Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: Апонащенко С.С. (представник за дов. від 07.07.2009р. б/н),

відповідача: не з’явився

ТОВ "ТК "Технокомплект" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ДП "Макіїввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріального-технічного постачання" про стягнення заборгованості в сумі 123 396,80 грн., пені в сумі 15 079,38 грн., інфляційних в сумі 17769, 14грн., 3% річних в сумі 2801,80грн., штрафу у розмірі 7% вартості товару в сумі 8 637, 78грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2009р. у справі №23/199, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою та рішенням, ТОВ "ТК "Технокомплект" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено норми процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (436-15) , інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує позов неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами №5/08/122 від 20.10.08р. та №5/08/126 від 21.10.08р. стосовно оплати продукції, поставленої відповідачу за накладними №5075 від 22.10.08р. і №5088 від 23.10.08р.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд визнав зазначені договори неукладеними, оскільки вони не містять таких істотних умов договору поставки, як предмет, кількість і асортимент поставки.

В свою чергу апеляційний господарський суд визнав зазначені в позові договори поставки укладеними та дійшов висновку щодо відмови в позові з підстав недоведеності позивачем порушення відповідачем умов договорів №5/08/122 від 20.10.08р. та №5/08/126 від 21.10.08р., щодо несплати останнім за ним товар по накладним №5075 від 22.10.08р. та №5088 від 23.10.08р., залишивши при цьому без змін рішення суду 1-ї інстанції за мотивами викладеними в постанові.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія не погоджується, оскільки він суперечить приписам ст. 104 ГПК України, відповідно до якої однією з підстав для скасування рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, що на думку колегії в обох випадках мало місце під час розгляду справи судом 1-ї інстанції, а отже у апеляційного господарського суду були всі правові підстави для скасування рішення із винесенням нового, чого останнім зроблено не було.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається з тексту касаційної скарги та матеріалів справи, позивач до апеляційної скарги надав ряд додаткових документів, які судом апеляційної інстанції всупереч приписам зазначеної норми процесуального права, залишені без уваги та оцінки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що як місцевим, так і апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору було порушено норми процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування постановлених по справі судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2009р. та рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2009р. у справі № 23/199 скасувати.

Справу направити до господарського суду Донецької області на новий розгляд.