Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Бердичівська електронна служба таксі", м. Бердичів Житомирської області,

на рішення господарського суду Житомирської області від 27.07.2010

та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.11.2010

зі справи № 11/7-НМ

за позовом приватного підприємства "Бердичівська електронна служба таксі" (далі –Підприємство)

до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі –Відділення), м. Житомир,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватно виробничо-комерційна фірма "Лана" (далі –ПВКФ "Лана"), м. Бердичів Житомирської області,

товариство з обмеженою відповідальністю "Радіотаксі "Еліт" (далі –ТОВ "Радіотаксі "Еліт"), м. Бердичів Житомирської області,

товариство з обмеженою відповідальністю "Марс" (далі –ТОВ "Марс"), м. Бердичів Житомирської області,

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –Підприємець), м. Бердичів Житомирської області,

про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

Підприємства – Жабка О.Л.,

Відділення – Заворотнюк Л.М.,

ПВКФ "Лана" – Козловського А.В.,

ТОВ "Радіотаксі "Еліт" – не з’явився,

ТОВ "Марс" – не з’явився,

Підприємця – ОСОБА_1,

Підприємство звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 04.12.2009 № 1.16/-102р "Про закриття провадження у справі" (далі - Рішення АМК). Позовні вимоги мотивовано тим, що під час розгляду Відділенням відповідної справи не були вирішені всі питання, порушені позивачем у заяві до Відділення стосовно неправомірних дій третіх осіб.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.07.2010 (суддя Маріщенко Л.О.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 (колегія суддів у складі: Будішевська Л.О. –головуючий суддя, судді Веденяпін О.А., Іоннікова І.А.), в позові відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 1, 3, 5, 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законодавством підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників сторін і третіх осіб, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У прийнятті судових рішень зі справи місцевий та апеляційний господарські суди з дотриманням приписів статей 36, 37, 48, 49, 59, 60 Закону № 2210, встановивши межі справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочатої за згаданою заявою Підприємства розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 19.06.2009 № 1.17/-40р, дослідивши фактичні обставини, пов’язані з прийняттям оспорюваного Рішення АМК, за відсутності передбачених законом підстав для визнання його недійсним дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності залишення позову Підприємства без задоволення.

Доводи касаційної скарги не враховують того, що межі справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було визначено названим розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 19.06.2009 № 1.17/-40р та не спростовують висновків місцевого і апеляційного господарських судів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Житомирської області від 27.07.2010 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 зі справи № 11/7-НМ залишити без змін, а касаційну скаргу підприємства "Бердичівська електронна служба таксі" –без задоволення.