Вищий господарський суд України у складі колегії:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техсоюз "Факел" (далі –ТОВ "Техсоюз "Факел") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсним протоколу про правопорушення у сфері містобудування № 08/09 від 23.03.2009, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області; визнання недійсною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 61 від 09.04.2009, складеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2010 порушено провадження у справі № 35/425 за позовом ТОВ "Техсоюз "Факел" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про оскарження рішення про правопорушення у сфері містобудування.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М.Є.) від 13.08.2010 позов задоволено частково. Суд визнав недійсною постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 61 від 09.04.2009, складену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області. В іншій частині провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем порушено норми чинного законодавства у сфері містобудування під час проведення перевірки, розгляду питання щодо накладення штрафу, визначення розміру штрафу.

Щодо позовних вимог в частині визнання протоколу про правопорушення у сфері містобудування № 08/09 від 23.03.3009, судом припинено провадження у справі, оскільки така вимога не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.) від 14.12.2010 рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2010 скасовано частково та прийнято нове, яким в позові відмовлено частково. В частині визнання недійсною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 61 від 09.04.2009 в позові відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

постанова суду мотивована тим, що у позивача був відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим на нього обґрунтовано було накладено штраф. Окрім того, в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Київської області від 10.11.2009 у справі № 10/272-09, яким з ТОВ "Техсоюз "Факел" на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області стягнуто 2 489 495, 00 грн.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010, ТОВ "Техсоюз "Факел" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2010 залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 16.02.2011.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи 20.12.2007 Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області ТОВ "Техсоюз "Факел" надано дозвіл на прокладення газопроводу високого тиску для кільцювання газопроводу високого тиску Лебедівка-Гористе протяжністю 12, 6 км (загальна площа близько 6, 3 га) по землях загального користування с. Лебедівка.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 26.11.2008 виданий дозвіл ТОВ "Техсоюз "Факел" на виконання будівельних робіт за № 1010/04-03/08.

Міжрайонною прокуратурою Київської області 03.12.2008 винесено протест на дозвіл на виконання будівельних робіт № 1010/04-03/08 від 26.11.2008 з вимогою про скасування дозволу на виконання будівельних робіт № 1010/04-03/08 від 26.11.2008, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Державна архітектурно-будівельна інспекція наказом № 1 від 19.01.2009 скасувала дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.11.2008 № 1010/04-03/08 з кільцювання газопроводу високого тиску Лебедівка-Гористе-Хотянівка Вишгородського району Київської області, наданий ТОВ "Техсоюз "Факел" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Прокуратура Київської області, розглянувши звернення директора ТОВ "Техсоюз "Факел", 09.06.2009 відкликала протест та подання Міжрайонної прокуратури Київської області.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 23.03.2009 проведено перевірку ТОВ "Техсоюз "Факел" щодо виконання будівельних робіт з влаштування газопроводу високого тиску с. Лебедівка –с. Гористе –с. Хотянівка Вишгородського району Київської області.

За результатами перевірки було встановлено, що ТОВ "Техсоюз "Факел" порушено вимоги ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ст.ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок, розроблення, погодження і затвердження проектної документації для будівництва".

Згідно із Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об‘єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) та Положенням про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (244-95-п) , за результатами перевірки було запропоновано накласти на ТОВ "Техсоюз "Факел" штраф у розмірі 2 629 960, 50 грн.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 09.04.2009 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування за № 61, якою вирішено стягнути з ТОВ "Техсоюз "Факел" штраф у розмірі 2 489 496, 00грн.

Позовні вимоги про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування за № 61 мотивовані тим, що зазначена постанова була складена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області безпідставно застосовано ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ст.ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", а також неправильно визначено розмір штрафу з порушенням Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, визнав доводи позивача обґрунтованими та встановив наявність порушень Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області норм чинного законодавства при проведенні перевірки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією було скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.11.2008, а новий дозвіл ТОВ "Техсоюз "Факел" надано не було, а окрім того, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Київської області, яким з товариства стягнуто на користь Інспекції штрафні санкції за оскаржуваною постановою.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони зроблені без врахування усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування").

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), до яких зокрема віднесено такі: державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом; плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання; перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку (ч. 4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є: звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Місцевим господарським судом встановлено, що будь-яких доказів видання відповідачем відповідного наказу для здійснення перевірки, згоди центрального органу виконавчої влади на її проведення, внесення відповідного запису до журналу перевірок позивача, суду не було надано, а з протоколу вбачається, що зазначені документи позивачу також не направлялись.

Окрім того, п. 5 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (244-95-п) , передбачено, що протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення, розрахунок розміру штрафу тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб (п. 6 Положення (244-95-п) ).

Рішення посадової особи інспекції про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування, складеною за формою згідно з додатком № 3 (п. 7 Положення (244-95-п) ).

постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у 3-денний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі . Другий примірник постанови в такий же термін подається державній податковій інспекції за місцем знаходження підприємства. Третій примірник залишається в інспекції, яка наклала штраф (п. 9 Положення (244-95-п) ).

Місцевим господарським судом також встановлено, що відсутні докази повідомлення позивача про винесення постанови, а сама вона не містить відомостей про її направлення ТОВ "Техсоюз "Факел".

З огляду на встановлені фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов висновку щодо порушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області норм чинного законодавства при проведенні перевірки.

Відповідно до п. 3 Положення (244-95-п) вартість виконаних з порушеннями робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіонбудом.

Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (v0174241-00) (в редакції наказу Держбуду України від 17.06.2003 № 85 (v0085509-03) ) встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування.

Відповідно до розділу 3 Правил (v0174241-00) вартість будівництва визначається: - на стадії проектування - кошторисна вартість будівництва в складі інвесторської кошторисної документації; - на стадії визначення виконавця робіт (проведення тендеру) - ціна тендерної пропозиції претендента (договірна ціна, яка може встановлюватися твердою, динамічною, періодичною - див. підрозділ 3.3); - на стадії проведення взаєморозрахунків - уточнюються окремі вартісні показники, визначені на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в контракті.

Вартість будівництва умовно розподіляється на безпосередні та супутні витрати, а також прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва, кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов'язкові платежі.

До безпосередніх витрат належать кошти, які витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації (глава 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва) і на спорудження об'єкта будівництва (як прямі, так і загальновиробничі витрати) (глави 2 - 7 ЗКР).

До супутніх витрат належать кошти, необхідні для будівництва в цілому, які витрачаються як замовником, так і підрядником: - підготовка території будівництва (глава 1 ЗКР); - зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд (глава 8 ЗКР); - додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий та літній періоди (глава 9 ЗКР); - інші роботи та витрати (глава 9 ЗКР); - утримання служби замовника та авторський нагляд (глава 10 ЗКР); - підготовка експлуатаційних кадрів (глава 11 ЗКР).

У свою чергу безпосередні та супутні витрати поділяються за такими видами робіт і витрат: - будівельні роботи; - роботи з монтажу устаткування (монтажні роботи); - витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю; - інші витрати.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції відповідачем для розрахунку розміру штрафу вартість виконаних з порушенням робіт визначено лише на підставі форм КБ-3, складених ТОВ "Техсоюз "Факел", тобто всупереч вимог Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Місцевий господарський суд, встановивши, що будівельно-монтажні роботи розпочато в листопаді 2007, а штраф накладено у квітні 2009 року, дійшов висновку, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області порушено строк, встановлений ч. 1 ст. 250 ГК України.

З огляду на викладене, господарським судом міста Києва було задоволено позовні вимоги ТОВ "Техсоюз "Факел" в частині визнання недійсною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 61 від 09.04.2009.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним протоколу про правопорушення у сфері містобудування № 08/09 від 23.03.2009, місцевим господарським судом, з яким в цій частині погодився і суд апеляційної інстанції, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2010 підлягає залишенню в силі, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010, якою частково скасоване зазначене рішення, в цій частині підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсоюз"Факел" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 у справі № 35/425 в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2010 –скасувати, в цій частині залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2010.

3. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 залишити без змін.