Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін: не з'явились;

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2010 (суддя Чистякова І.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "НТК". Зобов'язано Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "Екодар" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "НТК" товар (із зазначенням переліку товару та його кількості).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 (колегія суддів у складі: Барбашова С.В. –головуючий, Могилєвкін Ю.О., Плужник О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що власником та вантажовідправником товару є позивач, а відповідач не надав доказів наявності правових підстав для утримання спірного майна, переданого йому для перевезення.

В касаційній скарзі Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "Екодар" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 919, 1212 ЦК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, касаційну скаргу, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що 02.12.2008 між ТОВ "Торгівельний дім "НТК" та ПП "Оксамит" укладено договір № 7 купівлі-продажу товару медичного призначення. Відповідно до п. 3.4 даного договору витрати, пов'язані з доставкою товару, несе продавець (позивач).

16.04.2009 між ТОВ "Торговий дом "НТК" та ПП "Науково-виробнича компанія "Екодар" укладено заявку-договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом в кількості одного місця завантаження, з визначенням вантажоодержувача –ПП "Оксамит".

15.04.20109 за видатковою накладною № ТД-0000278 відповідач в собі водія-експедитора Мікаберидзе М.Г. отримав товар для перевезення на суму 32387,20 грн. (перелік та кількість вказані у накладній, а.с. 10), що підтверджується його підписом про прийняття вантажу.

Даний факт було встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2010, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 у справі № 21/140-09. Крім того, у вказаних судових рішеннях встановлено, що товар було отримано відповідачем від ТОВ "Аріадна", доставлено ПП "Оксамит" в строки, передбачені заявкою-договором, однак у прийомі товару було відмовлено, за розпорядженням позивача автомобіль було відкликано до м. Харкова (а.с. 55-58).

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

В ст. 925 ЦК України закріплено, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути ТОВ "Торгівельний дім "НТК" або ТОВ "Аріадна" в 7-денний строк з моменту отримання претензії, товар за видатковою накладною (а.с.17). Однак, відповіді на претензію отримано не було, вимоги щодо повернення товару не виконані.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натур і (ст. 1213 ЦК України).

Згідно із ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про зобов'язання відповідача повернути передане йому для перевезення майно позивача, оскільки доказів наявності правових підстав для володінням товаром, переданим для перевезення, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного господарського суду у даній справі відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Екодар" без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у справі № 60/214-10 залишити без змін.