Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бродинафтопродукт"

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

державної виконавчої служби –не з’явився

Рішенням господарського суду Львівської області від 2 листопада 2007 року зобов’язано ЗАТ "Бродинафтопродукт" повернути ТОВ "Юність" масло індустріальне І-20А кількістю 33 661 кг в строк до 10.12.2007 року.

Чинною на даний час ухвалою господарського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року задоволено заяву ТОВ "Юність" і змінено спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на грошові кошти боржника у розмірі 288 138, 16 грн.

У жовтні 2010 року боржник звернувся до господарського суду зі скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції від 4 жовтня 2010 року про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду, виданого 20 вересня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31 березня 2011 року (суддя –М.Хабіб), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року (головуючий –Т.Бонк, судді –С.Бойко, Р.Марко), у задоволенні вказаної заяви відповідача відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить дані судові акти скасувати і передати справу на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно з частиною 1 статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (606-14) , та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом (606-14) .

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Колегія суддів погоджується із висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що постанова відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції від 4 жовтня 2010 року про відкриття виконавчого провадження була винесена відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) і у ній вказано адресу місцезнаходження боржника, що зазначена у наказі господарського суду, що був виданий 20 вересня 2010 року.

Крім того, відкидаються посилання боржника на акт від 04.03.1999 р., складений державним виконавцем Бродівського РВ ДВС МУЮ Мазурик Н. М. на виконання рішення арбітражного суду від 15.12.1998 р. у справі № 1/998-10/261, за яким все майно, включаючи власність заявника та інших юридичних осіб, передане афілійованій з ВАТ Концерну "Галнафтогаз" юридичній особі.

Так, за наказом господарського суду Львівської області, що був виданий 20 вересня 2010 року предметом стягнення є грошові кошти боржника, а відтак, наявність, чи відсутність у нього певного майна не є перешкодою для виконання наказу.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки вони були предметом дослідження господарськими судами і їм була дана належна правова оцінка при постановленні судових актів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Бродинафтопродукт" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 31 березня 2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року у справі за № 17/179 –без змін.