Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Кордюк

розглянувши апеляційну скаргу Національної академії наук України, м. Київ № б/ від 04.12.09 та апеляційне подання Заступника прокурора Рівненської області, м. Рівне № 05-904 вих 09 від 11.12.09

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.11.09

у справі № 3/143

за позовом: Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Національної академії наук України, м. Київ

до відповідача - 1: Рівненської обласної ради, м. Рівне

до відповідача - 2: Рівненської міської ради, м. Рівне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київський університет права, м. Київ

про визнання права власності

За участю представників сторін:

від прокурора: Макогон Ю.І. –прокуратура Львівської області;

від позивача: Баришевська В.В. –представник (довіреність № 17/1732-12 від 03.09.09);

від відповідача-1: Гречко Б.А. –представник (довіреність № 01/13-106р від 18.03.09);

від відповідача-2: не з’явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Баришевська В.В. –представник (довіреність № 930-1 від 09.02.09).

Права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28, 29 ГПК України, роз’яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 (суддя Ю.Мамченко) позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Національної академії наук України до відповідачів: 1) - Рівненської обласної ради; 2) - Рівненської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київського університету права про визнання права власності залишено без розгляду.

З даною ухвалою не погоджуються Національна академія наук України та Заступник прокурора Рівненської області - оскаржили її в апеляційному порядку з підстав незаконності та необґрунтованості.

Зокрема, Національна академія наук України в поданій апеляційній скарзі посилається на те, що судом не надано правової оцінки режиму використання державного майна, яке перебуває у віданні Національної академії наук України. Зазначає скаржник і про те, що будинок гуртожитку за адресою: м. Рівне, вул. Короленка, 5 внесено до Єдиного реєстру об’єктів державної власності. Скаржник-1 також наголошує, що судом першої інстанції помилково застосовано ст. 55 ГК України, порушено п. 7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 № 02-5/225 (v_225800-94) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права держаної власності", а відтак, має місце грубе порушення охоронюваних законом інтересів держави. Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить ухвалу господарського Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 скасувати.

В поданому апеляційному поданні Заступник прокурора Рівненської області посилається на ст. 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України", ст. 4 Закону України "Про управління об’єктами державно власності". Крім того, Заступник прокурора посилається на те, що права самоврядності Національної академії наук України, передбачені ст. 7 Статуту НАН України, не поширюються на управління державним майном. Наводить Заступник прокурора і інші мотиви, з яких просить ухвалу господарського Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 скасувати, справу скерувати на розгляд до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.09 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.02.10.

Відповідач-1 - Рівненська обласна рада - проти доводів скаржників заперечив з підстав, викладених у відзиві, ухвалу господарського Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, в задоволенні апеляційної скарги та апеляційного подання - відмовити.

Відповідач-2 - Рівненська міська рада –правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу та апеляційне подання не представив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київський університет права –в поданому відзиві підтримав доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі та апеляційному поданні, ухвалу господарського Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 просить скасувати.

В судове засідання 02.02.10 відповідач-2 - Рівненська міська рада - явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.09, апеляційна скарга та апеляційне подання розглядаються судом за відсутності представника відповідача-2.

Представники прокурора, позивача, відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні 02.02.10 підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційному поданні, апеляційній скарзі та у відзивах на них.

Розглянувши апеляційне подання, апеляційну скаргу, відзиви на них відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників прокурора, позивача, відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання Заступника прокурора Рівненської області та апеляційна скарга Національної академії наук України підлягають задоволенню, ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 слід скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Розглядаючи позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Національної академії наук України без розгляду, місцевий господарський суд вірно застосував положення ч. 2 ст. 19, п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 20, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ч. 1 ст. 29 ГПК України, якими передбачено право прокурора на представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, передбачених законом, а також конкретизовано такі випадки.

Водночас, залишаючи позов без розгляду, місцевий господарський суд послався на Рішення Конституційного суду України від 08.04.99 (v003p710-99) у справі № 1-1/99, наголосивши при цьому, що, згідно п.п. 1, 4, 8 Статуту позивача, а також ст.ст. 1, 3, Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України", Національна академія наук України є самостійним суб’єктом господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. На підставі викладеного, господарським судом першої інстанції зроблено висновок про те, що прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності.

З такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99 (v003p710-99) у справі № 1-1/99 під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України (254к/96-ВР) повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави"є оціночним поняттям, у зв’язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову, та зазначає у чому саме відбулося чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні владні функції у спірних відносинах. Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах"означає орган, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Водночас, колегія суддів наголошує, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що підставою представництва, відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій ( бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за доцільне звернути увагу на пріоритетність такої ознаки, як "порушення або загроза порушення інтересів держави"при вирішенні питання представництва прокурором інтересів держави в суді, в тому числі шляхом звернення з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

На думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, Заступником прокурора Рівненської області при заявленні позову в інтересах Національної Академії Наук України, вірно звернено увагу на норми ст.ст. 1, 3, 4 Закону України "Про управління об’єктами державної власності", ст. 1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", ст. 4 Статуту Національної академії наук України, з системного аналізу яких вбачається, що саме Національна академія наук України законодавчо визначена суб’єктом реалізації прав держави, як власника об’єктів державної власності, які передані в її безстрокове безоплатне користування, тобто виконує функції держави, як власника цих об’єктів, пов’язані з ефективним використанням та розпорядженням ними в межах, визначених законодавством, з метою задоволення суспільних потреб.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені норми матеріального права, а також на те, що згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 (v003p710-99) у справі № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді, колегія суддів дійшла висновку, що Національна академія наук України, як суб’єкт управління державної власності, відноситься до органів, які уповноважені державою здійснювати владні функції, а саме управляти об'єктами державної власності.

Щодо посилань, викладених в оскаржуваній ухвалі, на ст. 1 Статуту Національної академії наук України щодо прав самоврядності позивача, то колегія суддів зазначає, що поняття самоврядності чітко визначене у ст. 7 Статуту, як таке, що стосується наукової діяльності позивача та не поширюється на управління державним майном.

За наведених обставин, беручи до уваги помилковість висновку місцевого господарського суду про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог скаржників, у зв’язку з чим апеляційна скарга Національної академії наук України та апеляційне подання Заступника прокурора Рівненської області підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 21, 25, 29, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 104 103, 105, 106 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Національної академії наук України та апеляційне подання Заступника прокурора Рівненської області задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.11.09 у справі № 3/143 скасувати.

3. Справу передати на розгляд господарського суду Рівненської області.

4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.