Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача Волошин О.М. (дов. №01/169 від 08.02.2011); - третьої особи повідомлений, але не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Талска Башта" (надалі позивач/скаржник) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сигмабанк" (надалі відповідач) про стягнення 1 060,00 грн. збитків, заподіяних відповідачем внаслідок безпідставного списання грошових коштів з рахунку позивача, оскільки, як стверджує позивач, відповідач без будь-якого доручення клієнта (позивача), за власною ініціативою списав з рахунку позивача грошові кошти у вказаному розмірі, а також просить стягнути з відповідача 201,40 грн. пені.

До розгляду спору по суті Публічне акціонерне товариство "Сигмабанк" звернулось до господарського суду з заявою про передачу даної справи на розгляд третейського суду відповідно до третейського застереження, яке міститься у договорі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2010 (суддя Подобєд Є.С.) провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що між сторонами має місце третейське застереження (п. 3.7. банківського договору), а тому даний спір має розглядатися у третейському суді.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 (судді: Герасименко І.М., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) вказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано, матеріали даної справи передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути оскаржуване судове рішення.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (v0075600-02) .

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Пунктом 3.7 укладеного між сторонами у справі договору банківського рахунку № 04/1-290 від 26 червня 2009 року передбачено, що усі спори та суперечки між сторонами цієї угоди, в тому числі про її дійсність, визнання неукладеною, виконання, зміни, розірвання, припинення, стягнення збитків сторін, які виникли внаслідок невиконання угоди, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Асоціації "Українська третейська організація підприємств та фінансових установ".

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, у справах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Тобто, підписавши договір банківського вкладу із третейським застереженням, сторони погодили, що будь-які суперечки та спори щодо даного договору між ними підлягають розгляду третейським судом.

Відповідно до п. 5 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Сигмабанк" до вирішення спору по суті подано до господарського суду заяву про передачу даного спору на розгляд третейського суду.

Господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відтак, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права та підставно припинив провадження у справі з огляду на існування між сторонами третейської угоди.

З огляду на викладене, постанову суду апеляційної інстанції визнати законною не можна, а тому вона підлягає скасуванню. Ухвала місцевого господарського суду законна та обґрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сигмабанк" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 у справі №2/12-11(9/257-10) скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2010 у справі №2/12-11(9/257-10) залишити без змін.