесі приватизації господарських товариств і колективних сільськогосподарських підприємств. При цьому, зазначеним положенням, зокрема, пунктом 4.18 передбачено, що Фонд майна АР Крим здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації та виконанням умов договорів оренди.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника скаржника, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 11.06.02 між Фондом майна АР Крим (продавцем) та ТОВ "Шейлон буд Груп" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва державної власності, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва –пансіонат для батьків з дітьми Українського науково-дослідного інституту дитячої курортології та фізіотерапії, розташованого в м. Євпаторії на пр. Леніна, 66 на земельній ділянці, площею 3,2 га, відведеним Євпаторійським міськвиконкомом, а покупцю –прийти об'єкт продажу та сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених в договорі. 12.07.02 сторонами підписано акт приймання-передачі зазначеного об'єкта незавершеного будівництва. Пунктом 5.1 договору (з урахуванням внесених змін) сторони передбачили обов'язок покупця завершити будівництво та ввести в експлуатацію об'єкт до 17 лютого 2009 року з можливою зміною профілю. За результатами проведеної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 11.06.02, складено акт від 27.02.09, згідно з яким будівництво об'єкту не завершено. Судами встановлено, що 02.04.09 ДП "Шейлон Буд Груп" направило на адресу Фонду майна АР Крим листа № 45 з проханням продовжити строк завершення будівництва та введення в експлуатацію об"єта незавершеного будівництва, проте, у відповідь, листом № 08-09/3156 від 14.04.09 Фонд майна А Р Крим на дане звернення відповів відмовою. Предметом спору у даній справі є вимоги Фонду майна АР Крим до ТОВ "Шейлон буд Груп" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва –пансіонату для батьків з дітьми Українського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії, що розташований у м. Євпаторії на пр. Леніна, 66 на земельній ділянці, площею 3,2 га і спонукати відповідача повернути спірний об'єкт за актом приймання-передачі Фонду майна АР Крим. Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд виходив з того, що Фонд майна АР Крим був позбавлений права на звернення до суду з даним позовом у зв'язку з тим, що повноваження щодо управління державним майно згідно наказу Фонду державного майна від 28.02.07 передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду, виходячи з такого. Відповідно до вимог пункту 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Посилаючись на указ Президента України "Питання Фонду державного майна України" від 30.01.07 (56/2007) № 56/07 указ Президента України "Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим" від 18.08.95 №757/95 (757/95) визнаний таким, що втратив чинність, а також на наказ Фонду державного майна України 28.02.07 "Про орган приватизації в Автономній республіці Крим" № 38-р, суд не спростував доводи Фонду майна АР Крим, що відповідно до Положення про Фонд майна АР Крим, затвердженого постановою Уряду АР Крим від 02.11.95 № 325 (rb0325001-95) , саме Фонд майна АР Крим в межах повноважень, визначених Фондом державного майна України і делегованих Верховною Радою України АР Крим, реалізує політику в сфері приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим і комунальної власності, здійснює повноваження органу управління державним майном та майном, що належить Автономній Республіці Крим, що не ввійшло до статутних фондів створених у процесі приватизації господарських товариств і колективних сільськогосподарських підприємств. При цьому, згідно пункту 4.18 зазначеного Положення Фонд майна АР Крим здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації, виконанням умов договорів оренди. Враховуючи викладене, суду слід з"ясувати до повноваження якого органу належать функції по здійсненню політики у сфері приватизації майна, що знаходиться на території Автономної Республіки Крим. Крім того, без дослідження залишилися доводи позивача стосовно того, що продавцем за спірним договором купівлі-продажу об'єкту приватизації незавершеного будівництва державної власності є Фонд майна АР Крим, відтак, у випадку порушення умов зазначеного договору покупцем, право на звернення до суду з позовом за захистом державних інтересів належить само Фонду майна АР Крим як стороні оспорюваного договору. Колегія суддів касаційної інстанції визнає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом, викладення у судовому акті лише доводів і доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом. В той же час, вирішуючи даний спір, суд першої інстанцій вищенаведеного не врахував, не спростував вищезазначених доводів позивача, відтак дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Викладене свідчить про те, що господарським судом не вжито заходів для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, а тому оскаржуване рішення прийняте за неповно з’ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судом вимог чинного законодавства знайшли своє підтвердження. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянуте рішення цим вимогам не відповідає. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року у справі № 2-8/3232-2009 скасувати. Матеріали справи скерувати до Господарського суду Автономної Республіки Крим для нового розгляду.

постанова набуває чинності з дня її прийняття і не підлягає перегляду у касаційному порядку.