Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Київської міської ради

на рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2009 р.

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 р.

у справі № 32/454-6/51

господарського суду міста Києва

за позовом Верховної Ради України

до Київської міської ради

треті особи 1. Управління справами Верховної Ради України

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"

3. Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд"

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання недійсним рішення, заборону вчиняти дії, визнання права користування

за участю представників

позивача – Чоповський П.А. –довіреність №15/54-2175 від 17.12.2009 року

відповідача – Тхорик С.М. –довіреність №225-Кр-63 від 20.01.2010 року

третіх осіб – 1. Калюк М.В. –довіреність №15/54-2150 від 16.12.2009 року

2. Харібова Ю.Г. –довіреність б/н від 01.12.2009 року

3 не з'явився

прокуратури Орленко А.О. –посвідчення № 126 від 29.10.2009 року

У серпні 2007 року Верховна Рада України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради за участю третіх осіб –Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок", Акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд", Управління справами Верховної Ради України про визнання повністю недійсним рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 429/1090 від 29.03.2007 (ra0429023-07) "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва", визнання повністю недійсним рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 430/1091 від 29.03.2007 "Про передачу Акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва", визнання права користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій. 79-97 за Верховною Радою України згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів № 424/3 від 15.05.1986 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі", зобов’язання Київську міську раду прийняти рішення про відведення земельної ділянки під будівництво житлових будинків по вул. Глибочицькій. 79-97 Верховній Раді України площею 2 га згідно з проектною документацією, затвердженою містобудівною радою та іншими відповідними службами міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09 липня 2009 року (суддя Ковтун С.А.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2009 року (судді Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.) позов задоволено частково, визнано недійсним рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 429/1090 від 29.03.2007 р. (ra0429023-07) "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва", визнано недійсним рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 430/1091 від 29.03.2007 р. "Про передачу акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва", визнано право користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій, 79-97 за Верховною Радою України згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів № 424/3 від 15.05.1986 р. "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі", в іншій частині у позові відмовлено та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Києва від 09 липня 2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2009 року Київська міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги Київська міська рада обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 березня 2007 року Київською міською радою було прийнято рішення № 429/1090 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва".

Даним рішенням було вирішено: визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.1986 р. № 424/3 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі" як таке, що не було виконане; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва; передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 1,07 га, в тому числі площею 0,17 га –без права капітальної забудови, для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Також 29 березня 2007 року Київською міською радою прийнято рішення № 429/1091 "Про передачу акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва" (далі –рішення № 429-1091).

Даним рішенням вирішено: визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.1986 р. № 424/3 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі" як таке, що не було виконане; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва; передати акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,85 га, в тому числі площею 0,30 га –без права капітальної забудови, для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.1986 р. № 424/3 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі", яке визнано таким, що втратило чинність, стосується земельної ділянки, що була надана товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" рішенням № 429-1090 (ra0429023-07) та акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" рішенням № 429-1091.

Зокрема, рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15 травня 1986 року № 424/3 було вирішено відвести Президії Верховної Ради Української РСР земельну ділянку, площею близько 2,0 га, для будівництва автобази вул. Глибочицькій №№ 79-97 в Шевченківському районі. Як зазначено у рішенні, дана земельна ділянка відведена за рахунок земель міської забудови.

Одночасно зазначеним рішенням зобов’язано забудовника одержати дозвіл на початок будівельних робіт в спецвідділу благоустрою виконкому міськради після погодження та затвердження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку, знесення озеленювальних насаджень та всі інші майново-правові питання додатково вирішувати у виконкомі Шевченківської районної Ради народних депутатів.

Правовідносини, які пов’язані з відведенням Президії Верховної Ради Української РСР земельної ділянки площею близько 2,0 га для будівництва автобази по вул. Глибочицькій №№ 79-97 в Шевченківському районі, виникли у 1981 р.

Зокрема, рішення № 777 від 11.05.1981 р. виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів дозволено фінансово-господарському відділу Президії Верховної Ради Української РСР провести проектно-розвідувальні роботи для будівництва нової автобази по вул. Глибочицькій, №№ 73-89 в Шевченківському районі. Також було вирішено зобов’язати Президію Верховної Ради Української РСР виконати умови архітектурно-планувального завдання головАПУ виконкому міськради. Питання відведення земельної ділянки, відселення мешканців та знесення зелених насаджень, що попадають під забудову, згідно з даним рішенням, вирішено відкласти до погодження в головАПУ проекту забудови земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що, як зазначено в рішенні виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів рішення № 777 від 11.05.1981 р., відведення земельної ділянки здійснюється після погодження проекту забудови земельної ділянки, дані документи існували на час відведення Президії Верховної Ради Української РСР земельної ділянки (рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.1986 р. № 424/3).

Станом на час прийняття виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986 р. № 424/3 земельні відносини регулювались Земельним кодексом Української РСР від 08.07.1970 р. (2874а-07)

Статтею 16 Земельного кодексу УРСР було передбачено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР (ч. 2 ст. 16 Земельного кодексу УРСР).

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу УРСР право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється (ст. 22 Земельного кодексу УРСР).

Аналіз наданих доказів свідчить про встановлення відповідними землевпорядними органами меж виділеної Президії Верховної Ради УРСР земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зокрема, в день прийняття виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів рішення № 424/3 ним було прийнято рішення № 425/7 "Про дозвіл спеціалізованому управлінню протизсувних підземних робіт виконкому міськради здійснити протизсувні роботи по вул. Глибочицькій у Шевченківському районі".

Рішенням № 425/7 дозволено спеціалізованому управлінню протизсувних підземних робіт виконкому міськради здійснити протизсувні роботи у відповідності з розробленою і погодженою документацією по вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі.

Оцінюючи у сукупності наявні обставини, які полягають у наданні Президії Верховною Ради УРСР дозволу на проведення проектно-розвідувальних робіт, відведення земельної ділянки після здійснення проекту забудови з одночасним наданням дозволу спеціалізованому управлінню протизсувних підземних робіт виконкому міськради на здійснення протизсувних робіт у відповідності з розробленою і погодженою документацією, виникнення та їх здійснення пов’язано з будівництвом Президією Верховної Ради УРСР автобази по вищевказаній адресі.

Надання дозволу на виконання протизсувних робіт свідчить про встановлення в натурі меж земельної ділянки.

30.12.1987 р. прийнято в постійну експлуатацію об’єкт "Комплекс протизсувних заходів на схилах вздовж вул. Глибочицької на дільниці житлових будинків, 79-97" та затверджено акт державної приймальної комісії від 29.12.1987 р., про що свідчить рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів рішення № 1287 від 30.12.1987 р.

Про те, що дані роботи виконувались у відповідності з робочим проектом для підготовки будівельного майданчика під будівництво автобази Президії Верховної Ради УРСР за бюджетні кошти свідчить довідка № 3/556 від 25.07.2008 р. ВАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт". Вартість основних фондів, переданих на баланс СУППР, складає 827560 грн.

Президією Верховної Ради УРСР протягом 1985-1987 років витрачено 172,0 тис. крб. для проектування будівництва, які були виділені з державного бюджету. Даний факт підтверджується балансами виконання кошторисів витрат у 1985 р, 1986 р., 1987 р. та пояснювальними записками до них.

Крім того, на підставі розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 142-р від 18.04.1989 р. було виділено з резервного фонду Президії Верховної Ради УРСР на консервування будівництва вищезазначеного об’єкту (проведення робіт по нульовому циклу та благоустрою території) 100000 крб.

Вищезазначені обставини та наведені докази свідчать про виникнення у Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з прийняттям виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986 р. № 424/3 певних правовідносин, які пов’язані з реалізацію певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до Конституції Української РСР від 20.04.1978 р. (888-09) Верховна Рада Української РСР була єдиним законодавчим органом. Президія Верховної Ради Української РСР була підзвітним Верховній Раді Української РСР органом, який забезпечував організацію роботи Верховної Ради Української РСР .

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правонаступництво України" з моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради Української РСР. Статтею 4 Закону України "Про правонаступництво України" передбачено, що органи державної влади і управління, сформовані на підставі Конституції Української РСР (888-09) , діють в Україні до створення органів державної влади і управління на основі нової Конституції України (254к/96-ВР) .

Враховуючи викладене, Верховна Рада України, як єдиний орган законодавчої влади в України, є правонаступником Верховної Ради Української РСР, у тому числі і Президії Верховної Ради Української РСР.

Отже, на час прийняття рішення № 429-1090 (ra0429023-07) та рішення № 429-1091 право користування спірними земельними ділянками належало Верховній Раді України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання, передбачені ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Офіційне тлумачення даним нормам надано Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 (v007p710-09) "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зокрема, як зазначено у Рішенні, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Також у зазначеному Рішення Конституційним Судом України зазначено, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання (ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України").

Таким чином, враховуючи виникнення у Верховної Ради України у зв’язку з прийняттям виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986 р. № 424/3 правовідносин, які пов’язані з реалізацію певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і наявність заперечень Верховної Ради України щодо зміни даних правовідносин, у Київської міської ради були відсутні повноваження щодо визнання рішеннями № 429-1090 та № 429-1091 таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986 р. № 424/3.

Крім того, визнаючи таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986 р. № 424/3 та надаючи земельну ділянку третім особам відповідач вчинив дії щодо припинення права користування Верховною Радою України земельною ділянкою.

Виключні підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 Земельного кодексу України, серед яких відсутня така, як надання земельної ділянки іншій особі.

Доказів добровільної відмови позивача від права користування земельною ділянкою не надано.

Лист від 20.10.2006 р., адресований Голові Київської міської державної адміністрації, щодо згоди на вилучення частини земельної ділянки площею 1,8 га на користь АТХК "Київміськбуд", який підписаний керуючим управління справами апарату Верховної Ради України, не є допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, який свідчив би про добровільну відмову від права користування.

Зокрема, відповідно до постанови Верховної Ради України "Про структуру апарату Верховної Ради України" управління справами є підрозділом апарату Верховної Ради України, який (апарат) є юридичною особою.

Доказів представництва керуючим управління справами апарату Верховної Ради України від імені Верховної Ради України не подано.

У зв’язку з цим, оскаржувані рішення № 429-1090 (ra0429023-07) та № 429-1091 про передачу третім особам земельної ділянки суперечать приписам ст.ст. 123 та 151 Земельного кодексу України щодо непогодження відведення земельної ділянки із землекористувачем.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень № 429-1090 (ra0429023-07) та № 429-1091 та про визнання права користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій, 79-97 за Верховною Радою України.

Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2009 року зі справи № 32/454-6/51 залишити без змін.