Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в засіданні взяли участь представники:

ВАТ "АК "Київводоканал" подало до господарського суду м. Києва в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скаргу на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якій просило суд скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 15.07.2010р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 20280365 по примусовому виконанню ухвали Господарського суду м. Києва від 08.12.2005р. у справі 22/122 про затвердження мирової угоди між ВАТ "АК "Київводоканал" та КП "Поділ-Житло" на суму 17 226 200 грн. та визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 15.07.2010р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 08.12.2005р. у справі 22/122 про затвердження мирової угоди між ВАТ "АК "Київводоканал" та КП "Поділ-Житло"на суму 17 226 200 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2010 року відхилено скаргу ВАТ "АК "Київводоканал" на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року ухвалу місцевого господарського суду від 17.09.2010 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ВАТ "АК "Київводоканал" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 17.09.2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2004 року, залишеним постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 року, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволені, стягнуто з Комунального підприємства "Поділ-житло"17 229 127, 07 грн. заборгованості, 1 700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.12.2005 року затверджено мирову угоду укладену між сторонами на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом (606-14) .

Відповідно до п. 2 ст. 3 вказаного вище Закону до рішень, що підлягають примусовому виконанню Державною виконавчою службою, зокрема, віднесені ухвали та постанови господарських судів.

Згідно з п. 1 ст. 18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 цього Закону.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди від 08.12.2005 року у даному випадку є виконавчим документом, який підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Ухвали господарського суду набирають законної сили в день їх прийняття.

Частиною четвертою та п’ятою ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі, строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Враховуючи, що умови мирової угоди, укладеної між сторонами та затвердженої судом ухвалою від 08.12.2005р. передбачають зобов’язання Комунального підприємства "Поділ-житло" протягом грудня 2005р. сплатити 3 292 400 грн., у січні 2006р. сплатити 39 700 грн., та починаючи з лютого 2006р. по листопад 2012р. у строк до останнього числа місяця сплачувати 47 200 грн., то після закінчення строку для виконання частини зобов’язання наявними є підстави для примусового виконання відстроченого платежу в порядку виконавчого провадження за ухвалою суду, яка є виконавчим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 201 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави з яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження та зокрема у разі: пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення

Враховуючи приписи зазначеної вище статті, а також те, що за ухвалою суду від 08.12.2005 року, що підлягає виконанню та є виконавчим документом пред’явленим до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві сума боргу складає 17 226 200 грн ., тобто більше десяти мільйонів гривень, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій, що підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві правомірно винесено постанову від 15.07.2010р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 20280365 по примусовому виконанню ухвали Господарського суду м. Києва від 08.12.2005 р.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, прийняті при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни чи скасування. Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 17.09.2010 року у справі №22/122 залишити без змін.