826/5278/16 Про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" в частині визнання нікчемним договору вкладу (депозиту), зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про особу вкладника, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором вкладу (депозиту) - 27.02.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018р. (суддя - Катющенко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018р. (судді - Бабенко К.А., Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" про нікчемність договору №006-09504/270215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро від 27.02.2015р. та застосування наслідків нікчемного правочину;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладникам законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору №006-09504-270215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро від 27.02.2015р.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018р. рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018р. в частині задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) про нікчемність Договору №006-09504-270215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро від 27.02.2015р. скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018р. залишено без змін.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2014р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено договір позики, за умовами якого Позикодавець передає, а Позичальник приймає у власність 197 942,00 грн. Позичальник має право повернути еквівалент позики у євро або доларі США за офіційним курсом Національного банк України на день здійснення повернення.

Пунктом 3 згаданого договору з урахуванням додаткової угоди від 27.02.2015р. передбачено, що повернення позики має бути здійснено Позикодавцеві шляхом зарахування грошової суми у розмірі 6 300 євро, що є еквівалентом суми позики у гривні, на його банківський рахунок НОМЕР_2, що відкритий у ПАТ "Дельта Банк", МФО 380236.

27.02.2015р. між ПАТ "Дельта Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро №006-09504-270215, за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2, зарахування коштів на який в сумі 6 300,00 євро здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку у день укладення сторонами договору. Вклад залучається на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу - 29.03.2015р.

Крім того, 27.02.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору від 27.02.2015р. №006-09504-270215, за якою сторони домовилися викласти п. 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: " 1.8 Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.".

Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2015р. року №71 в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015р. №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015р. №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08.10.2015 по 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".

Дізнавшись про відсутність у реєстрах вкладників для виплати відшкодувань, позивач звернувся 16.10.2015р. до Уповноваженої особи із заявою, в якій просив включити його до реєстру вкладників для виплат відшкодувань і надати пояснення стосовно причин відсутності в реєстрі.

Листом від 13.11.2015р. №05-3116814 відповідач повідомив позивача про те, що за наслідками перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що договір №006-09504-270215 банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015р. є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що Позивачу надсилалося повідомлення. Таким чином, інформацію щодо вказаного договору не включено до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Крім того, 27.11.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації, в якій просив надати пояснення (обґрунтування) щодо визнання договору №006-09504-270215 від 27.02.2015р. нікчемним, тобто зазначити, які саме обставини були підставою для застосування п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на яку отримав відповідь від 04.12.2015р. №05-3189467 з аналогічним листу від 13.11.2015р. №05-3116814 змістом.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. В свою чергу відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання нікчемним договору №006-09504-270215 від 27.02.2015р., а висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях, а отже є необґрунтованим і безпідставним. Крім того, відповідачем, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, суд виходив з того, що в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним спірного договору та застосування до нього правових наслідків недійсності матеріали справи не містять.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) про нікчемність Договору №006-09504-270215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро від 27.02.2015р., апеляційний суд виходив з того, що накази (рішення, повідомлення), тобто внутрішні розпорядчі документи Банку про нікчемність правочинів, не можуть створювати зобов'язання для третіх осіб, зокрема, контрагентів Банку. Тому сам факт направлення повідомлення (видання наказу тощо) про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину, проте, Банк не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

З висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ Дельта Банк" укладено договори банківського вкладу, позивач в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому судами обґрунтовано прийнято рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду (оформлене наказом №813 від 16.09.2015р.), в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між Банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) про нікчемність Договору №006-09504-270215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро від 27.02.2015р. - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018р. скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) про нікчемність Договору №006-09504-270215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у євро від 27.02.2015р., укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.