351/1254/18 Про визнання неправомірними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом - 16.07.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 351/1254/18

за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Рибака Богдана Тарасовича (далі - Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Матковської З.М., суддів Бруновської Н.В., Улицького В.З., -

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати неправомірними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 № 372/092-18-ДК/0061П/07/01/-18 та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом;

скасувати постанову про закриття справи від 08.06.2018 № 372/092-18-ДК/0108По/08/01/-18;

ухвалити рішення, яким закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідачами не встановлено та не доведено, що Приватне підприємство "Богдан і К" використовувало земельні ділянки, які обстежувались інспектором ГУ Держгеокадастру, для товарного сільськогосподарського виробництва та має результат від такої діяльності. За таких обставин відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.

2. Снятинський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 17.01.2019 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав неправомірними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 № 372/0/92-18-ДК/0061П/07/01/-18 та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом;

скасував постанову про закриття справи від 08.06.2018 № 372/0/92-18-ДК/0108По/08/01/-18 та закрив провадження в адміністративній справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В решті адміністративного позову - відмовив.

3. 16.03.2019 ГУ Держгеокадастру подало апеляційну скаргу на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.01.2019.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема, у зв`язку з необхідністю подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням підстав його пропуску.

5. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.05.2019 відмовив у задоволенні клопотання ГУ Держгеокадастру про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.01.2019 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру на вказане рішення суду першої інстанції у справі №351/1254/18.

6. 31.05.2019 ГУ Держгеокадастру подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 та поновити строк апеляційного оскарження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Вважаючи протиправними дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та ГУ Держгеокадастру щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 № 372/092-18-ДК/0061П/07/01/-18 та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом, та постанову про закриття справи від 08.06.2018 № 372/092-18-ДК/0108По/08/01/-18, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

8. Снятинський районний суд Івано-Франківської області розглянув справу у відкритому судовому засіданні 17.01.2019 за участю представника відповідача та дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

9. 17.01.2019 Снятинський районний суд Івано-Франківської області проголосив вступну та резолютивні частини судового рішення.

10. Повний текст рішення від 17.01.2019 отримано представником ГУ Держгеокадастру 28.02.2019, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

11. 11.03.2019 ГУ Держгеокадастру оскаржило вказане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.

12. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та необхідністю подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням підстав його пропуску.

13. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ Держгеокадастру подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що в судовому засіданні 17.01.2019 проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, тоді як повний текст такого отримано скаржником 28.02.2019. Вказує, що відсутність повного тексту рішення унеможливлювала мотивування апеляційної скарги.

14. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.05.2019 відмовив у задоволенні клопотання ГУ Держгеокадастру про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.01.2019 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру на вказане рішення суду першої інстанції.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Постановляючи ухвалу від 07.05.2019 суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є спеціальними по відношенню до статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту проголошення такого, а не з дня вручення повного рішення суду.

Тобто, отримання особою копії рішення не в день його проголошення або складення не є поважною підставою для поновлення такого строку.

Іншого порядку обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення в справах, які відповідно до норм КАС України (2747-15) віднесені до категорій термінових справ, ніж обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення з моменту проголошення судового рішення, КАС України (2747-15) не містить.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з вини суду. Оскільки законодавством не встановлено чіткий перелік підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, такі підстави підлягають оцінці в кожному окремому випадку. А відсутність у сторони повного тексту судового рішення унеможливлює мотивування апеляційної скарги, що на думку скаржника свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

18. Дійсно, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

19. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

20. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України (2747-15) , із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

21. Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України (2747-15) , надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

22. До того ж, аналогічний підхід слід застосовувати до спорів, що передбачені статтями 287- 289 КАС України, які визначають тотожні з установленими частиною четвертою статті 286 КАС України строки на апеляційне оскарження та порядок їх обчислення, і так само не містять обмежень щодо повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

23. Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

24. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

25. У рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

26. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

27. Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог частини другої статті 271 КАС України, а відповідач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на одинадцятий день після отримання повного тексту останнього (при цьому, десятий день припадав на вихідний день - неділю), суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження є передчасним.

28. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

29. Таким чином, касаційна скарга ГУ Держгеокадастру підлягає задоволенню, а оскаржуване ним судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 у справі № 351/1254/18 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.