42/86б Про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства - 02.06.2010 Прийняття

Ухвалою від 15.07.09р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРАДО - Н" м. Донецьк господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Д–ЛАЙН Україна" м. Донецьк.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Д –ЛАЙН УКРАЇНА". Юридичну особу –банкрут Товариство з обмеженою відповідальністю "Д –ЛАЙН УКРАЇНА" м. Донецьк –ліквідовано. Провадження по справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції м. Донецьк, звернулося з апеляційною скаргою в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. по справі № 42/86б .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі №42/86б (судді Запорощенко М.Д.; Волкова Р.В.; Новікової Р.Г.) апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Донецької обласної дирекції м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. у справі № 42/86б залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. у справі № 42/86б без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. скасувати, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 25, 26, 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Постановою суду від 20.07.09р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 3 місяці до 20.10.09р. та призначений ліквідатор –ТОВ "ДОРАДО - Н" м. Донецьк.

22.09.09р. до суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"в особі Донецької обласної дирекції м. Донецьк з заявою про визнання Донецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"кредитором ТОВ "Д-ЛАЙН Україна"у справі № 42/86б.

В обґрунтування заявленої вимоги Банк посилається на наявність у ТОВ "Д-ЛАЙН Україна" заборгованості перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"в сумі 3837456,48грн. за кредитним договором № 010/05/00398, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди № 012/05/00937 від 08.07.08р.

За приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють в застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до вимог частин 1, 5 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до боржника.

Отже, законодавцем передбачено особливу процедуру встановлення всіх відомих ліквідатору кредиторів за статтею 52 Закону, яка є спеціальною по відношенню до загальних процедур банкрутства. До таких потенційних кредиторів належать органи податкової служби, фонди соціального страхування і їх повідомлення ліквідатором здійснюється шляхом надіслання письмових повідомлень таким кредиторам, а всі інші кредитори можуть бути встановлені за наслідками публікації в офіційних друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу .

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 20.07.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру в порядку статті 52 Закону.

20.10.2009 року до господарського суду Донецької області на затвердження надано звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс станом на 19.10.2009р. Ліквідаційний баланс боржника не відображає даних про наявність кредиторської та дебіторської заборгованості, зокрема даних про довгострокові кредити банків та інші довгострокові фінансові зобов’язання (рядки - 440,450) (т.1 а.с.72-73)

Проте, як вбачається з реєстру вимог кредиторів (а.с.74), вимоги ДОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" включені до четвертої черги в сумі 3837456,48грн.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу ліквідаційного балансу та повноти дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців"передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців"передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін . Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи відсутність боржника за місцезнаходженням, ініціюючий кредитор надав до матеріалів справи довідку з ЄДРПОУ станом на 06.07.2009р. про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с.14).

Проте, відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Зважаючи на викладене, з посиланням на приписи частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", суд при порушенні справи про банкрутство відповідно до статті 52 Закону не надав оцінки зазначеній відповіді на предмет її належності в обґрунтування обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження (з такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові №07/297 від 06.11.2007 у справі №43/427).

З огляду на це висновки суду про підставність порушення провадження у справі за спрощеною процедурою в порядку статті 52 Закону та можливість визнання боржника банкрутом не можна вважати обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв’язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого, якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні ( постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 (v0011700-76) ).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає ухвалу господарського Донецької області від 02.11.2009 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже такими, що підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Загальними Зборами акціонерів від 14.10.09 р. (протокол № 36-45) прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".

Пунктом 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" визначено, що Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Пунктом 1.4. Статуту Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" передбачено, що скорочене найменування банку українською мовою є АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Отже, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк.

Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року (v008p710-10) касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.

Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі № 42/86б задовольнити.

2.Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк визнати правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції, м. Донецьк.

3.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 02.11.2009р. у справі №42/86б скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області