808/3250/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо порушення строків реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість - 07.02.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Баришівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Баришівське ОУ ПФУ) про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Баришівського ОУ ПФУ

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів Аліменка В.О., Карпушової О.В., -

12 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним рішення Баришівського ОУ ПФУ Київської області від 25 листопада 2016 року № 1133 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ).

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах за віком на підставі Закону № 1788-ХІІ (1788-12) .

Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оспорюване рішення відповідача є незаконним, оскільки наявність трудового стажу на посадах, передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці підтверджується трудовою книжкою, а його вини в тому, що атестація не проводилась відповідно до вимог законодавства, немає.

Березанський міський суд Київської області постановою від 28 березня 2017 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відмова Баришівського ОУ ПФУ у призначенні позивачу вказаної пенсії внаслідок відсутності доказів проведення атестації займаних ним посад є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 червня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або невчасне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

26 червня 2017 року Баришівське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації робочого місця, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці. Жодного документального підтвердження, яке б свідчило про проведення атестації посад, на яких працював позивач, управлінню надано не було, відтак, права на пільгову пенсію позивач не має.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

18 липня 2017 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення позивача на вказану касаційну скаргу, в яких ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 в період з 03 травня 2001 року по 20 червня 2003 року працював на посаді газоелектрозварювальника в ТОВ "Будівельник".

В період з 04 травня 2005 року по 10 лютого 2011 року позивач працював повний робочий день газорізальником в СП "Метал-Холдинг", та за переведенням 11 лютого 2011 року був призначений на посаду газорізальника в ТОВ "Метал Холдинг Трейд", де працював до 18 жовтня 2016року, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а.с.8 - 11, 48, 53).

25 листопада 2016 року рішенням Баришівського ОУ ПФУ № 1133 громадянину ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, оскільки за результатами перевірки не знайдено доказів проведення атестації робочих місць на підприємстві (а.с.16).

Також суд апеляційної інстанції встановив зі змісту довідки від 31 серпня 2016 року № 955, виданої ТОВ "Метал Холдінг Трейд", а також листа ГУ Держпраці у Київській області від 10 травня 2016 року № 4.2/4652, що атестація робочих місць ТОВ "Метал Холдінг Трейд" була проведена на підприємстві та затверджена наказом від 31 березня 2016 року № 49 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, структурних підрозділів "Саперно-Слобідська" та "Лугова", яким право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 надано газорізальнику складу чорного металу (а.с.12-13).

Відповідно до листа від 18 жовтня 2016 року № 122 СП "Метал-Холдинг" атестація робочих місць на цьому підприємстві була проведена вперше в червні 2006 року, про що видано наказ від 26 червня 2006 року № 43/3 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці", яким затверджено перелік атестованих робочих місць СП "Метал Холдінг, а саме "Електрогазозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах" (а.с.49,50,54).

Із записів трудової книжки позивача та вищевказаних довідок встановлено, що у вказаний період застосування результатів проведеної на підприємстві атестації у 2006 році при призначенні пільгових пенсій, а саме з дня їх затвердження наказом 26 червня 2006 по дату звільнення позивача 10 лютого 2011 року, він працював на посаді газорізальника на СП "Метал Холдінг". Проте відомостей щодо проведення атестації за умовами праці даної посади матеріали справи не містять та суду не надано (а.с.8-10,11,14,48).

Також апеляційний суд встановив, що за результатами перевірки Баришівським ОУ ПФУ наказів ТОВ "Метал Холдінг Трейд" від 22 березня 2011 року № 27/1 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці і визначення права працюючих на пенсію за віком на пільгових умовах, і інші пільги і компенсації" та 05 січня 2012 року № 18 "Про результати чергової атестації робочих місць, за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством, що проведена у _______ році", листом від 25 серпня 2016 року № 947 ТОВ "Метал Холдінг Трейд" повідомило пенсійний орган, що надати додатки до переліку атестованих робочих місць підприємство не має змоги у зв'язку з відсутністю результатів проведення атестації робочих місць (а.с.15, 50, 52).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції від 01 січня 2016 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ (1788-12) та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13) та постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року (справа № 308/3135/17).

Оскільки судами встановлено, що підприємства, на яких працював позивач, не проводило атестацію робочих місць в період часу його роботи на них, коли це стало законодавчо визначеною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах, підстави для зарахування пільгового стажу для призначення пенсії відсутні.

При цьому, в трудовій книжці позивача відсутні посилання на накази про проведення атестації робочих місць, а в наданих уточнюючих довідках відсутня професія позивача.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, тому постанову апеляційного суду слід скасувати і залишити в силі постанову Березанського міського суду Київської області від 28 березня 2017 року, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.