ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2019 року
Київ
справа №1640/3394/18
адміністративне провадження №К/9901/10092/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Мосієнко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року (колегія суддів у складі головуючої судді: Алексєєвої Н.Ю., суддів - Чеснокової А.О., Головка А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Бегунца А.О., суддів - Яковенка М.М., Лях О.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,
установив:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Полтавської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення другого пленарного засідання позачергової сімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 14 вересня 2018 року "Про дострокове припинення повноважень Полтавського міського голови ОСОБА_1 " та поновити його на посаді Полтавського міського голови.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняті ними рішення і ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник наголошує на відсутності визначених статтею 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правових підстав для дострокового припинення його повноважень, з огляду на відсутність рішень судів, якими було б установлено порушення позивачем як головою Полтавської міської ради Конституції України (254к/96-ВР)
чи законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.
Також, скаржник стверджує, що 22 серпня 2018 року ним було видано розпорядження № 54-р, яким скликано наступну сесію ради на 21 вересня 2018 року, а тому у депутатів ради були відсутні правові підстави щодо реалізації положень частини дев`ятої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та скликання сесії безпосередньо депутатами.
Зауважує, що спірне рішення прийняте неповноважним складом Полтавської міської ради, а саме: 31 серпня 2018 року був відсутній кворум, необхідність якого є умовою для відкриття і проведення пленарного засідання ради, оскільки громадяни ОСОБА_2 ., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ще не набули повноважень депутатів ради, відтак, сесія ради не була повноважною.
Крім того, скаржник зазначає, що при підготовці та винесенні на розгляд Полтавської міської ради проекту оскаржуваного рішення мали місце численні порушення передбаченої законодавством процедури, які мають наслідком його протиправність і необхідність скасування.
У відзиві на касаційну скаргу Полтавська міська рада просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані. На противагу доводам касаційної скарги стверджує, що міською радою було повною мірою дотримано передбаченої законом процедури при прийнятті спірного рішення. Зауважує, що підставою звільнення позивача було мотивоване письмове обґрунтування депутата міської ради ОСОБА_2 щодо необхідності дострокового припинення повноважень Полтавського міського голови.
Позивач в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав, акцентував увагу на неповноважності сесій Полтавської міської ради, які відбулись 31 серпня та 14 вересня 2018 року, а також на відсутності правових підстав для дострокового припинення його повноважень як міського голови.
Представник відповідача під час судового засідання проти вимог касаційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на скаргу. Зауважив, що депутатський корпус мав можливість та необхідний час для обговорення фактів, наведених в обґрунтуванні підстав для дострокового припинення повноважень головою Полтавської міської ради.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що з 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 обіймав посаду Полтавського міського голови.
13 серпня 2018 року відбулися збори третини депутатів Полтавської міської ради, на яких з метою вирішення нагальних потреб міста вирішено звернутися до міського голови із пропозицією скликати сесію Полтавської міської ради протягом встановленого законом чотирнадцятиденного строку (а.с. 139-140 т.1).
22 серпня 2018 року позивачем було прийнято розпорядження № 54-р, яким скликано сімнадцяту сесію Полтавської міської ради на 21 вересня 2018 року.
Оскільки міським головою не було скликано сесію у двотижневий строк, як цього вимагали депутати, 28 серпня 2018 року (а.с. 132-136 т. 1) відбулися збори депутатів Полтавської міської ради, на яких було прийняте рішення про скликання сімнадцятої позачергової сесії Полтавської міської ради на 31 серпня 2018 року (а.с. 137 т. 1). Відкрити позачергову сімнадцяту сесію Полтавської міської ради було доручено депутату міської ради ОСОБА_9
31 серпня 2018 року відбулась позачергова сімнадцята сесія Полтавської міської ради сьомого скликання. Згідно з протоколом вказаної сесії (а.с. 184-198 т.1) після вирішення деяких питань, внесених до порядку денного, у роботі сесії було оголошено перерву.
Наступні збори депутатів Полтавської міської ради відбулись 13 вересня 2018 року, на яких прийнято рішення про скликання другого пленарного засідання позачергової сімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання на 14 вересня 2018 року (а.с. 131 т. 1).
14 вересня 2018 року Полтавською міською радою прийнято рішення, яким достроково припинено повноваження ОСОБА_1 з 14 вересня 2018 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з урахуванням передбаченої законодавством процедури і за наявності на те обґрунтованих підстав.
За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що суди правильно вирішили спір, з огляду на таке.
Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (280/97-ВР)
(далі - Закон №280/97-ВР (280/97-ВР)
) .
Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 280/97-ВР міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.
Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, та відповідальним перед радою.
За змістом частини третьої статті 42 Закону № 280/97-ВР повноваження міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
У частині першій статті 79 Закону № 280/97-ВР наведено перелік випадків, з настанням яких повноваження міського голови вважаються достроково припиненими.
Крім того, згідно з частиною другою статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Частиною третьою статті 79 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
Отже, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених Законом № 280/97-ВР (280/97-ВР)
, належить до виключних повноважень відповідної ради.
Такі повноваження ради є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи голови міської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів міської райради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови.
Спірне рішення Полтавської міської ради може бути перевірене адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Так, статтею 46 Закону № 280/97-ВР регламентовано порядок скликання сесій ради, зокрема, її перших сесій.
Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону № 280/97-ВР наступні сесії ради міської ради скликаються міським головою.
Частиною шостою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що у разі немотивованої відмови міського голови або неможливості його скликати сесію ради сесія міської ради скликається секретарем ради.
Сесія міської ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради (частина сьома статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Згідно з частиною дев`ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Пунктом 14 розділу ІІІ Регламенту Полтавської міської ради встановлено, що розпорядження про скликання позачергової сесії доводиться апаратом міської ради до відома депутатів і населення не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.
Як встановили суди, 28 серпня 2018 року відбулися збори депутатів Полтавської міської ради, на яких вирішено скликати позачергову сімнадцяту сесію Полтавської міської ради на 31 серпня цього року. Таке рішення було прийняте у зв`язку з нескликанням міським головою сесії у встановлений законом двотижневий строк на вимогу однієї третини депутатів Полтавської міської ради.
Означені дії депутатів Полтавської міської ради узгоджуються з вимогами статті 46 Закону №280/97-ВР.
Як встановили суди попередніх інстанцій, рішення про скликання позачергової сесії було розміщене на сайті Полтавської міської ради та інформаційному стенді у приміщенні міської ради за день до сесії. Оскільки сесію було скликано за ініціативою депутатів, суди дійшли обґрунтованого висновку, що доведення апаратом міської ради інформації до відома депутатів і населення не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради, було здійснено у відповідності до Регламенту.
Та обставина, що позивач розпорядженням від 22 серпня 2018 року № 54-р скликав сесію на 21 вересня 2018 року, не свідчить про дотримання ним положень Закону, оскільки на вимогу визначеної законом необхідної кількості депутатів сама сесія має бути скликана у двотижневий строк (у даному випадку, як встановили суди, - не пізніше 27 серпня 2018 року).
Відповідно до пункту 2 розділу V Регламенту Полтавської міської ради реєстрація депутатів, що прибули на сесію, починається за годину до початку пленарного засідання Ради. Реєстрація здійснюється апаратом Полтавської міської ради у холі перед залою засідань. Реєстрація здійснюється за списком депутатів Ради, складеним за партійною приналежністю депутатів та в алфавітному порядку, в якому депутат, що прибув на пленарне засідання навпроти свого прізвища ставить свій підпис. Указаний список підписується посадовою особою апарату міської ради, яка здійснювала реєстрацію депутатів із зазначенням у списку загальної кількості депутатів, що пройшли реєстрацію, після чого даний список передається головуючому.
Як встановили суди, список депутатів міської ради, присутніх на пленарному засіданні позачергової сімнадцятої сесії Полтавської міської ради, підписаний депутатом ОСОБА_9 (якому було доручено відкрити позачергову сімнадцяту сесію Полтавської міської ради), оскільки посадові особи апарату Полтавської міської ради після закінчення реєстрації депутатів відмовилися підписувати вказаний список, про що складено відповідний акт (а.с. 103 т. 1).
Згідно зі списком реєстрації депутатів Полтавської міської ради, 31 серпня 2018 року в залі були присутні 25 депутатів Полтавської міської ради (а.с. 33 т. 1).
Після проведення реєстрації, депутатом міської ради ОСОБА_9 було відкрито позачергову сімнадцяту сесію Полтавської міської ради.
Позивач наголошує на тому, що 31 серпня 2018 року був відсутній кворум, необхідний для відкриття і проведення пленарного засідання ради, оскільки загальний склад ради налічує 42 депутата та, відповідно, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засідання бере участь мінімум 22 депутата. Натомість, громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 станом на момент відкриття сесії 31 серпня 2018 року ще не набули повноважень депутатів ради, а відтак, сесія ради не була повноважною.
Аналізуючи такі доводи позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини дванадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.
Як встановили суди, у зв`язку з прийняттям рішення щодо припинення повноважень деяких депутатів Полтавської міської ради сьомого скликання, у серпні 2018 року Полтавською міською виборчою комісією Полтавської області визначено обраними та проведено реєстрацію депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_3
31 серпня 2018 року головою Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області ОСОБА_10 (повноваження якого підтверджуються постановою Центральної виборчої комісії від 22 червня 2018 року №98.) на сесії Полтавської міської ради було повідомлено про набуття повноважень новообраними депутатами Полтавської міської ради (а.с. 184-198 т.1).
Отже, зазначені вище особи набули повноважень депутатів Полтавської міської ради з моменту заслуховування на пленарному засіданні ради повідомлення територіальної виборчої комісії, після чого сесія ради була правомочною приймати певні рішення.
13 вересня 2018 року відбулися збори депутатів Полтавської міської ради, на яких прийнято рішення про скликання другого пленарного засідання позачергової сімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання на 14 вересня 2018 року.
Відповідно до пунктів 13 та 14 розділу ІІІ Регламенту Полтавської міської ради документи на позачергову сесію надаються апаратом міської ради депутатам під час їх реєстрації. Розпорядження про скликання позачергової сесії доводиться апаратом міської ради до відома депутатів і населення не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.
Суди встановили, що 13 вересня 2018 року на інформаційному стенді у приміщенні Полтавської міської ради було розміщене відповідне повідомлення, із яким мали змогу ознайомитися і фактично ознайомлювалися особисто депутати Полтавської міської ради. Інформаційний стенд Полтавської міської ради також містив проект рішення "Про дострокове припинення повноважень Полтавського міського голови ОСОБА_1 ". Вказаний проект із обґрунтуванням підстав його прийняття надано також депутатам перед початком другого пленарного засідання сімнадцятої позачергової сесії Полтавської міської ради.
Після відкриття другого пленарного засідання, депутатами шляхом голосування внесено зміни до порядку денного та затверджено його в цілому. Так, порядок денний було доповнено, зокрема, питанням "Про дострокове припинення повноважень Полтавського міського голови ОСОБА_1", внесеним депутатом ОСОБА_2 разом з мотивованим обґрунтуванням щодо порушення міським головою законів, прав і свобод громадян, допущення систематичних недоліків в роботі позивача, які вказують на незабезпечення ним здійснення наданих повноважень.
Згідно з протоколом другого пленарного засідання від 14 вересня 2018 року після обговорення зазначеного питання, шляхом таємного голосування за прийняття рішення "Про дострокове припинення повноважень Полтавського міського голови ОСОБА_1 " проголосувало 29 депутатів з 29 присутніх, тобто більше, ніж 2/3 від загального складу (42).
При цьому, як правильно встановили суди, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_3, які брали участь у голосуванні на позачерговій сесії Полтавської міської ради за рішення щодо дострокового припинення повноважень Полтавського міського голови, на момент вказаного голосування набули статусу та повноважень депутатів Полтавської міської ради.
Аналізуючи обставини, які стали підставою дострокового припинення позивачем повноважень голови Полтавської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами Закону № 280/97-ВР (280/97-ВР)
голова відповідної ради є головною посадовою особою територіальної громади відповідної адміністративно - територіальної одиниці та виконує роль її представника. З цією метою Закон наділяє голову відповідної ради широким колом повноважень, але, водночас, і передбачає можливість дострокового припинення його повноважень у разі, коли він з тих чи інших причин неналежно виконує покладені на нього обов`язки. За своєю правовою суттю можливість дострокового припинення повноважень виступає гарантією ефективності здійснення покладених на голову відповідної ради повноважень, а з іншої - грає роль дієвого заходу щодо попередження зловживання ним своїм службовим становищем, створює юридичну можливість здійснення контролю за його діяльністю.
У свою чергу, положення, що містяться у частині другій статті 79 Закону № 280/97-ВР щодо дострокового припинення повноважень міського голови, є чітко визначеними, не підлягають розширеному тлумаченню та не містять жодних додаткових умов для настання цієї події, у тому числі, наявності рішення суду, яке набрало законної сили, та в резолютивній частині якого було б визнано дії міського голови незаконними чи протиправними. Тобто, повноваження міського голови можуть бути припинені достроково з підстав, визначених вказаною нормою, за рішенням відповідної ради і це є її виключними повноваженнями.
Депутати місцевої ради представляють волевиявлення відповідної територіальної громади, тобто володіють представницькими функціями, в той час як місцевий голова є посадовою особою, яка обирається та повноваження якого припиняються у передбачений законом спосіб.
Конкретні обставини, які слугували підставою для прийняття спірного рішення, зазначені в документі під назвою "Обґрунтування підстав щодо дострокового припинення повноважень Полтавського міського голови ОСОБА_1 " (а.с. 113-130 Т.1). У зазначеному документі розкрито зміст відповідних порушень в роботі позивача. Більшість депутатів від загального складу ради визнали наявність цих обставин такими, що унеможливлюють подальше здійснення міським головою своїх повноважень.
Враховуючи той факт, що більш, ніж 2/3 від загального складу депутатів Полтавської міської ради у визначений законом спосіб висловились за дострокове припинення міським головою своїх повноважень, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що продовження виконання своїх обов`язків міським головою за такої ситуації суперечитиме засадам здійснення місцевого самоврядування.
Позивач, серед іншого, стверджує, що Полтавською міською радою при прийнятті спірного рішення допущено численну кількість суттєвих (істотних) процедурних порушень, які мають наслідком безумовну необхідність скасування прийнятого радою рішення.
Водночас, такі доводи позивача судами проаналізовано, їм надано належну правову оцінку, процедурних порушень під час розгляду справи не віднайшли. Касаційний суд, в свою чергу, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими або додатково перевіряти докази.
В контексті викладеного, колегія суддів вважає за необхідне також наголосити на наступному.
Так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
На переконання колегії суддів, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.
За приписами чинного законодавства, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме довіра є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин.
Приймаючи спірне рішення, міська рада як орган місцевого самоврядування за результатами аналізу діяльності міського голови дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов`язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення ним своїх повноважень. Таке рішення було прийняте повноважним складом ради на її пленарному засіданні, як це вимагається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР)
.
В контексті викладеного варто зауважити, що іншого органу, який би мав повноваження на вирішення питання про припинення повноважень міського голови, не існує, а іншого рішення, ніж те, яке прийняла Полтавська селищна рада, вона не прийме, оскільки вже є висловленим її відношення до результатів діяльності міського голови та відповідний намір.
Аналізуючи встановлені судами обставини справи, враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР)
при винесенні спірного рішення, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, однак, виходить за межі повноважень касаційного суду.
Таким чином, судами не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
постановив :
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Т.Г. Стрелець