812/969/16 Про скасування податкового боргу з орендної плати за землю - 05.02.2019 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у складі судді Ковальової Т.І.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

у справі № 812/969/16

за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр"

про скасування податкового боргу з орендної плати за землю,

У С Т А Н О В И В :

18 серпня 2016 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" (далі - Товариство, платник податків, відповідач у справі) про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю у сумі 75 520,88 грн.

14 листопада 2016 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову податкового органу до Товариства про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, з мотивів звільнення від її сплати в силу прямої дії закону, внаслідок обставин непереборної сили.

10 травня 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судами всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення або відзив від Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Верховного Суду не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

30 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, внаслідок усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 13 травня 2017 року та витребувано справу №812/969/16 з Луганського окружного адміністративного суду.

16 січня 2018 року справа №812/969/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справу №812/969/16 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/39986/18 передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство (відповідач у справі) зареєстроване в якості юридичної особи Рубіжанським міським управлінням юстиції 24 грудня 1991 року, включене до ЄДРПОУ за кодом 13389169, як платник податків перебуває на обліку податкового органу.

Заявлений до стягнення податковий борг виник у Товариства у зв'язку з несплатою самостійно визначених у податковій декларації з плати за землю податкових зобов'язань з орендної плати за землю № 9017173090 від 17 лютого 2015 року за 2015 рік у сумі 66559 грн. 40 коп., щомісячна сплата земельного податку за якою становить 5505,11 грн. До складу заявленого до стягнення податкового боргу увійшла пеня у сумі 8961,48 грн. нарахована відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пункту 59.1 статті 59, статті 270 Податкового кодексу України, які за загальним правилом встановлюють правила узгодженості податкових зобов'язань, їх сплати, наслідки не виконання цього обов'язку та заходи які вживає податковий орган для стягнення узгоджених зобов'язань, несвоєчасна сплата яких обумовлює виникнення податкового боргу.

Несплата узгодженого зобов'язання позивачем обумовила прийняття 05 лютого 2015 року керівником податкового органу податкової вимоги № 27-25.

Вирішуючи питання щодо правомірності заявленого до стягнення податкового боргу, суди попередніх інстанцій врахували особливості спірних правовідносин обумовлені тим, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року (405/2014) введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей, значення якої наведене у статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669), які вказують на те, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014року.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року (1053-2014-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких включене місто Рубіжне.

' 'br' Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р (1079-2014-р) зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (1053-2014-р) .

' 'br' Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (1275-2015-р) (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053 (1053-2014-р) "), м. Рубіжне віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Заявлена до стягнення податкова заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 75 520,88 грн., виникла у м. Рубіжне у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань по строку сплати за період з 30 вересня 2015 року до 30 січня 2016 року.

Відтак, податковий борг за вказаними зобов'язаннями виник у період проведення антитерористичної операції на території м. Рубіжне.

Товариством отримано та надано до суду сертифікат Торгово-промислової палати України (висновки) про форс-мажорні обставини, які виникли для нього з 22 травня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, на виконання приписів статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Суд визнає наявність Сертифікату не обов'язковою з огляду на положення статті 6 Закону № 1669, як норми прямої дії, які не ставлять право на звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в залежність від отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин.

Звільнення від сплати податку на землю за певний період унеможливлює нарахування пені з підстав відсутності складу податкового правопорушення. Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів з 14 квітня 2014 року з урахуванням здійснення суб'єктом владних повноважень діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що за приписами статті 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пунктом 56.21 статті 56 цього кодексу.

Нарахування податковим органом пені в розумінні положень статті 111 Податкового кодексу України є способом притягнення платника податків до фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суди попередніх інстанцій встановили наявність всіх обов'язкових умов для звільнення позивача від сплати земельного податку та пені, зокрема наявність обставин непереборної сили, знаходження Підприємства на території проведення антитерористичної операції, наявність Сертифікату Торгово-промислової палати, що обумовлює безпідставність нарахування та стягнення пені з суб'єкта господарювання.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в силу прямої норми Закону №1669 (стаття10), позивач звільнений від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 812/969/16 залишити без змін.