ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2019 року
Київ
справа № 818/179/15
провадження К/9901/1098/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 818/179/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Міністерства внутрішніх справ України про поновлення на роботі провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Катунова В.В., суддів: Бершова Г.Є., Ральченка І.М. від 29 вересня 2015 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 23 січня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив:
1.1. Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 16.12.2014 року № 1592, на підставі якого прийнято рішення про його звільнення з органів внутрішніх справ.
1.2. Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 30.12.2014 року № 2799 о/с, на підставі якого винесено наказ УМВС України в Сумської області №3 о/с від 06.01.2015 року про його звільнення з органів внутрішніх справ.
1.3. Визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Сумської області №3 о/с від 06.01.2015 року "По особовому складу", яким його було звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за порушення дисципліни.
1.4. Поновити його на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (з обслуговування міста Охтирка та Охтирського району).
1.5. Стягнути з УМВС України в Сумської області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 30980,5 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані накази не відповідають вимогам Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а саме: ступеню вини та тяжкості проступку, УМВС України в Сумській області перевірку проведено поверхово, та не було з'ясовано всі обставини проступку, а при вирішенні питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було досліджено усіх істотних обставин, що також є підставою для скасування вказаних наказів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 15 травня 2015 року Сумський окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. Адміністративний позов позивача до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про поновлення на роботі - задовольнити частково.
3.2. Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 16.12.2014 р. №1592 "Про надзвичайну подію за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_2".
3.3. Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 30.12.2014 р. №2799 о/с "По особовому складу", яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.64"є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) ОСОБА_2.
3.4. Визнати протиправним і скасувати наказ УМВС України в Сумській області №3 о/с від 06.01.2015 р. "По особовому складу", яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п.64"є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) ОСОБА_2.
3.5. Поновити на посаді начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (з обслуговування міста Охтирка та Охтирського району) ОСОБА_2.
3.6. Стягнути з Охтирського МВ УМВС України в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу 9754 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 44 копійок.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказ МВС України від 16.12.2014 р. №1592 "Про надзвичайну подію за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_2", наказ МВС України від 30.12.2014 р. №2799 о/с "По особовому складу", наказ УМВС України в Сумській області №3 о/с від 06.01.2015 р. "По особовому складу", є необґрунтованими та незаконними, тобто такими, що видані без урахування всіх обставин, що мають значення для їх видання, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів органу внутрішніх справ, і цілями, на досягнення яких спрямовано ці накази. Дослідивши докази щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді суд першої інстанції дійшов висновку задовольнити їх в повному обсязі, а щодо стягнення середнього заробітку - частково.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 29 вересня 2015 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
5.2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року по справі № 818/179/15 скасувати.
5.3. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про поновлення на роботі відмовити.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав неналежну оцінку обставинам справи, неправильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив неправильне рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 12 жовтня 2015 року ОСОБА_2 (касатор) подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить:
8.1. Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 818/179/15, а постанову Сумського окружного суду від 15 травня 2015 року у справі № 818/179/15 залишити без змін.
8.2. Судові витрати за подачу касаційної скарги покласти на відповідачів.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказав на бажання взяти участь у розгляді справи.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
10.1. 04 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
12.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Наказу начальника УМВС України в Сумській області позивач з 11 листопада 2013 року перебував на посаді начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (з обслуговування міста Охтирка та Охтирського району).
14. Наказом МВС України від 16.12.2014 р. №1592 "Про надзвичайну подію за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_2 ", на підставі статей 1, 2, 7, 8, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнено начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області підполковника міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог п.2.1 "а" Правил дорожнього руху", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (1306-2001-п)
, п.4.5.3 Настанови автомобільної служби в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 25.11.1996 р. №818 (далі - Настанова), незабезпеченні належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати.
15. Наказом МВС України від 30.12.2014 р. №2799 о/с "По особовому складу", ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). Підстава: наказ МВС від 16.12.2014 р. №1592.
16. Наказом УМВС України в Сумській області №3 о/с від 06.01.2015 р. "По особовому складу", ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). Підстава: наказ МВС України від 30.12.2014 р. №2799/о/с.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Конституція України (254к/96-ВР)
від 28 червня 1996 року
17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (565-12)
18.1. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
19. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114
19.1. Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
20. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (3460-15)
20.1. Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
20.2. Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
20.3. За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.
20.4. Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, з гідністю і честю поводиться в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
20.5. Згідно ст. 8 Дисциплінарного статуту службова начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
20.6. Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
21. Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (1306-2001-п)
21.1. Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або документи, які підтверджують звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.
23. Як підтверджено матеріалами справи, перед прийняттям рішення про звільнення позивача, відповідно до вимог Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" (3460-15)
, п.2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, проведено службові розслідування, як УМВС України в Сумській області, так і МВС України.
24. Зокрема комісією у складі голови - т.в.о. начальника Штабу УМВС підполковника міліції ОСОБА_4, членів комісії: начальника відділу режимно-секретного та документального забезпечення УМВС полковника міліції ОСОБА_5., начальника сектору юридичного забезпечення УМВС полковника міліції ОСОБА_6, оперуповноваженого в ОВС ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України майора міліції ОСОБА_7, за наслідками службового розслідування було складено висновок за фактом ДТП за участю позивача від 19.11.2014 року.
25. Відповідно до вказаних висновків, за порушення службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні вимог п. 2.1 "а" Правил, п. 4.5.3 Настанови з автомобільної служби в ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 25.11.1996 року № 818 (далі - Настанови), п. 3.14. наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81, п. 3.7. наказу МВС України від 26.03.2010 року № 90, за проявлену у ході службового розслідування нещирість, щодо наявності і достовірності висновку та медичної довідки на право керування службовим транспортним засобом, незабезпеченні належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати, несвоєчасне інформування безпосереднього керівника про вказаний факт, на підставі ст.ст. 2, 8, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, комісією було прийнято рішення порушити клопотання перед Міністром внутрішніх справ України про звільнення з органів внутрішніх справ за п, 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх України підполковника міліції ОСОБА_2, начальника Охтирського МВ. При цьому, один із членів комісії не погодився із таким заходом дисциплінарної відповідальності.
26. Згідно висновку службового розслідування, затвердженого Міністром внутрішніх справ від 24.11.2014 року МВС України погодилось із заходами реагування, вжитими наказом УМВС України в Сумській області від 19.11.2014 року.
27. За результатами службових розслідувань відповідачі дійшли висновку про порушення позивачем службової дисципліни, за які ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ.
28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що своїми показаннями при розгляді справи як позивач, так і свідок ОСОБА_8 спростували висновок суду першої інстанції про те, що у позивача на момент вчинення ДТП водійське посвідчення було в наявності.
29. З огляду на викладене, Суд вважає доведеним факт ігнорування позивачем вимог п.2.1"а" Правил дорожнього руху.
30. Судом апеляційної інстанції встановлено порушення позивачем службової дисципліни, яке полягало в ігноруванні п.4.5 п.п. 4.5.3 Настанови, а також у незабезпеченні належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати.
31. Відповідно до вимог п.4.5.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України №818 від 25.11.1996 року виїзди транспортних засобів у вихідні і святкові дні, виїзди у відрядження на транспортних засобах за межі територій обслуговування здійснюються тільки на підставі письмових дозволів відповідно керівництва МВС України, начальників ГУ МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, органів внутрішніх справ, навчальних і наукових закладів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, військових баз та інших.
32. Як вбачається з матеріалів справи, позивач у порушення вимог п. 4.5.3 Настанови з автомобільної служби, затвердженої наказом МВС України від 25.11.1996 року № 818 письмового дозволу від керівництва УМВС про виїзд на службовому автомобілі у вихідний день за межі території обслуговування не отримував. Також у порушення п. 4.5.4 вимог вказаної Настанови, позивач наказом, як начальник Охтирського МВ від 13.10.2014 року №322 "Про закріплення відомчого автотранспорту за працівниками Охтирського МВ", в п.1.1 сам за собою закріпив службовий автомобіль.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції вказаний факт позивачем не заперечувався. Крім того, позивачем не заперечувався факт незабезпечення належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати.
33. Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції правильно дійшла висновку про правомірність наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1592 від16.12.2014 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
34. При підготовці наказу про накладення дисциплінарного стягнення були враховані суттєві розбіжності щодо наданих пояснень позивачем під час проведення службових розслідувань МВС України та УМВС України в Сумській області, надано критичну оцінку поясненням всіх осіб, що їх надавали, та зібраним документальним доказам.
35. За таких обставин МВС України, враховуючи сукупність вчинених позивачем проступків, а також їх тяжкість, обставини, за яких їх скоєно, заподіяну шкоду іміджу працівника міліції, правомірно прийнято рішення саме про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх України.
36. Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правильного висновку, що оскаржувані накази про звільнення позивача з органів внутрішніх справ прийняті за умов доведення у встановленому законодавством порядку порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, наслідком чого, з врахуванням тяжкості такого правопорушення, обставини за яких його вчинено, заподіяної шкоди, ступеня вини позивача, ставлення до виконання службових обов'язків, до нього міг бути застосований крайній захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
37. Таким чином, доводи скаржника щодо необґрунтованості, незаконності щодо оскаржуваних наказів та таких, що видані без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення є необґрунтованими.
VI. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
39. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
40. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Міністерства внутрішніх справ України про поновлення на роботі - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
Н.А. Данилевич