ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
19 лютого 2019 року
справа №813/3741/15
адміністративне провадження №К/9901/41591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у складі судді Гулкевич І.З.
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у складі суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М., Ніколіна В.В.
у справі №813/3741/15
за позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія"
про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В :
16 липня 2015 року Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути на користь бюджету з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків 3234221,95 грн в рахунок погашення податкового боргу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, стягнено з рахунків Товариства до бюджету податковий борг в сумі 1 531 378,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували обставини, встановлені постановами Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-7395/10/1370 та у справі №2а-4523/10/1370, зокрема те, що позивачем у 2009-2010 роках неправомірно зараховано сплачені суми по платіжних дорученнях з призначенням платежу за грудень 2009 року (сплачена сума становить 154000 гривень), за січень 2010 року (сплачена сума становить 500000 гривень), за лютий 2010 року (сплачена сума становить 1450000 гривень) в погашення податкового боргу за минулі періоди. Тому, частина сум по податкових деклараціях відповідача по ПДВ за грудень 2009 року, за січень та за лютий 2010 року сплачена відповідачем своєчасно, а нарахування податковим органом пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в частині вищенаведених сум по платіжних дорученнях в розмірі 1702843,23 грн є незаконним.
Щодо решти позовних вимог, які задоволені судом, щодо нарахованої пені відповідачу в сумі 1 531 378,72 грн, то доказів вжиття заходів про погашення заборгованості перед бюджетом в сумі 1 531 378,722 грн. відповідачем суду не представлено, також не надано інших доказів на спростування позовних вимог податкового органу в цій частині, а тому вказана пеня нарахована правомірно.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Офіс великих платників податків ДФС подав касаційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У касаційній скарзі скаржник не погоджується з оцінкою обставинам справи, наданою судами попередніх інстанцій, вказує на неповноту дослідження, яка вплинула на правову оцінку фактичних обставин справи.
29 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДФС, витребувано справу №813/3741/15 з суду першої інстанції.
19 червня 2017 року від Товариства надійшло заперечення на касаційну скаргу, доводи якого спростовують висновки скарги, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
20 червня 2017 року справа №813/3741/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа №813/3741/15 разом з матеріалами касаційної скарги №К/9901/41591/18 передана з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Публічне акціонерне товариство "Шахта "Надія" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Сокальській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.
Згідно карток особового рахунку за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 3234221,95 грн, а саме: несплачена пеня по податку на додану вартість за період з 14 грудня 2012 року по 20 лютого 2015 року в сумі 2880958,35 грн; несплачена пеня по податку на прибуток підприємств за період з 14 грудня 2012 року по 11 березня 2015 року в сумі 353263,60 грн.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального
Предметом касаційного перегляду є позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу в частині нарахування податковим органом пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в розмірі 1 702 843,23 грн.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (2755-17) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Статтею 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.; пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Згідно з пунктом 131.1 статті 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Судами попередніх інстанцій встановлено та слідує з картки особового рахунку відповідача по ПДВ, що частина суми пені, яку позивач просить стягнути з рахунків відповідача, нарахована за несвоєчасну сплату відповідачем сум по податкових деклараціях по ПДВ за грудень 2009 року (нарахована пеня в сумі 360354,12 грн), за січень 2010 року (нарахована пеня в сумі 1105341,13 грн), за лютий 2010 року (нарахована пеня в сумі 1390828,57 грн).
Згідно платіжних доручень № 177 від 29 січня 2010 року, № 183 від 29 січня 2010 року, № 435 від 26 лютого 2010 року, № 636 від 19 березня 2010 року, № 719 від 30 березня 2010 року, ДВАТ Шахта "Надія" сплачено до бюджету 100000 грн призначення платежу ПДВ за грудень 2009 року, 54000 грн призначення платежу ПДВ за грудень 2009 року, 500000 грн призначення платежу ПДВ за січень 2010 року, 1000000,00 грн призначення платежу ПДВ за лютий 2010 року, 450000,00 грн призначення платежу ПДВ за лютий 2010 року відповідно.
Матеріалами справи підтверджується, що зазначені суми Державною податковою інспекцією у Сокальському районі зараховано на погашення податкового боргу та пені, що утворилися у відповідача в минулих періодах, тобто податковий орган змінив призначення платежу, визначеного відповідачем у платіжних дорученнях, що відображено у картці особового рахунку платника ДВАТ Шахта "Надія".
Судами попередніх інстанцій також встановлено та враховано під час розгляду спірних правовідносин на виконання вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі №2а-7395/10/1370 позовні вимоги Товариства задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області стосовно зміни (розподілу) сплаченої суми в тому числі за платіжними дорученнями від 19 березня 2010 року № 636, від 30 березня 2010 року № 719 в рахунок погашення податкового боргу та пені; зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків м. Львова внести зміни до карток особових рахунків платника податків Державного відкритого акціонерного товариства Шахта "Надія" по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях від 19 березня 2010 року № 636, від 30 березня 2010 року № 719 згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року у справі №2а-4523/10/1370 позовні вимоги ДВАТ "Шахта Надія" задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області стосовно зарахування грошових коштів ДВАТ "Шахта "Надія", сплачених в тому числі за платіжними дорученнями від 29 січня 2010 року № 177, від 29 січня 2010 року № 183, від 26 лютого 2010 року № 435 не у відповідності з призначенням платежу; зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові зарахувати грошові кошти, сплачені згідно з вказаними платіжними дорученнями, відповідно до призначення платежу, зазначеного у платіжних документах, шляхом внесення змін до картки особового рахунку платника податків. Вказані судові рішення набрали законної сили.
Згідно вказаних постанов позивачем у 2009-2010 роках неправомірно зараховано сплачені суми по платіжних дорученнях з призначенням платежу за грудень 2009 року (сплачена сума становить 154000 гривень), за січень 2010 року (сплачена сума становить 500000 гривень), за лютий 2010 року (сплачена сума становить 1450000 гривень) в погашення податкового боргу за минулі періоди.
Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що частина сум по податкових деклараціях відповідача по ПДВ за грудень 2009 року, за січень та за лютий 2010 року сплачена відповідачем своєчасно, а тому податковим органом незаконно нараховано пеню за несвоєчасну сплату вказаних декларацій по ПДВ в частині вищенаведених сум по платіжних дорученнях в сумі 1702843,23 грн.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
У цій справі безпідставність заявлених податковим органом до стягнення з Товариства сум податкового боргу в розмірі 1702843,23 грн встановлена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування обставин, які не потребують доказуванню, оскільки встановлені судовими рішеннями в адміністративній справі, які набрали законної сили.
Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм Податкового кодексу України (2755-17) , на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №813/3741/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер