Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Вовка І.В. Харченка В.М.

У серпні 2010 р. позивач звернувся в суд з позовом про зобов’язання ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Артемівського відділення № 21 укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежилих будівель згідно з п. 1 договору від 06.07.2007р. - машинного дворища та ангару, що позначені в технічному паспорті літерами "Л" та "К" та знаходяться за адресою: Донецька область, Артемівський район, с. Покровське, вул. Міліцейська, б/н, зерносховище № 1, № 2, № 3 позначені в технічному паспорті літерами "А", "Б" та "В", знаходяться за адресою: Донецька область, Артемівський район, с. Покровське, вул. Полєва, б/н, приміщення з переробки, очищення та зберігання зерна, знаходиться за тією ж адресою), на умовах, передбачених договором від 06.06.2007р., саме з ПСП "Чапаєвське".

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2010 р. (суддя Мартюхіна Н.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2011 р. (головуючий –Дучал Н.М., судді –Калантай М.В., Новікова Р.Г.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають істотне значення для справи, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2011 р. та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 06.06.2007р. між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філією Артемівського відділення № 21 Крючкова С.Н., що діяв на підставі Положення та довіреності № 2295 від 29.03.2007р. (продавець) та ПСП "Чапаєвське" в особі директора підприємства Бандурко Н.В., що діяв на підставі Статуту підприємства (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу нерухомого майна.

За цим договором продавець продає, а покупець купляє належне продавцю на підставі рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2006р. (справа № 25/262пн) таке нерухоме майно:

- нежилі будівлі (машинний двір та ангар, літери "Л" та "К"), розташовані за адресою: Артемівський район, с. Покровське, вул.. Міліцейська, б/н;

- нежилі будівлі (зерносховище № 1, № 2, № 3, літери "А", "Б" та "В" відповідно), розташовані за адресою: Артемівський район, с. Покровське, вул.. Польова, б/н;

- нежитлове приміщення комплексу з переробки, очіпки та зберігання зерна, розташовані за адресою: Артемівський район, с. Покровське, вул.. Польова, б/н.

Відповідно до п. 2 договору нерухоме майно, що відчужується, належить продавцю на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.05.2007р. № 14538482, реєстраційний номер 11248144, номер запису 350 в книзі 2, виданого комунальним підприємством "Артемівське бюро технічної інвентаризації".

Згідно до п. 3 продаж вказаного в п. 1 договору нерухомого майна буде здійснюватися за 407914,37грн. без ПДВ, ПДВ в розмірі 81582,87грн. Вся сума 489497,24грн. буде перерахована на рахунок продавця після оформлення угоди купівлі-продажу нотаріально.

Пунктом 4 договору визначено, що з моменту підписання даного договору покупець має право користуватися придбаною нерухомістю.

Відповідно до п. 5 договору строк дії договору з 06.06.2007р. та до моменту нотаріального оформлення договору купівлі-продажу. Продавець дає покупцю гарантійний лист.

Вказаний договір укладений у простій письмовій формі.

06.06.2007р. керуючий філією Артемівського відділення " 21 ВАТ "Державний ощадний банк України" Крючков С.Н. надав позивачу гарантійний лист № 1153, де останній гарантує нотаріальне оформлення угоди купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташоване в с. Покровське, Артемівського району Донецької області (договір купівлі-продажу б/н від 06.06.2007р.), після отримання всіх необхідних для угоди документів з Правління Ощадбанку м. Київ.

Як вказує позивач, між сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2007р., проте відповідач ухиляється від укладання основного договору та посвідчення його нотаріально, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про зобов’язання ВАТ "Державний ощадбанк України" укласти та посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах передбачених договором від 06.06.2007р.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згідно з ч.1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи, що предметом купівлі-продажу є комплекс будівель, тобто,нерухоме майно, то попередній договір купівлі-продажу комплексу будівель мав бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 635, 657 ЦК України сторонами попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2007р. було укладено у простій письмовій формі, що відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України тягне за собою його нікчемність та не створює для сторін ніяких юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до положень ст. 649 ЦК України, ст. 187 ГК України укладення договорів за рішенням суду можливе, якщо це передбачено угодою сторін (домовленість сторін), або передбачено законом, але у зв’язку з нікчемністю попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2007р. він не створює будь-яких наслідків для сторін, у тому числі й обов’язку укласти основний договір.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах передбачених договором від 06.06.2007р., не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений законом чи договором.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позову, є законним і обгрунтованим.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції вимог ч.1 ст. 79 ГПК України щодо необхідності зупинення провадження у справі до вирішення справи про тлумачення спірного договору на підставі його змісту як попереднього, не є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду, адже і в даній справі суди прийшли до висновку, що спірний договір є попереднім.

Таким чином, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України

касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Чапаєвське" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 18 жовтня 2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 грудня 2010 року у справі за № 2/192пд –без змін.