господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Подоляк О.А.,

за участю представників: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Альфа-Етекс" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2010 року у справі за позовом Фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_3 до ТзОВ "Альфа-Етекс" про стягнення 3850 гривень,

У листопаді 2009 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 3850 грн. боргу за невиконання зобов’язань по розрахункам за договором-заявкою про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №143 від 22 серпня 2008 року за маршрутом м.Луганськ-м.Донецьк-м.Черкаси.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року (суддя Єфіменко В.В.) в позові відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2010 року рішення суду скасоване та прийняте нове рішення. Позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3850 грн. боргу, судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судом, 22 серпня 2008 року між фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_4 та відповідачем був укладений заявка-договір №143 про організацію автотранспортного перевезення вантажу за маршрутом "Луганськ-Донецьк-Черкаси". Вартість перевезення становить 3850 грн.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_4 були належним чином виконані умови укладеного договору, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-000526 від 22.08.2008 року та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000526.

В порушення умов укладеного договору, відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих за укладеним договором послуг не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3850 грн.

Як видно з матеріалів справи, 24 березня 2009 року між фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №112/03 про відступлення права вимоги, згідно умов якого право вимоги за укладеним договором-заявкою №143 перейшло до фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_3.

Згідно ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

На підставі ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як правильно було встановлено апеляційним господарським судом, умовами укладеного договору №143 від 22 серпня 2008 року передбачено, що безготівковий розрахунок проводиться протягом чотирьох банківських днів з моменту приймання товару на складі замовника (відповідача), тобто встановлений строк протягом якого відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за цим договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що апеляційний господарський суд у постанові вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3850 грн. заборгованості за організацію перевезення вантажу за укладеним договором №143, скасувавши рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до вимог ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2010 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Альфа-Етекс" – без задоволення.

постанова касаційному оскарженню не підлягає.