Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року

у справі № 6/274

господарського суду міста Києва

за позовом Закритого акціонерного товариства "Президент-готель"

до Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квадр"

про стягнення 940000 грн.

за участю представників

позивача - Мазур О.В., Волкова М.Ю., Брусніцина М.О.

відповідача - Іващенко О.В.

третя особа - не з'явився

У травні 2010 року ЗАТ "Президент-готель" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з АЕК "Київенерго" 940 000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06 вересня 2010 року (суддя Ковтун С.А.) у справі № 6/274 в позові ЗАТ "Президент-готель" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року (судді Кондес Л.О., Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.) рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2010 року у справі № 6/274 скасовано, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Президент –готель" задоволено, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь Закритого акціонерного товариства "Президент –готель" грошові кошти у розмірі 940 000 грн. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь Закритого акціонерного товариства "Президент –готель" 9 400 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 700 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення яким Закритому акціонерному товариству "Президент-готель" у позові відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги Закрите акціонерне товариство "Президент-готель" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Президент-готель" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2001 року між Закритим акціонерним товариством "Президент-готель" (абонентом) та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" було укладено договір № 530184 на постачання теплової енергії у гарячій воді .

Предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31 січня 2007 року № 86 (raa086017-07) "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" було встановлено тариф за постачання 1 Гкал теплової енергії у гарячій воді, у розмірі 205,94 грн.

Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30 жовтня 2008 року № 1488 (ra1488017-08) від 27 листопада 2008 року № 1663 (ra1663017-08) , від 25 грудня 2008 року № 1780/1 (ra0780017-08) , які в подальшому були скасовані Указами Президента України, тариф на постачання 1 Гкал теплової енергії у гарячій воді було збільшено.

Позивач (абонент) протягом грудня 2008 року, січня - лютого 2009 року сплачував передплатою постачання теплової енергії у гарячій воді за тарифом, встановленим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31 січня 2007 року № 86 (raa086017-07) в розмірі 205,94 грн.

Відповідач (енергопостачальна організація) нараховував абоненту вартість спожитої теплової енергії у гарячій воді, відповідно до скасованих розпоряджень, що ними не заперечується.

Відповідно до розрахунків, проведених енергопостачальною організацією, станом на 23 листопада 2009 року заборгованість абонента становить 940 000 грн.

Внаслідок наявності за розрахунками відповідача заборгованості позивача за спожиту теплову енергію відповідач направляв позивачу повідомлення про повне припинення теплопостачання через неповну оплату спожитої теплової енергії.

Спір виник з причини, що позивач вважає, що відповідач повинен був здійснювати розрахунок за спожиту позивачем теплову енергію з використанням тарифів на теплову енергію відповідно до Розпорядження КМДА від 31 січня 2007 року №86 (raa086017-07) . А, відповідач здійснив розрахунки на підставі тарифів, затверджених розпорядженнями, які скасовані Президентом України.

З вищенаведених підстав, позивач вважає, що відповідач повинен повернути зайво сплачені кошти у розмірі 940 000 грн., які набуті без достатньої правової підстави.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17 квітня 2009 року нерухоме та рухоме майно позивача (абонента) було передано у довгострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Квадр" за договором оренди.

23 листопада 2009 року між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", товариством з обмеженою відповідальністю "Квадр" (поручителем) та закритим акціонерним товариством "Президент-готель" (абонентом) було укладено договір поруки №12/11-09, згідно з яким товариством з обмеженою відповідальністю "Квадр" виступає поручителем перед енергопостачальною організацією за зобов'язання абонента за договором.

Додатковою угодою від 23 листопада 2009 року до договору поруки було встановлено порядок перерахування коштів.

24 листопада 2009 року листом № 048-71-13533 енергопостачальна організація направила поручителю вимогу сплатити за абонента заборгованість у розмірі 940000 грн.

27 листопада 2009 року відповідно до порядку перерахування грошових коштів, передбаченого додатковою угодою від 23 листопада 2009 року до договору поруки, поручитель сплатив енергопостачальній організації 150 000 грн.

27 листопада 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Квадр" (поручителем) та закритим акціонерним товариством "Президент-готель" (абонентом) було укладено угоду про врегулювання взаєморозрахунків, за якою кошти, сплачені поручителем на користь енергопостачальної організації, враховуються в рахунок орендної плати, яку товариство з обмеженою відповідальністю "Квадр" має сплатити на користь закритого акціонерного товариства "Президент-готель" відповідно до укладеного між ними договору оренди від 17 квітня 2009 року.

Позивач листом від 08 лютого 2010 року № 18/11-13/01 звернувся до енергопостачальної організації з пропозицією здійснити перерахунок за постачання теплової енергії у гарячій воді з метою зарахування 940000 грн. в рахунок майбутнього виконання Договору, на що енергопостачальна організація листом від 23 лютого 2010 року № 048-21-1888 відмовила у здійсненні перерахунку з мотивів відсутності судових рішень про скасування скасованих розпоряджень.

Протягом листопада 2009 року –квітня 2010 року поручителем було перераховано на рахунок енергопостачальної організації 940000 грн., що підтверджується доказами наданими в матеріали справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач безпідставно, в порушення умов укладеного договору нараховував до сплати позивачу вартість спожитої теплової енергії за тарифами, які були визнані незаконними та такими, що суперечать Конституції (254к/96-ВР) та законам України.

В свою чергу позивач правомірно сплачував відповідачу за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією у розпорядженні №86 від 31 січня 2007 року (raa086017-07) у розмірі 205,94 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Заборгованість у позивача перед відповідачем, згідно укладеного між ними договором відсутня.

Враховуючи наведене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року зі справи № 6/274 залишити без змін.