Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.10.2009р. по справі № 19/133/09 (суддя Даценко Л.І..) клопотання комітету кредиторів задоволено. Затверджено оплату послуг розпорядника майна у розмірі встановленому комітетом кредиторів (протоколи №1 від 12.10.2009р.). Скорочено процедуру розпорядження майном боржника, визнано Відкрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 12327", м. Запоріжжя банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Соболеву Дар'ю Ігорівну (ліцензія АВ № 307420 від 03.05.2007р.), яка здійснювала повноваження розпорядника майна. Затверджено оплату послуг ліквідатора згідно ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (протоколи №1 від 12.10.2009р.). Зобов’язано ліквідатора в п’ятиденний строк подати в офіційний друкований орган - газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр" оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Зобов’язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру згідно вимогам діючого законодавства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ВАТ "АТП №12327" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009р. по справі № 19/133/09, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 3 -1, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні ліквідатор ВАТ "АТП №12327" Соболєва Д.І. подала заяву про відмову від касаційної скарги.

Згідно з ст. 4 -1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майно, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, що робить запис у його трудовій книжці, а також припиняють повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Отже, вказана постанова стосується прав та обов’язків боржника ВАТ " АТП №12327".

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання Соболєвої Д.І. про відкликання касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 11 Закону в засіданні суду, яке повинно відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду, має бути розглянуто питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В силу норм процесуального права, які визначають основні засади судочинства, прийняття судових рішень, що безпосередньо стосуються прав та обов’язків суб‘єктів господарювання чи зачіпають конституційні права і законні інтереси осіб має відбуватися за обов‘язковою їх участю.

Враховуючи те, що при визнанні боржника банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури настають найістотніші правові наслідки у справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при прийнятті такої постанови, яка за своєю суттю є рішенням, в обов’язковому порядку мають викликатися представники сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, боржника у справі не було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду з розгляду питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чим було порушено норми процесуального права.

Отже, доводи касаційної скарги кредитора визнаються колегією суддів обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2009р. (суддя Даценко Л.І. ) було винесено ухвалу про призначення судового засідання на 19.10.2009р. о 10год.30хв. Проте, відповідна ухвала була надіслана сторонам по справі 14.10.2009р., а отримана боржником 19.12.2009р.

Відповідно до ст. 111 -10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи відносно нього ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції виходив з того, що комітет кредиторів прийняв рішення (протокол засідання комітету кредиторів від 12.10.2009р.№1) (т.5 а.с.5-6) про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом.

Проте, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб’єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність.

У зв’язку з чим, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов’язковому порядку повинен з’ясувати як актив, так і пасив боржника та співставити дані обох величин.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з’ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, залишається за господарським судом, як того вимагає ст. 1 Закону.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, зазначені обставини справи взагалі не досліджувались судом першої інстанції.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що виключає правильне застосування судом норм матеріального права.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009р. у справі № 19/133/09 необхідно скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у процедуру розпорядженням майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

1.Касаційну скаргу ВАТ "АТП №12327" на постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009р. у справі № 19/133/09 задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009р. у справі № 19/133/09 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у процедурі розпорядженням майном.