357/11021/16-а Про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження - 25.06.2019 Прийняття

за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до відділу примусового виконання рішень управління виконання державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017, прийняту у складі судді Жарікової О.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, постановлену у складі колегії суддів: Василенка Я.М. (головуючий), Кузьменка В.В., Шурка О.І.

І. Обставини справи

1. У жовтні 2016 року Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (далі - УПФ України у м.Білій Церкві) звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відділу примусового виконання рішень управління виконання державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

2. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2016 у задоволенні клопотання УПФ України у м.Білій Церкві про звільнення від сплати судового збору відмовлено; адміністративний позов УПФ України у м.Білій Церкві до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження залишено без руху, надавши позивачу строк до 21.10.2016 для виправлення виявлених недоліків позовної заяви; роз`яснено, що в разі невиконання вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу УПФ України у м.Білій Церкві на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2016 залишено без руху; надано апелянту строк для усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду документа про сплату судового збору в розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , або наведення належних підстав та надання належних доказів для зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати чи відстрочення або розстрочення; у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу УПФ України у м.Білій Церкві на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2016 у справі за адміністративним позовом УПФ України у м.Білій Церкві до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження повернуто особі, яка її подала.

5. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 адміністративний позов УПФ України у м.Білій Церкві до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження повернуто позивачу разом з усіма доданими до нього документами; роз`яснено позивачу про можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

6. Не погоджуючись з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 апеляційну скаргу УПФ України у м.Білій Церкві залишено без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 - без змін.

IІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Не погоджуючись з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2017 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

9. Свої вимоги мотивує тим, що 01.01.2017 набув чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-19 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Цим законом внесені зміни у Закон України "Про судовий збір" (3674-17) , зокрема, частини першої статті 5 Пільги щодо сплати судового збору, пункт 18 якої передбачає звільнення Пенсійного Фонду України та його органів від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

10. Позивач вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що на момент винесення ухвали від 20.01.2017 про повернення адміністративного позову Управління було звільнене від сплати судового збору.

11. Відповідач заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

ІІІ. Нормативне врегулювання

12. Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діла на момент подання позову до суду; далі - КАС України (2747-15) ) до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

13. Згідно з частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

14. За правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

15. Відповідно до частин першої-другої статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

16. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

17. Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" визначені підстави для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.

18. Перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

IV. Оцінка Верховного Суду

19. У жовтні 2016 року УПФ України у м. Білій Церкві звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом.

20. В позовній заяві міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову, яке мотивоване тим, що оскільки спірні правовідносини виникли до моменту набрання чинності Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) , тобто до 01.09.2015, коли позивач був звільнений від сплати судового збору, а тому такий не підлягає сплаті під час звернення до суду з цим позовом.

21. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 07.10.2016 відмовив у задоволенні клопотання УПФ України у м.Білій Церкві про звільнення від сплати судового збору та залишив позов без руху у зв`язку з його невідповідністю вимогам статті 106 КАС України щодо надання документу про сплату судового збору.

22. Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача та не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

23. У зв`язку з тим, що позивач у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунув Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 20.01.2017 адміністративний позов УПФ України у м. Білій Церкві повернув позивачу разом з усіма доданими до нього документами.

24. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.03.2017 підтримав позицію суду першої інстанції. Також, цей суд вказав, що питання наявності чи відсутності коштів для сплати судового збору не є поважною обставиною для державного органу в частині звільнення від сплати судового збору. Крім того, позивач не відноситься до кола осіб, на яких поширюються пільги передбачені статтею 5 Закону № 3674-VI (в редакції на момент подання адміністративного позову) щодо сплати судового збору.

25. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

26. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

27. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

28. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

29. Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

30. Відповідно до положень частини першої статті 88 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

31. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

32. Проте, позивачем на підтвердження незадовільного майнового стану не було надано обґрунтованих доводів та належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан позивача перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

33. Положенням частини третьої статті 106 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає до суду позов щодо одночасного надання документа про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

34. Верховний суд зазначає, що особа, яка має намір подати позов до суду, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

35. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

36. Проте, УПФ України у м. Білій Церкві не надало жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону щодо отримання відповідних бюджетних асигнувань для сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі.

37. Верховний Суд також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів позивача стосовно того, що на момент винесення ухвали апеляційним судом від 20.01.2017 УПФ України у м. Білій Церкві було звільнено від сплати судового збору.

38. Так, позивач звернувся до суду з цим позовом 06.10.2016, тоді як положення Закону України від 06.12.2016 № 1774-19 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесені зміни у Закон України "Про судовий збір" (3674-17) щодо звільнення Пенсійного Фонду України та його органів від сплати судового збору набрали чинності 01.01.2017.

39. Отже, на момент подання позову (06.10.2016) та винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху (07.10.2016) у позивача жодних пільг щодо сплати судового збору встановлено не було.

40. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

43. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 357/11021/16-а залишити без змін.