ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2019 року
м. Київ
справа № 712/394/17-а
адміністративне провадження № К/9901/33902/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 712/394/17-а
за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанов,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси (головуючий суддя Романенко В. А.) від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мельничук В. П., Лічевецький І. О., Мацедонська В. Е.) від 01 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просило:
- скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 листопада 2016 року за ВП № 52995313;
- скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28 листопада 2016 року за ВП № 52995264.
- скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2016 року за ВП № 53036160;
- скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2016 року за ВП № 53036207;
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що оскаржувані постанови державного виконавця винесені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
та підлягають скасуванню, оскільки рішення суду було виконано в добровільному порядку та в повному обсязі, відтак у відповідача не було підстав для відкриття виконавчих проваджень про стягнення виконавчого збору та витрат.
3. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 червня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 28 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшли заперечення на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в яких відповідач просить оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(далі - КАС України (2747-15)
), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 05 березня 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 712/394/17-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.).
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 525/0/78-19 від 30 травня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Соснівським районним судом м. Черкаси 14 червня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 винесено рішення та зобов`язано Управління здійснити ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року перерахунок відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII (на момент призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п)
, та довідки Головного управління статистики у Черкаській області від 24 травня 2016 року № К-66/16-20 про заробітну плату, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90%, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, без змін визначення індексації пенсії в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 551,20 грн.
15. 03 листопада 2016 року стягувач ОСОБА_1 звернулась до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області із заявою про відкриття виконавчого провадження про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок пенсії.
16. Відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С. М. від 04 листопада 2016 року, відкрито виконавче провадження № 52812300.
17. 04 листопада 2016 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 5800,00 грн.
18. 22 листопада 2016 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшла заява стягувача про відкликання виконавчого листа.
19. 24 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 80,40 грн. Цього ж дня виконавче провадження завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
20. 28 листопада 2016 року відкрито окреме виконавче провадження № 52995264 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору на суму 5800,00 грн.
21. 05 грудня 2016 року відкрито окреме виконавче провадження № 53036160 з примусового виконання постанови про стягнення витрат виконавчого провадження на суму 80,40 грн.
22. Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С. М. від 04 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження № 52812345 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/712/222/16, що виданий 03 листопада 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси судового збору в сумі 551,20 грн. на користь ОСОБА_1 .
23. 04 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 55,12 грн.
24. 22 листопада 2016 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшла заява стягувача про відкликання виконавчого листа.
25. 24 листопада 216 року винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 91,42 грн. Цього ж дня виконавче провадження завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
26. 05 грудня 2016 року відкрито окреме виконавче провадження № 52995313 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору на суму 55,12 грн.
27. 05 грудня 2016 року відкрито окреме виконавче провадження № 53036207 з примусового виконання постанови про стягнення витрат виконавчого провадження на суму 91,42 грн.
28. Вважаючи протиправними постанови державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця. Тому, отримавши виконавчий документ на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
, в межах наданих повноважень. При цьому, судами попередніх інстанцій досліджено, що повне виконання судового рішення боржником відбулось після відкриття виконавчого провадження, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
30. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що нормативними актами передбачено винесення постанови про стягнення витрат під час розподілу стягнутих коштів з боржника або при закінченні виконавчого провадження з визначених підстав, державним виконавцем така постанова виноситься з урахуванням ще не здійснених затрат, однак, таких, що неминуче настануть. Мова йде про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, направлення такої постанови до суду та до сторін, виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення для її подальшого примусового виконання та інше. У зв`язку із цим, неминуче у постанові про стягнення витрат, буде зазначена певна кількість витрат, що ще не понесена органом державної виконавчої служби. Відтак, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчого листа № 2-а/712/222/16 від 03 листопада 2016 року правомірні, державний виконавець діяв в спосіб і в межах своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19)
, а тому відсутні підстави для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
31. Крім того, суди звернули увагу, що у разі подання позовної заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби чи до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами ст. 52 КАС України здійснювати заміну первинного відповідача на належного - відповідно Державну виконавчу службу України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, або, у разі наявності заперечень позивача, залучати вказаний орган як другого відповідача. Однак, позивачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій не заявлялося клопотання щодо заміни первинного відповідача на належного.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
32. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
33. Зокрема, скаржник зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області рішення суду щодо перерахунку та виплати пенсії було виконано в добровільному порядку та в повному обсязі, що підтверджується протоколом від 01 грудня 2016 року. Крім того, нараховані до виплати кошти потребують додаткового фінансування, яке не було передбачено на поточний місяць. Тому сума нарахована до виплати виплачується в наступному місяці разом з основним розміром пенсії.
34. Також скаржник зазначив, що рішення суду в частині стягнення з Управління судового збору було виконано у добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням від 15 лютого 2017 року № 109. Для компенсації судового збору, ОСОБА_1 необхідно було звернутися до Управління та надати реквізити банківського рахунку для відповідного зарахування коштів, оскільки Управління не має правових підстав для зарахування коштів по судовому збору на пенсійний рахунок.
35. Крім того, скаржник зазначив, що Управління зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії, а пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі, то відповідно до п. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами по стягненню періодичних платежів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
37. Предметом спору у цій справі є законність постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, з підстав їх невідповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
.
38. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII (1404-19)
) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
40. Згідно ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
41. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
42. Отже, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону №1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов`язком державного виконавця.
43. Крім того, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин Суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
44. Щодо доводів скаржника, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, Суд зазначає, що виконавчий лист № 2-а/712/222/16 виданий 03 листопада 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси, стосується виконання судового рішення, що має зобов`язальний характер, тому положення п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII до спірних правовідносин не застосовуються.
45. Також, у державного виконавця були відсутні інші підстави, передбачені ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII, не стягувати з боржника виконавчий збір.
46. Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
47. Отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, з яких виник цей спір, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що на дату відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/712/222/16, у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати/не зазначати у постанові про відкриття виконавчих проваджень питання про стягнення виконавчого збору за вказаним виконавчим документом. Вказане стосується і питання про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, оскільки воно нерозривно пов`язано з наслідками відкриття виконавчого провадження та не залежить від результатів такого виконання. Як наслідок, у відповідача були всі законні підстави для прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання постанов державного виконавця про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
48. Окрім того, Суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-УІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження.
49. Таким чином, прийнятті державним виконавцем постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору, які у встановленому законом порядку протиправними не визнавались та не скасовувались, були належними виконавчими документами обов`язковими для їх прийняття та відкриття на підставі них виконавчого провадження з їх виконання відповідно до ст. 26 Закону № 1404-УІІІ.
50. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
51. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
52. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
53. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
54. Отже, касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 712/394/17-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов