820/6188/16 Про скасування реєстрації декларації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення з улаштуванням окремого входу - 17.07.2019 Прийняття

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2017 (суддя Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (колегія у складі суддів Калиновського В.А., Кононенко З.О.,Калитки О. М.)

у справі № 820/6188/16

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

треті особи - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, ОСОБА_2,

про скасування реєстрації декларації.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану за № ХК 143131350174 від 16.05.2016 на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення з улаштуванням окремого входу; м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 6".

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, в задоволенні позову відмовлено.

3. 06.04.2017 до Вищого адміністративного суду України Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017. У касаційній скарзі Позивач просила скасувати оскаржувані рішення та прийняте нове про задоволення позовних вимог.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 у зазначеній справі було відкрито провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 22.03.2018 справу було передано на розгляд Верховного Суду. 13.06.2017 надійшов відзив від Відповідача.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 . У 2012-2013 роках власник нежитлових приміщень підвалу № 80-1-:-80-6 у вищевказаному житловому будинку, що знаходяться під квартирою позивача, ОСОБА_2, провів реконструкцію належних йому нежитлових приміщень із облаштуванням окремого входу до них. Внаслідок даної реконструкції було частково забудовано вікно квартири, належної позивачу.

7. Відповідно до листа департаменту ДАБІ у Харківській області від 07.12.2015 № 1020-7058, 12.10.2012 департаментом ДАБІ у Харківській області було зареєстровано за № 08312190546 декларацію про початок виконання будівельних робіт по вищевказаному об`єкту. 16.05.2013 департаментом ДАБІ у Харківській області за № 143131350174 було зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення з улаштуванням окремого входу; м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 6".

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що дії відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану за № ХК 143131350174 від 16.05.2016 року на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення з улаштуванням окремого входу; м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 6" є протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивача.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Суди виходили з того, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, у зв`язку із чим суди не вбачали підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

10. Така позиція судів зумовлена тим, що юридичними фактами, які складають правову підставу скасування декларації, є самочинне будівництво, зокрема, істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, якщо об`єкт будівництва збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Натомість, доказів самочинного будівництва суду не надано.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі Позивач зазначає про неправомірність рішень судів попередніх інстанцій, посилається на те, що:

А) судами порушено норми матеріального права, а саме Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 (461-2011-п) , оскільки ОСОБА_2 здійснено не реконструкцію належних йому нежитлових приміщень в існуючих межах, а добудову окремого приміщення, поза його межами (змінено геометричні розміри);

Б) судами першої та апеляційної інстанцій не було надано правової оцінки його доводам та не було повно й всебічно з`ясовано обставини;

12. Відповідач у відзиві покликається на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанції та зазначає, що аргументи Позивача є хибними, оскільки Позивач не наводить жодних доказів порушень вимог містобудівного законодавства при реконструкції спірного об`єкта.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд дослідив доводи сторін, перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків.

14. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

15. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України (2747-15) , які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

16. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

17. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

19. Позивач, звертаючись до адміністративного суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану за №ХК143131350174 від 16.05.2016 на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення з улаштуванням окремого входу; м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 6"., зазначає, що декларація порушує права Позивача, оскільки прибудова майже повністю закриває вікно належної їй квартири (т. 1 а.с. 6).

20. Крім того, Позивач неодноразово посилається на те, що звернувся до Відповідача з вимогами скасування вищезазначеної декларацій саме у зв`язку з незаконністю будівництва, яке, на думку Позивача, спричинило порушення її прав та інтересів.

21. Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

22. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

23. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

25. Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

26. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

27. Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб`єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

29. Суд звертає увагу, що позивач фактично оспорює декларацію (дії), яка є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.

30. Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою будівельних робіт, які порушують, на думку Позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних прав, у зв`язку із чим він звернувся до органів архітектурно-будівельного контролю, а в подальшому до суду.

31. Отже, вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану за № ХК 143131350174 від 16.05.2016 на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під офісні приміщення з улаштуванням окремого входу; м. Харків, вул. Анрі Барбюса, 6" є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третіми особами будівельних робіт.

32. Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі №815/1568/16 та від 05.12.2018 у справі № 804/3091/18.

33. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та на необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства

34. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

35. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі № 820/6188/16 скасувати.