810/12/18 Про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції області та зобов`язання своєчасно провести розрахунок при звільненні особи з органів Національної поліції - 24.06.2019 Прийняття

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (суддя-доповідач: Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)

у справі № 810/12/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області з вимогами про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Як підставу свого позову він зазначив, що відповідачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні, а саме: одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена лише 19 травня 2016 року, у той час, як він звільнений із органів поліції з 21 січня 2016 року. Вважає, що відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу, передбачену статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2018 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо затримки у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з органів поліції. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10904,65 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 червня 2018 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали Головне управління Національної поліції в Київській області 27 червня 2018 року подало до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для сплати судового збору, посилаючись на те, що воно є бюджетною організацією та перерахування коштів з рахунків передбачає певну процедуру, яка займає відповідний час.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 липня 2018 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області, у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

У касаційній скарзі Головного управління Національної поліції в Київській області просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року і направити справу до того ж суду для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху вони отримали 25 червня 2018 року, що підтверджується поштовим відправленням. У зв`язку з тим, що Головне управління Національної поліції в Київській області є бюджетною організацією та будь-які перерахунки коштів з їхнього рахунку передбачає певну процедуру, тому ними було подано клопотання про продовження строку для сплати судового збору. Крім того, скаржник зазначає, що судовий збір було сплачено 10 липня 2018 року, а 12 липня 2018 року суд апеляційної інстанції виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання та повернув апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, де зазначив, що ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята судом апеляційної інстанції відповідно до законодавства, тому рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

За правилом частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені статтею 296 указаного Кодексу, згідно з пунктом 1 частини п`ятої якої до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною шостою цієї ж статті обумовлено, що якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 289 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно частини п`ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у скаржника було достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для здійснення сплати судового збору. Також суд зазначив, що продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням пункту 11 частини першої статті 4, статті 6 КАС України.

В касаційній скарзі відповідач вказує, що судовий збір було сплачено 10 липня 2018 року та надав платіжне доручення № 6734, яким сплачено судовий збір 11 липня 2018 року у сумі 2722,38 грн. Проте, з матеріалів справи вбачається, що вказане платіжне доручення до суду апеляційної інстанції відповідач не надіслав.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Отже, Головне управління Національної поліції в Київській області має право повторно звернутися з апеляційною скаргою до суду з наданням всіх необхідних документів.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.