Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Ярема І.В. дов. від 04.01.2011 року

від третіх осіб: Погаєв О.К. дов. від 14.02.2011 року, Губа С.М. дов. від 05.01.2011 року

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Крупець-Будінвест-С" звернулося до господарського суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Старокривинської Північної (Завитні-1) ділянки піску, розташованої в Славутському районі Хмельницької області на території Славутської районної ради; зобов’язання відповідача анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами; визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами; зобов’язання відповідача провести повторний аукціон з продажу спеціального дозволу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що аукціон проведено з порушенням встановленого Порядку проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року та від 15.10.2010 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача закрите акціонерне товариство "Укргеолбудм" та Державну геологічну службу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2010 року (суддя Хрипун О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 року (судді: Пашкіна С.А. –головуючий, Баранець О.М., Калатай Н.Ф.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності підстав для задоволення заявлених ним вимог.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Крупець-Будінвест-С" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 кодексу України Про надра до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 25.10.2007 року Славутською районною радою Хмельницької області прийнято рішення № 16, яким погоджено клопотання позивача про надання дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Старокривинського родовища будівельних пісків орієнтовною площею 20 га, яке знаходиться на землях Старокривинської сільської ради за межами населеного пункту.

25.08.2009 року позивач подав до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України заявку про виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами.

22.12.2009 року було проведено аукціон, переможцем якого визнано закрите акціонерне товариство "Укргеолбудм", з яким і було укладено договір купівлі-продажу дозволу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що в даному випадку відсутні підстави для визнання проведеного аукціону недійсним, з огляду на наступне.

Як визначено в ст.16 кодексу України Про надра (у редакції, чинній на час проведення аукціону), спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Центральним органом виконавчої влади, що видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр та у випадках, передбачених законодавством, проводить ліцензування відповідних видів господарської діяльності відповідно до Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1524 (1524-2006-п) , є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Процедура продажу на аукціонах спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони в 2009 році визначена Порядком проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 року № 609 (609-2009-п) .

Матеріали справи свідчать про те, що при проведенні аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Старокривинської Північної ("Завитні-1") ділянки піску, який відбувся 22.12.2009 року, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (організатором аукціону) було дотримано вказаного Порядку (609-2009-п) .

Посилання позивача на те, що надання спеціального дозволу відповідачем не було погоджено з Славутською районною радою, на території якої знаходиться ділянка надр, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не заслуговують на увагу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції підстав для задоволення касаційної скарги та для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови, якою рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові залишено без змін, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крупець-Будінвест-С" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 року у справі № 32/401 без змін.