Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Малетича М. М., Мамонтової О.М.,

за участю представників: позивача –ОСОБА_1 дов. б/н від 11 лютого 2009 року та відповідача –Ануфрієва В.С. дов. № 39 від 28 березня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу засновника ТОВ "Лубнимолоко" ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 березня 2011 року у справі господарського суду Полтавської області за позовом засновника ТОВ "Лубнимолоко" ОСОБА_2 до ТОВ "Лубнимолоко", треті особи –Державний реєстратор Лубенської міської ради Полтавської області, ОСОБА_3., ОСОБА_4 ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16 ОСОБА_17., ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20., ОСОБА_21 ОСОБА_22, ОСОБА_23 ОСОБА_24., ОСОБА_25 ОСОБА_26., ОСОБА_27 ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30, ОСОБА_31 ОСОБА_32 ОСОБА_33., ОСОБА_34, ОСОБА_35., ОСОБА_36, ОСОБА_37., ОСОБА_38 ОСОБА_39., ОСОБА_40 ОСОБА_41, ОСОБА_42 ОСОБА_43 ОСОБА_44., ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48., ОСОБА_49., ОСОБА_50, ОСОБА_51 ОСОБА_52, ОСОБА_53 ОСОБА_54, ОСОБА_55., ОСОБА_56., ОСОБА_57 ОСОБА_58 ОСОБА_59 ОСОБА_60., ОСОБА_61, ОСОБА_62 ОСОБА_63, ОСОБА_64 ОСОБА_65., ОСОБА_66., ОСОБА_67 ОСОБА_68., ОСОБА_69., ОСОБА_70., ОСОБА_71 ОСОБА_72., ОСОБА_73 ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76., ОСОБА_77, ОСОБА_78., ОСОБА_79, ОСОБА_80 ОСОБА_81., ОСОБА_82 ОСОБА_83., ОСОБА_84., ОСОБА_85., ОСОБА_86 ОСОБА_87 ОСОБА_88., ОСОБА_89, ОСОБА_90., ОСОБА_91 ОСОБА_92., ОСОБА_93., ОСОБА_94., ОСОБА_95 ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100 ОСОБА_101., ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104., ОСОБА_105, ОСОБА_106 ОСОБА_107, ОСОБА_108., ОСОБА_109 ОСОБА_110, ОСОБА_111 ОСОБА_112, ОСОБА_113., ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117 ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120., ОСОБА_121 ОСОБА_122 ОСОБА_123 ОСОБА_124., ОСОБА_125, ОСОБА_126., ОСОБА_127, ОСОБА_128 ОСОБА_129., ОСОБА_130., ОСОБА_131.ОСОБА_132., ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136., ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139., ОСОБА_140 ОСОБА_141., ОСОБА_142., ОСОБА_143 ОСОБА_144., ОСОБА_145, ОСОБА_146 ОСОБА_147, ОСОБА_148., ОСОБА_149 ОСОБА_150., ОСОБА_151 ОСОБА_152 ОСОБА_153., ОСОБА_154, ОСОБА_155 ОСОБА_156 ОСОБА_157, ОСОБА_158., ОСОБА_159, ОСОБА_160 ОСОБА_161 ОСОБА_162., ОСОБА_163 ОСОБА_164, ОСОБА_165 ОСОБА_166., ОСОБА_167 ОСОБА_168., ОСОБА_169 ОСОБА_170 ОСОБА_171, ОСОБА_172 ОСОБА_173., ОСОБА_174 ОСОБА_175 ОСОБА_176, ОСОБА_177 ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180 ОСОБА_181., ОСОБА_182., ОСОБА_183 ОСОБА_184., ОСОБА_185 ОСОБА_186, ОСОБА_187., ОСОБА_188., ОСОБА_189 ОСОБА_190., ОСОБА_191, ОСОБА_192 ОСОБА_193, ОСОБА_194 ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197 ОСОБА_198., ОСОБА_199., ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203 ОСОБА_204 ОСОБА_205 ОСОБА_206 ОСОБА_207., ОСОБА_208., ОСОБА_209, ОСОБА_210., ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213 ОСОБА_214 ОСОБА_215 ОСОБА_216 ОСОБА_217, ОСОБА_218 ОСОБА_219, ОСОБА_220., ОСОБА_221 ОСОБА_222, ОСОБА_223 ОСОБА_224 ОСОБА_225., ОСОБА_226, ОСОБА_227., ОСОБА_228., ОСОБА_229 ОСОБА_230., ОСОБА_231, ОСОБА_232 ОСОБА_233, ОСОБА_234 ОСОБА_235., ОСОБА_236 ОСОБА_237, ОСОБА_238., ОСОБА_239 ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242 ОСОБА_243, ОСОБА_244 ОСОБА_245., ОСОБА_246 ОСОБА_247 ОСОБА_248., ОСОБА_249 ОСОБА_250., ОСОБА_251 ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254., ОСОБА_255 ОСОБА_256, ОСОБА_257., ОСОБА_258, ОСОБА_259 ОСОБА_260 ОСОБА_261., ОСОБА_262., ОСОБА_263 ОСОБА_264, ОСОБА_265., ОСОБА_266, ОСОБА_267 ОСОБА_268 ОСОБА_269 ОСОБА_270 ОСОБА_271., ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274., ОСОБА_275 про припинення юридичної особи шляхом ліквідації,

У липні 2007 року засновник ТОВ "Лубнимолоко" ОСОБА_2 (далі –позивач) звернувся до ТОВ "Лубнимолоко" (далі –відповідач) з позовом про припинення відповідача шляхом його ліквідації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що статутні документи ТОВ "Лубнимолоко" зареєстровані внаслідок незаконних дій державного реєстратора та керівника відповідача, що порушує права та законні інтереси позивача як співвласника ТОВ "Лубнимолоко" та колишнього акціонера ВАТ "Лубенський молочний завод", тому що зазначені статутні документи та кількість учасників не відповідають нормам закону.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30 листопада 2010 року позов задоволено.

Припинено юридичну особу –ТОВ "Лубнимолоко" шляхом її ліквідації та призначено ОСОБА_2 головою ліквідаційної комісії ТОВ "Лубнимолоко" з покладенням на нього обов’язку по створенню та діяльності ліквідаційної комісії та проведення ліквідації у відповідності до вимог та положень чинного законодавства у передбачені законом строки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 2 березня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Лубнимолоко" задоволено.

Рішення господарського суду Полтавської області від 30 листопада 2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Полтавської області від 12 липня 2010 року щодо заборони ТОВ "Лубнимолоко" відчуження цінних паперів, які належать на праві власності ТОВ "Лубнимолоко" та заборони державному реєстратору Лубенської міської ради Полтавської області вносити будь-які зміни до відомостей про ТОВ "Лубнимолоко", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

У касаційній скарзі засновник ТОВ "Лубнимолоко" ОСОБА_2 просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 березня 2011 року, а рішення господарського суду Полтавської області від 30 листопада 2010 року залишити в силі.

Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам апеляційної скарги щодо обмежень кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю, встановлених ч. 2 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та вимог перехідних положень зазначеного закону.

Також, посилається на те, що суд не звернув уваги на доводи заявника щодо наявності численних порушень закону у статутних документах відповідача при державній реєстрації останніх.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнимолоко" проведено згідно розпорядження виконавчого комітету Лубенської міської ради № 5/2-р від 26 січня 2001 року.

Засновниками (учасниками) ТОВ "Лубнимолоко" є 274 фізичні особи, в тому числі і позивач, в якості вкладів учасники внесли до статутного фонду належні їм акції ВАТ "Лубенський молочний завод".

27 квітня 2007 року Законом України № 997-V "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" (997-16) статтю 50 Закону України "Про господарські товариства" після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: "Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку –ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

На час створення та проведення державної реєстрації ТОВ "Лубнимолоко" нормами закону не було встановлено обмежень щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Судом з’ясовано, що відповідач не змінив своєї організаційно-правової форми та не зменшив кількість учасників до максимально допустимої протягом строку, визначеного ч. 2 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 зазначеної норми визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 цієї статті, може бути пред’явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств –також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд повно встановив істотні для справи обставини, правильно застосував наведені норми закону та прийшов до обґрунтованого висновку про невиконання відповідачем вимог закону щодо максимальної кількості учасників і строків приведення статутних документів та кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю до вимог, визначених законом, та прийняв юридично підставне рішення про задоволення позову учасника господарського товариства та ліквідацію відповідача.

Скасовуючи рішення господарського суду Полтавської області про задоволення вимог позивача, суд апеляційної інстанції за повно встановлених обставин справи неправильно застосував вказані норми матеріального права і прийшов до юридично помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду законне та обґрунтоване, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 березня 2011 року.

Рішення господарського суду Полтавської області від 30 листопада 2010 року залишити без зміни.