ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №822/1305/17
адміністративне провадження №К/9901/41727/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2017 (суддя - Ковальчук О.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 (головуючий суддя - Граб Л.С., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі № 822/1305/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділгаз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділгаз" (далі - ТОВ "Поділгаз") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області) від 13.01.2017 № 0000191405, № 0000201405.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 13.01.2017 №0000201405 в частині застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 8160,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При прийнятті зазначених рішень в частині задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі нездійснення щоденного створення в електронній формі або друку контрольної стрічки, або спотворення даних при проведені розрахункової операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання такого щоденного обов'язку.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Хмельницькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Хмельницькій області посилається на неправильне застосування судами пункту 5 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки, на думку відповідача, даною нормою передбачена відповідальність за кожну нестворену в електронній формі "контрольну стрічку", а не "контрольні стрічки", що свідчить про законність застосування до позивача заходів відповідальності за кожен окремий факт нестворення контрольної стрічки.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку магазину, що належить ТОВ "Поділгаз" з питань дотримання вимог Податкового кодексу України (2755-17) , Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Кодексу Законів про працю (322-08) , Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , за результатами якої складено акт від 29.12.2016 № 0208/22/01/14/40253643.
За наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 828 (828-2016-п) "Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" та пунктів 7, 10, 12, 13 статті 3 Розділу ІІ Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .
На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2017 №0000191405, згідно з яким до ТОВ "Поділгаз" застосовано штрафні санкції у розмірі 10000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 13.01.2017 №0000201405, згідно з яким застосовано штрафні санкції в розмірі 73213,72 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Відповідно до пункту 10 статті 3 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Пунктом 5 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Як встановлено судами та вбачається з акту перевірки та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкових повідомлень-рішень, у період з 09.11.2016 по 27.12.2016 позивачем не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій у загальній кількості 49 контрольних стрічок.
При цьому слід зазначити, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок друкувати або створювати в електронній формі контрольні стрічки, суб'єкт господарювання вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи ці стрічки протягом встановленого строку - триваюче.
Оскільки згідно із статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.
Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 5 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідний орган доходів і зборів може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання друку або створення в електронній формі на РРО контрольної стрічки.
За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про правомірність податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 10 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" лише у розмірі 170 грн. ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна,
Судді Верховного Суду