Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення господарського суду Харківської області від 21 вересня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року у справі № 15/268-10 за позовом заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кентавр" про стягнення суми, –

У серпні 2010 року заступник прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, комунального підприємства "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кентавр" про стягнення заборгованості в сумі 25944,64 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 8293 від 1 листопада 2001 року в частині розрахунків за спожиту теплову енергію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 вересня 2010 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати.

Заслухавши пояснення представників комунального підприємства "Харківські теплові мережі", відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 1 листопада 2001 року комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та відповідачем укладено договір № 8293 про постачання теплової енергії та відкрито особистий рахунок № 17000-2674.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на опалення та вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби, кондиціювання повітря, а відповідач –оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни, передбачені договором.

Згідно пп. 1.1 п. 1 додатку № 3 до договору № 8293 від 1 листопада 2001 року однією з умов припинення подачі теплової енергії є письмове звернення споживача про припинення теплопостачання при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів.

20 жовтня 2009 року відповідач направив позивачу лист, в якому просив відключити його нежитлові приміщення від централізованої системи теплопостачання житлового будинку за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 12, у зв'язку з пристроєм місцевого джерела тепла.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", за умови дотримання відповідачем певних умов, погодилось з такою вимогою відповідача, що підтверджується відповідним листом № 14-4549 від 23 жовтня 2009 року.

Актом № 170/6081-В від 21 жовтня 2009 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печаткою, встановлено, що за адресою пр. Фрунзе, 12, централізоване підключення споживача проводиться одночасно з внутрішньою системою опалення і гарячого водозабезпечення житлового будинку від мереж комунального підприємства "Харківські теплові мережі". В акті споживач зазначив, що від мереж комунального підприємства "Харківські теплові мережі" опалення не постачається, опалення немає, демонтаж.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що в спірний період, з грудня 2009 року по квітень 2010 року, теплова енергія відповідачу в приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 12, не постачалась, від позивача він її не отримував.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, залишивши його без змін.

Проте, з висновком попередніх судових інстанцій про необхідність відмови в позові погодитись не можна.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вимоги вказаної норми процесуального права попередніми судовими інстанціями не виконані.

Умови припинення подачі теплової енергії визначені в додатку 3 до договору № 8293 від 1 листопада 2001 року.

Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання затверджено Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року (z1478-05) , який зареєстровано у Міністерстві юстиції України в грудні 2005 року.

При вирішенні спору попередні судові інстанції не звернули уваги на визначені договором і Наказом умови і порядок припинення теплопостачання, не перевірили, чи дотримані сторонами вказані умови та порядок припинення теплопостачання, і не дали вказаним обставинам правової оцінки.

Між тим, встановлення даних обставин має істотне значення для вирішення спору у даній справі та впливає на правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, нормами матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити .

Рішення господарського суду Харківської області від 21 вересня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2010 року у справі № 15/268-10 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.