Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

ОСОБА_1, член Спостережної ради Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика" та Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Донбаської філії про визнання недійсними додаткових угод до договору кредиту №3.3ДС/243/2006-КЛТ від 04.09.06, договору застави №3.2ДС/243/301/2006-КЛТ від 04.09.06 з додатковою угодою та договору іпотеки №3.2ДС/243/І01/2006-КЛТ від 04.09.06 з додатковою угодою.

Рішенням від 24.06.10 господарського суду Донецької області (суддя Гассій О.В.), яке залишено без змін постановою від 14.12.10 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Дучал Н.М. –головуючого, Волкова Р.В., Новікової Р.Г.), у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав їх недоведеності та пропуску строку позовної давності щодо частини угод.

Ухвалою від 02.02.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Касатор доводить, що положення статуту відповідача попередніми судовими інстанціями застосовані неправильно без урахування обмежень прав голови правління при здійсненні виконання угод, які перевищують ціну 109594,80 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 04.09.06 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі заступника керуючого Донбаською філією по роботі з корпоративними клієнтами (Банк) та Акціонерним товариством закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика" (Позичальник) укладено кредитний договір №3.3ДС/243/2006-КЛТ з додатковими угодами до нього протягом 2007-2009р.р. з різними умовами кредитування.

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторони обумовили, що усі вимоги Банку до Позичальника, що виникнуть у майбутньому за цим Договором та Додатковими угодами, укладеними в рамках цього Договору, забезпечуються заставою майна та майнових прав, що належать Позичальнику та третім особам, за укладеними договорами застави. Основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів, комісії та пені є: іпотека будівель та споруд в м. Костянтинівка, вул. Горького, 38, згідно з іпотечним договором №3.2ДС/243/І01/2006-КЛТ від 04.09.06; застава виробничого обладнання, що розташоване в м. Костянтинівка, вул. Горького, 38, згідно з договором застави №3.2ДС/243/301/2006-КЛТ від 04.09.06.

Згідно з п.п. 1.2, 1.4. договору іпотеки в разі набуття іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на Майно, у відповідності до положень розділу 4 цього договору, Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених цим договором; заставна вартість майна за згодою сторін складає 4000000 грн.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 договору іпотеки цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Іпотекодавцем зобов’язань перед іпотекодержателем за Кредитним договором. Право іпотеки у іпотекодержателя виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач доводить, що підписання та виконання додаткових угод до договору кредиту №3.3ДС/243/2006-КЛТ від 04.09.06, договору застави № 3.2ДС/243/301/2006-КЛТ від 04.09.06 з додатковою угодою та договору іпотеки №3.2ДС/243/І01/2006-КЛТ від 04.09.06 з додатковою угодою призвело до порушення прав акціонерів АТЗТ "Костянтинівська ковбасна фабрика", передбачених ст.ст. 10, 41 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 203, 215, 356, 358 ЦК України.

Позивач зазначив, що в грудні 2009 року до нього як до члена спостереженої ради АТЗТ "Костянтинівська ковбасна фабрика" почали надходити скарги від працівників фабрики стосовно зменшення заробітної плати та затримки її виплати, у зв’язку з чим він звернувся за роз’ясненнями до правління, яке йому пояснило, що це ситуація тимчасова і сталася через кризу в економіці, та в найближчий час все владнається. У лютому 2010 році йому стало відомо, що фінансовий стан відповідача погіршився, банківські рахунки фабрики арештовані та ведеться судовий процес. Оскільки статутом товариства передбачено, що договори на суму більш 80% Статутного капіталу повинні бути затверджені зборами акціонерів, а в останні роки такого питання у порядку денному зборів акціонерів не було, позивач звернувся з вимогою надати йому всі документи, що стосуються даного процесу, та з’ясував, що в провадженні господарського суду знаходиться позов ВАТ "Кредитпромбанк" в особі його Донбаської філії про стягнення суми кредиту, процентів за користування коштами та пені за договором №3.3.ДС/243/2006-КЛТ від 04.09.06, згідно з яким відповідачеві надано кредитну лінію в розмірі 5000000 грн.

Позивач вважає, що Статут відповідача не надавав права голові правління Алексєєву Н.В. повноважень одноособово укладати кредитний договір №3.3ДС/243/2006-КЛТ від 04.09.06, договір застави №3.2ДС/243/301/2006-КЛТ від 04.09.06, іпотечний договір №3.2ДС/243/І01/2006-КЛТ від 04.09.06, додаткові угоди до кредитного договору (всього 120 додаткових угод).

При цьому позивач заявив клопотання щодо відновлення пропущеного строку для звернення до суду. Клопотання судом розглянуто та залишено без задоволення, оскільки позивач не надав доказів того, що саме у лютому 2010 року йому стало відомо про укладення спірних договорів.

Крім того, судами встановлено обставини затвердження кредитного договору, додатків до нього, договору застави та іпотечного договору щодо співвідношення до розміру статного фонду загальними зборами відповідно до пп. 1.3 п. 8, Статуту. Зокрема, право на підписання Головою Правління АТЗТ "Костянтинівська ковбасна фабрика" оспорюваних договорів підтверджено Протоколом зборів акціонерів №2 від 25.11.04, на яких прийнято рішення про надання Голові правління права укладати договори, пов'язані з наданням гарантій, поручительств, передавання майна в оренду, кредитів, позик, передання майна товариства в заставу, та Протоколом зборів акціонерів №1 від 18.05.07, на яких прийнято рішення про надання Голові правління права укладати та підписувати всі види договорів, що пов'язані з діяльністю АТЗТ "Костянтинівська ковбасна фабрика" без обмежень в сумах та строках. Доказів прийняття Зборами акціонерів рішень, які б скасовували вказані рішення сторонами не надано.

Крім того, Спостережною радою (протокол №2 від 06.07.06) та Правлінням (протокол №3 від 06.07.06) Голові Правління надано право першого підпису.

З огляду на викладене суди встановили, що Голова правління, укладаючи оспорювані договори, не вийшов за межі наявних у нього повноважень, і його дії не були піддані органами управління акціонерного товариства сумніву щодо їх законності та порушення вимог статуту. Відтак доводи касатора про перевищення головою правління повноважень при підписанні оспорених ним угод матеріалами справи не доведено, а підстави для застосування положень ст. 215 ЦК України відсутні.

Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції в справі.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.10 у справі №3/85пд залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.