Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Малетича М.М.

Кролевець О.А.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Макаренко Ю.О. (дов. від 03.06.10р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.10р.

у справі № 25/36

за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Кіцмань Чернівецької області

до ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ

про стягнення 54156 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.10р. у справі № 25/36 (суддя Морозов С.М.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.10р. (головуючий Лосєв А.М., судді Іваненко Ю.Г., Сулім В.В.) вказане рішення частково скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 22316 грн. збитків, 223,16 грн. державного мита та 97,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті вимог –відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 05.07.10р. скасувати. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування і порушення судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 570 ЦК України, ст.ст 193, 224, 225 ГК України (436-15) , ст. 43 ГПК України.

Згідно розпорядження Секретаря першої судової палати від 08.02.11р. № 03.07-05/69 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя –Мамонтова О.М., судді – Малетич М.М., Кролевець О.А.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

12.09.05р. між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Кредитодавець) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 196, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику у тимчасове користування до 12.09.08р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (для придбання автомобілів) грошові кошти в сумі 40000 доларів США.

15.09.05р. ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Заставодержатель) та фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (Заставодавець) уклали договір застави, згідно якого заставодавець надав заставодержателю в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 196 від 12.09.05р. в заставу автомобілі: Chevrolet, реєстраційний номер НОМЕР_1, Chevrolet, реєстраційний номер НОМЕР_5, Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, ЗАЗ- Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 та ЗАЗ- Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_3. Строк дії договору застави визначений до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (п. 4.1).

15.09.05р. відповідач вніс до Держаного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про обтяження об'єктів за вказаним договором застави.

21.02.08р. позивачем було достроково погашено кредит. На лист позивача від 05.03.08р. про вилучення з Держаного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження транспортних засобів, відповідач листом від 11.03.08р. (а.с. 23, т.1) повідомив, що останнім не погашена заборгованість по сплаті штрафу в розмірі 7200 доларів США.

28.02.08р. фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та громадянином ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір про завдаток, яким сторони зобов'язалися до 31.03.2008р. укласти в майбутньому договір купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить продавцю на праві власності. Згідно п. 4, в момент підписання договору покупець передав продавцеві завдаток на підтвердження укладання договору і його виконання в сумі 1 800 доларів США.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.06.08р. у справі № 2/97 (яке набрало чинності 30.09.08р.) за позовом ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк" до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій шляхом звернення стягнення на майно у розмірі 36360 грн. та за зустрічним позовом про визнання недійсним п. 4.4 кредитного договору № 196 від 12.09.05р. у первісному та зустрічному позовах відмовлено.

30.10.08р. фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та громадянином Українцем О.Г. (Покупець) укладено договір про завдаток, яким сторони зобов'язалися до 30.11.08р. укласти в майбутньому договір купівлі-продажу автомобіля Shevrolet АVЕО, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить продавцю на праві власності. Згідно п. 4, в момент підписання договору покупець передав продавцеві завдаток на підтвердження укладання договору і його виконання в сумі 2 800 доларів США.

03.04.08р., 18.12.08р., 19.02.09р., 20.08.09р. та 18.09.09р. позивач повернув ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдатки у розмірі 3600 доларів США та 5600 доларів США відповідно, що підтверджується розписками вказаних осіб (а.с. 36-40).

31.03.09р. відповідач вилучив з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження (витяг № 23054565 (а.с. 50)).

20.11.09р. фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про стягнення 54156грн. (еквівалент 6795 доларів США) заподіяної шкоди, з яких 36662 грн. –повернута сума завдатку, 17494 грн. –кошти від реалізації автомобілів, які позивач планував використати на погашення кредитного договору № 2836 від 27.10.05р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.10р. у справі № 25/36 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.10р. вказане рішення частково скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 22316 грн. збитків, 223,16 грн. державного мита та 97,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті вимог –відмовлено. постанова мотивована тим, що на час укладання позивачем договору про завдаток від 30.10.2008р. запис про обтяження майна відповідач повинен був вилучити.

Відповідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1 і 2 ст. 623 ЦК України передбачено, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ч. 1 ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (ч. 3 ст. 571 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, позивачем 30.10.08р. укладено договір про завдаток, згідно якого у нього виникло зобов'язання укласти в майбутньому договір купівлі –продажу автомобілю; рішення господарського суду Чернівецької області від 06.06.2008р. у справі № 2/97 вступило в силу 30.09.2008р.; відповідач повинен був до 05.10.08р. подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру, натомість таке вилучення було здійснено відповідачем лише 31.03.09р., що призвело до неможливості виконання зобов'язань позивачем та повернення завдатку громадянину ОСОБА_3 Відтак, колегія погоджується з даним висновком апеляційного суду та обґрунтованим стягненням в межах заявлених позовних вимог 22316 грн. збитків (що еквівалентно 2800 доларів США).

Стосовно вимог про стягнення 14346 грн. збитків (що еквівалентно 1800 доларів США) за договором про завдаток від 28.02.08р. та 17494 грн. коштів на погашення іншого кредитного договору, то суди правильно відмовили в їх задоволенні за недоведеністю з підстав, викладених у рішенні та постанові.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.10р. у справі № 25/36 залишити без змін.