ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 р.
№ 29/283-10 (29/116-10)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
Демидової А.М.,
Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу
від 23.12.2010
Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 29/116-10
господарського суду Харківської області
за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до
Харківської міської ради
треті особи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Сузір’я",
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,
про
визнання права власності
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
не з’явились;
відповідача
не з’явились;
третьої особи-1
Шипілов А.Ю. (дов. від 21.02.2011 № б/н);
третьої особи-2
не з’явились;
скаржника
Костенко О.В. (дов. від 21.02.2011 № 1010);
Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.02.2011, у зв’язку з відпусткою судді Коваленко С.С, розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Кролевець О.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2010 у справі № 29/116-10 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Визнано за ФОП ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю у літ. "А-3" по АДРЕСА_1, що складається з нежитлових приміщень першого поверху № №1-29, другого поверху № №1-12, третього поверху № №1-14, сходів №1, машинного відділення № 2 загальна площа яких складає - 5095, 6 кв. м, де основна - 4548,5 кв. м, допоміжна - 547,1 кв. м.
13.12.2010 гр. ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2010 у справі № 29/116-10.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 у справі № 29/116-10 (колегія суддів: Черленяк М.І., судді –Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) відмовлено у задоволенні клопотання гр. ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 залишеного без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, гр. ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення процесуального законодавства та ст. 129 Конституції України щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.
Сторони не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржуються.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників скаржника та третьої особи-1, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У разі пропуску строку на подання апеляційної скарги сторона має право в порядку статті 53 Господарського процесуального кодексу України звернутися до суду з мотивованим клопотанням про відновлення пропущеного строку.
Гр. ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою лише 13.12.2010, тобто більше ніж через шість місяців після прийняття оскаржуваного рішення, без обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи з того, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, що в даному випадку не було належним чином обґрунтовано скаржником, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність об’єктивних обставин та правових підстав для відновлення пропущеного процесуального строку, а тому відмовлено гр. ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності відмови у поновлені пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та залишення апеляційної скарги гр. ОСОБА_1. без розгляду, але з інших правових підстав виходячи з такого.
В силу приписів пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Дана норма Конституції України (254к/96-ВР) визначається і регламентується в галузевих законах, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .
Скаржником подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області у справі № 29/116-10, яке винесено 21.05.2010.
30.07.2010 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 (2453-17) , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Положеннями ст. 91 ГПК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 (2453-17) ) визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Водночас, підпунктом 7 пункту 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом (2453-17) , набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
Тобто, вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2010 у справі № 29/116-10 має здійснюватись за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у редакції, чинній до набрання законної сили Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , тобто до 30.07.2010.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього кодексу.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Даний термін є присічним.
Подання апеляційної скарги після закінчення встановленого тримісячного строку виключає перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що відмовити у задоволенні клопотання гр. ОСОБА_1 про відновленні строку на апеляційне оскарження необхідно з підстав, передбачених частиною 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 21.06.2001 № 2539-III (2539-14) ), в силу імперативних положень якої, відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
З урахуванням наведеного, відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд правомірно залишив без розгляду апеляційну скаргу скаржника, оскільки підстави для прийняття скарги відсутні.
Виходячи з того, що судом апеляційної інстанції правильно встановлені обставини справи, але їм надано невірну юридичну оцінку, проте висновки суду відповідають вимогам закону, тому, з вищевикладених підстав, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 у справі № 29/116-10 залишити без змін.
Головуючий, суддя
Судді :
А.М. Демидова
І.М. Волік
О.А. Кролевець