Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2009 р. (суддя: Попков Д.О.) позов задоволено. Визнано недійсними рішення виконкому Донецької міської ради № 317/2 від 20.06.2001р. та п.п. 3, 4, 6, 7 рішення виконкому Донецької міської ради № 755/4від 20.12.2006р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. (судді: Волков Р.В., Запорощенко М.Д., Новікова Р.Г.,) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням та постановою у даній справі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Виконавчий комітет Донецької міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права. При чому, Виконавчий комітет Донецької міської ради просив прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Натомість, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у касаційній скарзі просили припинити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг та правильність застосування господарськими судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, на підставі наказу від 01.08.1994р. за №3060 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області проведено приватизацію ВАТ "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" –корпоратизованого правонаступника Тресту з проектування, будівництва, монтажу мереж електропередачі та підстанцій "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД". У власність позивача в процесі приватизації передано, зокрема, асфальтобетонне покриття двору, що знаходиться у м. Донецьк, вул. Прокоф’єва, 9, відомості про яке відображені в інвентарній картці №48 обліку основних засобів.

Крім того, вказане майно відображено в переліку переданого нерухомого майна, виявленого за результатами інвентаризації основних засобів позивача, проведеної в межах процедури банкрутства останнього по справі №24/115Б. Існування зазначеного асфальтобетонного покриття підтверджується фототаблицями, складеними Позивачем, Третіми особами 1, 2 та актом обстеження земельної ділянки від 07.10.2009р. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради.

Матеріали справи містять схему спірної земельної ділянки, відомості стосовно межі, розміру та місця розташування земельних ділянок Позивача із матеріалів його приватизаційної справи, із яких вбачається, що під розташовану виробничу базу по вул. Прокоф’єва у Будьонівському районі було відведено земельну ділянку площею 14,4га.

Господарські суди також з’ясували, що рішенням виконкому Донецької міської ради № 317/2 від 20.06.2001р.: вилучено із землекористування ВАТ "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" земельну ділянку площею 1,0293 га по вул. Прокоф’єва, 9 у зв’язку з продажем арештованого нерухомого майна на підставі свідоцтва на право власності від 01.03.2001р. №631 та договору купівлі-продажі від 15.02.2000р. №1/2; надано ТОВ "Донспецресвурс" земельну ділянку площею 1,0293 га в оренду строком на 15 р. із земель ВАТ "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" під розміщення існуючого складу та допоміжних споруд по вул. Прокоф’єва, 9 в Будьоннівському р-ні, про що в подальшому між Виконкомом Донецької міської ради та ТОВ "Донспецресурс" укладено договір оренди №А/1-74 від 17.07.2001р. (а.с.а.с.115-120 т.3).

Акт перенесення меж земельної ділянки під розміщення існуючих будівель і споруд згідно вказаного рішення виконкому підписано, у тому числі –філією ВАТ "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" в особі Роденко В.І., який згідно наказів Позивача з 07.06.2000р. по 05.11.2001р. займав посаду керівника філії "Виробничо-ремонтна майстерня".

Господарські суди зазначили, що із матеріалів попереднього погодження меж земельної ділянки ТОВ "Донспецресурс" вбачається наявність ще до моменту вилучення ділянки у позивача твердого покриття на ній площею 0,5398га, що також підтверджує приналежність цього покриття ВАТ "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД".

Рішенням Виконкому Донецької міської ради №206 від 23.04.2003р. припинено право користування часткою земельної ділянки ТОВ "Донспецресурс" площею 0,7674 га по вул. Прокоф’єва, 9 у Будьоннівському р-ні м. Донецька та переведено вказану земельну ділянку до земель запасу у зв’язку із добровільною відмовою. Водночас, рішенням Виконкому Донецької міської ради №241/1 від 26.04.2006 р. за клопотанням ТОВ "Донспецресурс" розірвано договір оренди землі №А/1-74 від 17.07.2001р. та скасовано рішення № 317/2 від 20.06.2001р., а раніше орендовану земельну ділянку площею 0,2619га переведено до земель запасу.

Рішенням Виконкому Донецької міської ради №755/4 від 20.12.2006 р. розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Виконкомом Донецької міської ради та ТОВ "Донспецресурс" від 31.07.2001р. №А/1-74; затверджено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проект землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду для експлуатації наявної частини будівлі складу по вул. Прокоф’єва, 9 в Будьоннівському р-ні; надано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельну ділянку (кадастровий № 1410136200:00:021:0115), площею 0,8368 га в оренду, строком на 5 р. із земель промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку, оборони та іншого призначення, з них земельна ділянка площею 0,2619 га - з земель, раніше наданих в оренду ТОВ "Донспецресурс", для експлуатації наявної частини будівлі складу по вул. Прокоф’єва, 9 в Будьоннівському районі. Вказане рішення Виконкому Донецької міської ради прийнято на підставі повноважень, наданих п. 2 рішення Донецької міської ради від 24.06.2005р. №20/16.

Проте, п. 2 рішення Донецької міської ради від 24.06.2005р. №20/16 Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02.06.2006р. в межах справи № 2а-108 за позовом Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора визнано незаконним та скасовано. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2008р. вказану постанову скасовано в апеляційному порядку, а за результатами касаційного перегляду справи - залишено без змін рішення суду першої інстанції стосовно того, що земельні питання (у тому числі - надання ділянок в оренду) відносяться до компетенції міських рад і не можуть бути делеговані їх виконавчим органам.

20.03.2008 р. Рішенням Донецької міської ради №18/12 затверджено ряд рішень виконавчого комітету, зокрема, і рішення, прийняті на засіданні 20.12.2006р. (в тому числі №755/4).

Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 21.02.2007р. Виконавчий комітет Донецької міської ради та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому уклали та нотаріально посвідчили договір оренди земельної ділянки площею 0,8368га, з яких 0,0064га - під капітальною 1-поверховою спорудою, 0,0699га - під тимчасовою забудовою та 0,7605га –під проїздами, проходами та площадками. Земельна ділянки за вказаним договором надана в оренду для експлуатації існуючої частини будівлі складу, придбаного ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у МСП"Ритуал" за договором купівлі-продажу від 12.04.2005р., яка (частина будівлі складу) згідно змісту договору оренди займає лише 0,762% площі виділеної земельної ділянки. Тимчасова споруда, розташована на виділеній земельній ділянці, являє собою навіс та підкранові колії, придбані Третіми особами 1, 2 у Третьої особи 3 за договором купівлі-продажу від 19.04.2005р. Схема виділеної Третім особам 1, 2 земельної ділянки представлена на а.с.42, 43 т. 2, з якої вбачається, що в межах означеної земельної ділянки розташована споруда Позивача –трансформаторна підстанція.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На момент звернення до суду Позивач перебуває у ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство.

За вимогами ст.ст. 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов’язаний здійснити заходи стосовно пошуку і виявлення майна для формування ліквідаційної маси, забезпечення його збереження для подальшої реалізації.

Позивач просив суд визнати недійсними рішення Виконкому Донецької міської ради №317/2 від 20.06.2001р. та п.п. 3, 4, 6, 7 рішення виконкому Донецької міської ради № 755/4 від 20.12.2006р., як такі, що порушують його права на земельну ділянку та інтереси, пов’язані із перебуванням розташованого на ній асфальтобетонного покриття у складі ліквідаційної маси підприємства. При цьому, майно, у тому числі –асфальтобетонне покриття, підлягає включенню до ліквідаційної маси незалежно від його поточної балансової вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Апеляційний господарський суд зазначив, що процедура вилучення та надання земельних ділянок на момент прийняття спірного рішення регламентувалася Земельним кодексом України (2768-14) в редакції 1991р.

За вимогами ч. 6 ст. 19 вказаного кодексу, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Оскільки надання земельної ділянки і її вилучення згідно вказаних норм здійснюється послідовно, за самостійними процедурами шляхом прийняття відповідних рішень, господарські суди обгрунтовано дійшли висновку про неможливість одночасного (одним рішенням) вилучення земельної ділянки та надання її іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування іншим особам провадиться за згодою власників землі і землекористувачів. Це означає, що надання згоди, від позивача має бути подано хронологічно раніше, ніж прийнято відповідне рішення органу місцевого самоврядування.

Між тим, матеріали справи не містять доказів у розумінні ст. 34 ГПК України надання такої згоди з боку позивача на вилучення у останнього земельної ділянки площею 1,0293га.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд зазначив, що порушення Відповідачем процедури вилучення земельної ділянки у Позивача тягне за собою визнання недійсним рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 317/2 від 20.06.2001р. Крім того, суди прийшли до висновку, що незаконність вилучення земельної ділянки у ВАТ "ПІВДЕНЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД" за рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради № 317/2 від 20.06.2001р. тягне за собою незаконність в подальшому виділення частини цієї земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до п.п. 3, 4, 6, 7 рішення від 20.12.2006 р. № 755/4.

До того ж, відповідне рішення прийнято із перевищенням повноважень, встановлених для виконавчого комітету.

Згідно вимог ст.ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" земельні питання віднесені до виключної компетенції місцевої ради і передача їх виконавчому комітету не передбачено.

За таких обставин, враховуючи порушення діючого законодавства, допущені при прийнятті рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 755/4 від 20.12.2006р. суди задовольнили позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржників на чинність Рішення Донецької міської ради №18/12 від 20.03.2008р. про затвердження низки рішень виконавчого комітету, серед яких –і рішення, прийняті на засіданні 20.12.2006р. (в тому числі і №755/4), оскільки позивачем оспорюється рішення Відповідача №755/4 на предмет його законності станом на момент прийняття, тобто 20.12.2006р., в той час як затвердження відбулося лише 20.03.2008. Крім того, оспорювані рішення прийнято за відсутності відповідних повноважень, внаслідок чого подальше погодження (затвердження) з боку уповноваженого органу передбачена лише в порядку ст. 241 Цивільного кодексу України для правочинів.

До того ж, за вимогами ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції, діючий на момент прийняття спірного рішення) підставою для укладання договору оренди земельної ділянки є саме рішення міської ради про надання земельної ділянки.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 р. (v008p710-10) постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2010 р. у справі №37/211пн залишити без змін.

постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.