Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

прокуратури: Савицька О.В., посвідчення від 20.07.2005 року № 231

позивача: не з’явився,

відповідача: не з’явився

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 року у справі № 13/443/09 позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Приазовкурорт" (далі за текстом –ЗАТ "Приазовкурорт") до Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно –задоволено, визнано за ЗАТ "Приазовкурорт" право власності на самочинно побудоване нерухоме майно, яке розташоване на земельних ділянках по бул. Тінистому, 16 у м. Бердянську загальною площею 2,476 га (будівля складу (Літ. К) прибудова підсобного приміщення (Літ. Ж)), по вул. Котляревського, 14 у м. Бердянську загальною площею 0,2701 га (прибудова тамбуру (Літ. В1) до будівлі майстерні (Літ. В)) по вул. Котляревського, 14-а у м. Бердянську загальною площею 0,1562 га (будівля складу (Літ. Б)) по вул. Котляревського, 45 у м. Бердянську загальною площею 0,3097 га (навіси (Літ. Ж, К)) загальною вартістю 21 410,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Запорізької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в прохальній частині якої просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року заступнику прокурора Запорізької області було відмовлено у поновлені пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 року, апеляційну скаргу було залишено без розгляду у зв'язку з відсутністю підстав для поновлення строків на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою апеляційного господарського суду, заступник прокурора Запорізької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження, оскільки судом при винесенні оскаржуваного судового акту порушено норми процесуального права, зокрема ч. 2 ст. 93 ГПК України.

Бердянська міська рада Запорізької області 21.02.2011 року подала до суду касаційної інстанції заяву від 18.02.2011 року № 148 про розгляд справи за відсутності її представника.

ЗАТ "Приазовкурорт" скористалось своїм процесуальним правом і подало відзив, в якому проти доводів касаційної скарги заперечує з мотивів, викладених у відзиві, і просить суд касаційної інстанції ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року залишити без змін.

В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року –скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Бердянська міська рада Запорізької області та ЗАТ "Приазовкурорт" згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідно до частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, скаргу на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 року було подано заступником прокурора Запорізької області до місцевого господарського суду 26.11.2010 року, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження. В тексті апеляційної скарги та в п. 1 її прохальної частини містилось клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник не приймав участі у судовому розгляді справи, а про оскаржуване рішення йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи 19.11.2010 року, тобто після набрання чинності змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , внесених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (2453-17) у зв'язку з чим прокуратурою Запорізької області і було внесено апеляційну скаргу на зазначене судове рішення з додержанням вимог ст. ст. 93, 107 ГПК України та заявлено клопотання про поновлення судом строку на подання апеляційної скарги.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, Донецький апеляційний господарський суд в ухвалі від 08.12.2010 року послався на те, що згідно зі ст. 93 ГПК України, яка була чинною на дату прийняття оскаржуваного судового рішення, відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги можливо лише протягом трьох місяців, які були присічними на час прийняття рішення місцевим господарським судом, згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (2453-17) , не враховуючи положень ГПК України (1798-12) , які набрали чинності з 30.07.2010 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

На момент подання заступником прокурора Запорізької області апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2010 року відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України в редакції, чинній з 30.07.2010 відповідно до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (2453-17) , апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду, яка подана після закінчення встановлених строків для його оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що виноситься ухвала.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 08.12.2010 року відмовляючи заступнику прокурора Запорізької області у поновленні строку для звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду зазначив, що судом не було знайдено підстав для задоволення клопотання прокуратури, однак при цьому не дослідив поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційному господарському суду слід було надати скаржнику можливість реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Згідно з ч. 3 зазначеної статті кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід’ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об’ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

При винесенні ухвали про повернення апеляційної скарги без розгляду, Донецьким апеляційним господарським судом не було враховано наявність клопотання заступника прокурора Запорізької області про відновлення строку на апеляційне оскарження та не було надано оцінки обставинам, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження прокуратурою, що призвело до порушення судом норм процесуального права, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа –направленню до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року у справі № 13/443/09 –задовольнити.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року у справі № 13/443/09 –скасувати.

3. Справу № 13/443/09 направити до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.