Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року у справі № 9/111 за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" про стягнення суми, –

У вересні 2010 року фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 76802,26 грн. основного боргу, 4355,63 грн. 3 % річних, 16750,94 грн. інфляційних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 08-20-08-08 від 20 серпня 2008 року в частині розрахунків за поставлений товар .

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 76802,26 грн. основного боргу, 4355,63 грн. 3 % річних, 16750,94 грн. інфляційних та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову у справі скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного сторонами у справі договору № 08-20-08-08 від 20 серпня 2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 227191,58 грн., проте, відповідач розрахувався за нього частково, в сумі 150389,32 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 76802,26 грн., яка на момент розгляду справи в суді не погашена, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення відповідної вимоги позивача.

Разом з тим, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, з нього, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, судом стягнуто 4355,63 грн. 3 % річних за період з 17 жовтня 2008 року по 7 вересня 2010 року та 16750,94 грн. інфляційних за період з листопада 2008 року по березень 2010 року, з посиланням на обґрунтованість цих вимог позивача та правильність його розрахунків.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року у справі № 9/111 –без змін.

Поновити виконання судового рішення у справі.